Як зберегти власні кошти й уникнути шахраїв при купівлі-продажу онлайн

Купівля-продаж товарів онлайн є невідʼємною частиною сучасного життя. Придбати річ, що сподобалася, можна в своєму телефоні за лічені хвилини, не витрачаючи час на ходіння по крамницях, і ціна при цьому може бути значно нижчою.

Це важливі плюси, що приваблюють людей в інтернет-магазинах. Розвиток онлайн продажів не зупинити. Перший рік війни трохи їх зменшив, однак у 2023 українці намагалися надолужити згаяне. За даними досліджень групи компаній EVO, обсяг онлайн продажів торік становив 182 млрд. грн (плюс 21% до обсягу 2021 року). Майже 10 млн українців роблять покупки онлайн.

Водночас ця сторона прогресу має свої небезпеки: перевагами цифровізації також користуються шахраї. Які схеми вони традиційно використовують під час «онлайн шопінгу», та як зберегти свої кошти і нерви — розповідаємо в нашому матеріалі.

Неіснуючий товар за привабливою ціною

Ціна товару в Інтернеті, що є значно нижчою від середнього значення, вже має насторожувати. Адже це перша зачіпка, на яку розраховують зловмисники. На жаль, цей трюк часто спрацьовує.

За інформацією відділу комунікації поліції Чернігівської області, у жовтні мешканець Чернігова хотів купити ноутбук за привабливою ціною, але залишився і без грошей, і без товару. Згідно з інформацією, до поліції звернувся 21-річний чернігівець із заявою про шахрайство. Він пояснив, що на популярному сайті в Інтернеті побачив оголошення про продаж ноутбука за привабливою ціною.

«Продавець» запевнив парубка, що відправить ноутбук, але потрібно зробити передоплату в розмірі 1 тис. гривень. Хлопець погодився та відправив на банківську картку невідомого цю суму. Згодом продавець попросив перерахувати ще 3 тис. гривень, мотивуючи це тим, що він хвилюється за свій товар. Потерпілий знову зробив переказ.

Отримавши обидва платежі, незнайомець запропонував заявнику надіслати вже решту вартості ноутбука, зробивши, таким чином, повну передоплату. За це він пообіцяв покупцю знижку в розмірі 1 тис. гривень. Потерпілий, не вагаючись, виконав умови «продавця» і загалом перерахував незнайомцю 16,5 тис. гривень. Замовлений товар він, звісно, не отримав.

Як зазначає оперуповноважений відділу протидії кіберзлочинам у Чернігівській області Департаменту кіберполіції Нацполіції України Нікіта Ворожко, «продаж» неіснуючого товару є поширеною схемою онлайн шахрайства. Покупці, виявляючи довіру до незнайомих людей, перераховують кошти і не отримують придбані речі. За словами фахівця, найкращий варіант придбання товарів онлайн — післяплата. «Ви отримали товар, перевірили його та оплатили — безпечна схема придбання будь-чого в Інтернеті», — наголошує Нікіта Ворожко.

Фішинг: схема обману через перехід за посиланням

Потрапити до зловмисників на гачок можна не лише під час купівлі товарів, іноді продаючи якісь речі теж можна втратити кошти. І це все відбувається так продумано і швидко, що лише після зняття готівки з картки, людина розуміє, що стала жертвою обману.

Чернігівка Анжела виставила на продаж два побутові прилади на платформі OLX, ціну вказала до 1000 грн. Й одразу їй у Вайбер написав потенційний покупець, який обіцяв придбати обидва прилади. Попросив оформити доставку.

«Певне значення мав той факт, що я нічого не продавала й не купувала через OLX. Потенційний покупець мені надіслав посилання для оформлення доставки у Вайбер. За посиланням потрібно було ввести дані своєї картки, і навіть був вказаний ліміт коштів, який там має бути. Не менше 3 тис. грн. Це вже було сигналом, що це шахрайство, адже йшлося про оплату товару на мою картку. Однак в мене включилося почуття, що я так швидко змогла продати непотрібні мені речі», — розповідає Анжела.

У підсумку, з картки зникла вся сума коштів — понад 13 тис. грн. Жінка звернулася в поліцію. Там змогли зʼясувати, що кошти були переведені на картку й одразу придбані біткоїни. Убезпечитися від такої ситуації можна двома способами — не переходити за сумнівними посиланнями та не вводити дані своєї банківської картки. А ще існує рекомендація відкрити окрему банківську карту для покупок онлайн і не тримати на ній великі суми коштів.

Нікіта Ворожко пояснює, що в цьому випадку мав місце фішинг – схема, під час якої людині пропонують перейти за посиланням та ввести дані картки. Цього робити не слід.

«Щоб убезпечитися від цієї схеми, не варто починати спілкування з потенційними покупцями в месенджерах. Варто залишатися на платформі, де купуєте чи продаєте, адже налаштування безпеки цих платформ не допускають фішингових посилань», — зауважує фахівець із кібербезпеки. Він також наголошує, що не варто вводити на сумнівних сайтах такі дані своєї картки, як дату її дії та CVV-код на зворотній стороні. Ця інформація дозволяє шахраям зняти кошти з карти і перед цим навіть збільшити її кредитний ліміт.

