Ми почали розповідати нашим читачам про пам’ятники Чернігова. Зрозуміло, цей перелік неповний, тож продовжимо. Хоча й усвідомлюємо, що переважна частина пам’ятників, про які піде мова цього разу, споруджена в радянський період і подальше існування деяких – питання дискусійне.
Меморіал Слави на Болдиній горі
Могила Невідомого солдата і військовий меморіальний комплекс споруджені на честь 40-річчя перемоги над нацизмом. Автори меморіалу – скульптор Ю.М.Лоховинін та архітектор М.В.Чернов. А передісторія така. У вересні 1941 року під час оборони Чернігова в ході наступу німецьких військ у районі тодішнього заводу «Жовтневий молот» (Ремзавод) загинув невідомий радянський солдат, якого чернігівці поховали в тій же місцевості. 1967 року останки воїна перенесли на Болдину гору. 1986 року могилу вкрили гранітною плитою, запалили Вічний вогонь і встановили 20-метровий тригранний обеліск з написом: «Ім’я твоє невідоме, подвиг твій, слава твоя безсмертні».
Від монумента вниз ведуть гранітні сходи, де створили чималенький майданчик і встановили бронзову скульптурну групу. Це чотири постаті: давньоруський воїн, солдат часів Другої світової війни, партизан і жінка-трудівниця. Праворуч між композицією та сходами – п’ять гранітних брил з бронзовими барельєфами, що зображують похід князя Ігоря Святославича на половців, Жовтневий переворот більшовиків, події часів громадянської та Другої світової воєн, партизанів і підпільників Чернігівщини.
Варто зазначити, що 2016 року на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» барельєфи, присвячені Жовтневому перевороту та громадянській війні, демонтували й перевезли на зберігання до одного з міських комунальних підприємств. До широкомасштабного російського вторгнення 2022 року передбачали встановити на їхнє місце інші барельєфи. Імовірно, нові барельєфи будуть присвячені подвигу українського народу у війні з російським агресором.
Пам’ятник на могилі Леоніда Глібова
Українського поета, байкаря, видавця та громадського діяча Леоніда Івановича Глібова поховали в Чернігові на Болдиних горах на території Троїцько-Іллінського монастиря, якраз біля південної стіни Троїцького собору. 1899 року на могилі встановили перший надгробок: біломармуровий обеліск із портретним зображенням завершував хрест. На протилежному боці обеліска викарбувано вірші В.І.Самойленка. 1939 року надгробок перенесли до меморіального музею М.М.Коцюбинського та замінили на новий. Це бюст Л.І.Глібова, встановлений на прямокутному постаменті із сірого граніту.
Попудренко біля бібліотеки імені Русових
Цей пам’ятник побачимо у сквері поруч з бібліотекою імені Софії та Олександра Русових (проспект Миру, 41). Його спорудили та відкрили 1982 року на честь одного з організаторів партизанського руху на Чернігівщині під час Другої світової війни Миколи Микитовича Попудренка. Це бронзове погруддя на гранітному постаменті. Попудренка зображено в папасі та військовому плащі-накидці (1,5 м), висота постаменту – 3 м, скульптор – І.А.Коломієць, архітектори – В.М.Устинов, А.Д.Корнєєв.
Літак на площі Авіаторів
За часів СРСР біля в’їзду до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків імені «Ленінського комсомолу», що здійснювало підготовку льотчиків для винищувальної авіації Військово-Повітряних сил СРСР, на постаменті було встановлено військовий реактивний літак МіГ-21. Після відновлення незалежності України та створення власної армії на цьому літаку з’явилися розпізнавальні знаки нашої держави. Потім, після розформування 2004 року 201-ї навчальної авіаційної бази Військово-Повітряних сил України (вона була створена на базі розформованого 1995 року льотного училища), він залишився без розпізнавальних знаків. Представник Українського інституту національної пам’яті у своїх матеріалах відзначав, що приблизно 2009 року на крилах і кілі літака чомусь з’явилися червоні зірки.
Нині літак стоїть у центрі площі Авіаторів (цю назву схвалили 15 серпня 2015 року згідно з рішенням Чернігівської міської ради), яка займає територію на перетині вулиць Курсанта Єськова та Стрілецької.
Танк на Кругу
Раніше це був символічний пам’ятник визволителям Чернігова від фашистських загарбників. Радянський танк Т-34 часів Другої світової війни. поставили на бетонний постамент на честь 25-річчя визволення міста від нацистських окупантів, а відкрили 8 травня 1968 року.
На лівому боці башти танка початково розмістили напис прописними літерами «За Родину!» На південній площині постаменту був зроблений брусковим шрифтом врізний напис: «Воїнам-визволителям від трудящих Чернігова». На північній площині розміщено плоский рельєф «Атака», виділений світлим тоном на поверхні, опорядженій під чорний граніт. На фасадній площині постаменту прикріплено чорні поліровані плити з лабрадориту, на яких – текст з переліком частин і з’єднань, удостоєних найменування «чернігівських». Поверхня постаменту оздоблена дрібнозернистим гранітним дрібняком під граніт. Навколо пам’ятника зроблено невеликий ритуальний та обхідний майданчик. Автори – архітектори А.А.Карнабіда, скульптори М.І.Трушков, В.І.Кваша.