Гра на бажанні отримати кошти

Аналогічні схеми – перехід за посиланням та введення даних картки шахраї використовують, пропонуючи отримання різних видів допомог. Зловмисники розуміються в психології та використовують бажання легкого збагачення. Це не стосується купівлі-продажу товарів, однак цей різновид шахрайства також дуже поширений в Інтернеті, що ми не можемо про нього не згадати. Нещодавно до поліцейського відділення поліції № 1 (селище Козелець) Чернігівського райуправління поліції звернулась 64-річна жінка з повідомленням про те, що з її банківського рахунку зникло 10 тис. гривень. Заявниця пояснила, що в соціальній мережі вона побачила оголошення про отримання грошової виплати у розмірі 10 тис. гривень від відомого банку. Сподіваючись отримати гроші, жінка перейшла за посиланням.

Через деякий час їй зателефонував незнайомець та повідомив, що для підтвердження операції потрібно назвати SMS-код, який надійде в повідомленні. Через деякий час надійшов виклик з іншого номеру, де незнайомець попросив повідомити цей код, що жінка, не замислюючись, і зробила. Невдовзі потерпіла виявила, що з її банківського рахунку були списані 10 тис. гривень.

Усвідомивши, що її ошукали, жінка звернулася до поліції. Слідчі працюють над встановленням зловмисників у межах кримінального провадження, відкритого за ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство).

Потерпілою від схожої схеми стала і 54-річна жителька Чернігівського району. З її банківського рахунка зловмисники викрали 41 тис. грн. Вона у соціальній мережі побачила оголошення нібито від одного з провідних банків України. Там йшлося, що фінансова установа надає грошову допомогу за рахунок заарештованих російських активів.

Сподіваючись отримати гроші, заявниця перейшла за посиланням та у запропонованому рядку ввела реквізити своєї банківської картки. Після цього їй теж зателефонували і попросили підтвердити операцію. Як неважко здогадатися, операція стосувалася перерахування коштів із її картки.

Щодо отримання допомоги не варто переходити за невідомими посиланнями. Якщо ви побачили оголошення і згадку про організацію, банк, то краще перейти на їхні сайти і перевірити, чи фінансують вони програми матеріальної допомоги громадянам?

Шанси виявити шахраїв, звісно, є, однак не в усіх випадках. Загалом у ГУНП в Чернігівській області на наш запит повідомили, що в 2023 році слідчі підрозділи обласної поліції до Єдиного реєстру досудового розслідування внесли відомості щодо 1359 кримінальних правопорушень за фактами шахрайств, вчинених шляхом незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки. Але про підозру повідомлено 14 особам у вчиненні 160 кримінальних правопорушень.

Водночас за 9 місяців цього року слідчі підрозділи ГУНП у Чернігівській області внесли відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування щодо 704 кримінальних правопорушень цієї категорії. Повідомлено про підозру 13 особам у вчиненні 117 кримінальних правопорушень.

Правила безпечного онлайн шопінгу

Як інформує Національний проєкт «Кібер Брама», в мережі часто можна натрапити на шахрайство. Це підтверджує і статистика, адже майже 46% українців стикалися з обманом в Інтернеті. Проте шахраїв можна уникнути, якщо дотримуватися простих правил безпечного онлайн-шопінгу.

Уважно ознайомтеся з описом товару чи послуги на сайті. Окрім цього, не соромтеся уточнити, чи є плата за доставку, яка політика повернення товару, чи є на нього гарантія. Пам’ятайте, що є багато сервісів верифікувати справжність товару, наприклад, за допомогою серійного номера смартфону або відсканувавши штрих код. Якщо купуєте підписку на сайті, дізнайтеся, як часто здійснюється оплата та скільки триває безоплатний (акційний) період користування, якщо продавець пропонує такий.

Користуйтеся перевіреними методами оплати, наприклад, прямим банківським переказом, оплатою на самому маркетплейсі або послугою оплати замовлення через сервіси доставки. Не робіть передплату, якщо не впевнені у надійності продавця. А ще краще оплатити товар після його отримання.

Ніколи не передавайте код CVV2 (три цифри на звороті картки) та інші дані стороннім особам. Пам’ятайте, що персональні дані — це ваша власність. Необережне розповсюдження цієї інформації може бути небезпечним.

Початок адреси безпечної вебсторінки матиме початок «https://» і значок замка в адресі сайту — це гарантує захист ваших даних та говорить про справжність сайту. Окрім того, обов’язково прочитайте відгуки про сайт, зверніть увагу на кількість і частоту публікацій. Якщо сторінка має кілька позитивних відгуків і всі вони розміщені протягом одного-двох днів, віддайте перевагу іншому сайту. Спитайте своїх друзів та знайомих, якими онлайн-магазинами користуються вони.

Сайти також піклуються про вашу безпеку. Деякі маркетплейси після оформлення та оплати покупки не передають гроші продавцеві. Він отримує плату за товар лише після того, коли замовник підтвердить факт отримання товару та його якість. Також популярні платформи відповідально ставляться до відбору продавців. Як саме відбувається цей процес, можна дізнатися на їхніх сайтах. Це займе трохи часу, але ви точно будете впевнені, що купуєте в надійних і перевірених магазинах.

* * *

Матеріал підготовлений завдяки фінансовій підтримці Української Асоціації Медіа Бізнесу за гроші «Німецького Фонду Маршалла з США» та «Українського Медіа Фонду».

Ірина Синельник
Чернігівська Медіа Група