Танк на площі Перемоги вже входить до списку монументальних споруд, що підлягають зняттю з обліку. На мій погляд, просто знести танк і лишити голий постамент – теж не є правильним рішенням. Найбільш доцільним був би такий варіант: замінити радянський Т-34 на сучасну бойову машину ЗСУ. Але зараз уся техніка конче потрібна на фронті. Тому до цього питання логічно повернутися після переможного закінчення бойових дій.
Меморіальний комплекс жертвам нацизму на Подусівці
Розміщений на західній околиці Чернігова безпосередньо на захід від перехрестя вулиць Леоніда Пашина та Народного руху, де у 1941-1942 роках в колишньому урочищі Подусівка нацистські окупанти розстріляли понад 15 тисяч мирних громадян Чернігівщини. У 1963 році на місці могил встановлено бетонний обеліск, а в 1975 році відкрито меморіальний комплекс, виконаний за проектом скульптора Г. П. Гутмана, архітекторів А. А. Карнабіди, Ю. М. Дмитрука та Н. М. Копейкіної.
Центральний об’єкт меморіалу – прямокутний бетонний обеліск (висотою 11,3 м), у верхній частині якого вміщені горельєфні зображення голів жінки, чоловіка і дитини. Під ним напис накладними літерами – «Помните». Нижче висічені слова «Реквиема» Роберта Рождественського: «Помните о тех, кто не придёт никогда», на бічній грані: «На тысячу жизней хватило бы наших страданий», «На стомиллионную жизнь хватило бы нашей силы, нашей воли, нашей веры в будущее».
Навколо обеліску, що піднімається над невисоким пагорбом, -15 меморіальних плит з чорного лабрадориту, які символізують число тисяч загиблих. До них веде Алея Смутку, яка поступово звужується від 6 до 3 м. Вхід на неї відкриває двометрова гранітна стела з меморіальним текстом. Поруч з Алеєю - 5 братських могил. Також поряд встановлено пам’ятний знак жертвам нацистського геноциду ромів.
Олександр ІІІ, Фрунзе… Хто наступний?
На Алеї героїв біля церкви Св. Катерини нас зустрічає порожній постамент. Між іншим, цей пам’ятник має доволі цікаву історію. Спочатку цей гранітний постамент був основою для пам’ятника російському імператору Олександру III (встановлений у 1897 році). Після Жовтневого більшовицького перевороту 1917 року погруддя імператора прибрали, а постамент лишився. Його використали для прославлення нових «героїв»: у 1928 році на постаменті встановили бронзове погруддя відомого більшовицького воєначальника Михайла Фрунзе (автор - скульптор І.Менделевич). Ініціаторами встановлення виступили нібито бійці 7-ї стрілецької дивізії Червоної армії імені М.В.Фрунзе, яка на той час базувалася в Чернігові.
У 1941 році погруддя Фрунзе безслідно зникло, а вже у 1948-му встановили новий бюст з бетону, тонований під бронзу (автор – скульптор А.А.Карнабіда). В часи незалежності України з’ясували, що бюст Фрунзе не перебуває на балансі жодної установи (хоча і був на території Національного історико-архітектурного заповідника «Чернігів стародавній»), не має жодної історичної чи культурної цінності, та й поступово руйнується. Тому 14 жовтня 2014 року представники патріотично налаштованої молоді прибрали погруддя Фрунзе з постаменту, і воно зникло в невідомому напрямку.
Отже, вже 10 років постамент залишається вакантним.
Трактор, ніяк не пов’язаний із Джоном Ленноном
Одна з наших читачок звернулася до редакції із запитанням, що це за трактор, пов’язаний з ім’ям британського музиканта, вокаліста гурту «Бітлз» Джона Леннона. Між іншим, побачити його можна на вулиці Григорія Верьовки, 5, та навіть на гугл-мапі, де відображений як «Трактор Джона Леннона».
Щоб прояснити ситуацію, ми звернулися до місцевого музиканта й музикознавця, шанувальника творчості «Бітлз» Андрія Терещенка. За його словами, ще до широкомасштабного вторгнення 2022 року було створено петицію (підписало близько тисячі людей) із пропозицією перейменувати одну з чернігівських вулиць на честь Джона Леннона. Утім у ході подальших перейменувань цю пропозицію не врахували. Окрім того, чернігівець Юрій Вєткін колись пропонував спорудити на місці колишнього пам’ятника більшовицькому вождю Леніну пам’ятник Джону Леннону. Як відзначає той же Андрій Терещенко, це було утопічно, але весело.
А щодо трактора, який гордо прозвали іменем Джона Леннона, то пан Андрій розцінює це як звичайну жартівливу легенду від креативних містян. Насправді трактор із музикантом жодним чином не пов’язаний, хоча про це навіть гордо сповіщала бронзова табличка на ньому – на тракторі, яка через деякий час кудись зникла (вочевидь, стала жертвою мисливців за кольоровими металами). Але назву зафіксовано на гугл-мапі і до трактора приводили британських туристів, які, між іншим, оцінили місцевий гумор.
Андрій Подвербний, фото Валентина Бобиря