Хвостаті та чотирилапі домашні улюбленці допомагають багатьом з нас сьогодні триматися, давати собі раду, адже саме від нас залежить її життя. Тож ми поцікавилися у перехожих на вулицях, чи мають вони вдома тварин? Може, завели їх під час вторгнення, взяли з притулку? А якщо досі не мають, то чому ні?
Світлана, безробітна
У мене кішка, їй 4 роки і 6 місяців, хом’ячок, йому 1,5 років, і тритон, якому вже 12. Так, хотіла ще одну кішку завести, але всі проти, бо треба другий лоток ставити, а нема куди. Догляд за тваринами для мене уже став уже рутиною, не займає багато часу. Наша кішка не дуже любить сидіти на руках, але може прийти полежати, помуркотіти. Зате може усіх дістати: і хом’яка, і тритона.
Тетяна, держслужбовиця
Я живу на орендованій квартирі, тому не маю можливості заводити тварин, а дитина моя дуже б хотіла. Вона любитель котиків, у бабусь-дідусів завжди грається з ними. Я б не дуже хотіла заводити когось, бо мені не подобається, коли шерсть вдома, і до туалету треба привчати. Але в інших я можу погладити котика, іноді підгодовую вуличних тварин.
Федір, історик
Домашні тварини є в моїх батьків. На даний час не планую заводити, але у моєму житті були і собаки, і котики, з якими я дуже любив бавитися, зараз залишилися лише фотографії. Коли йду додому і бачу тварину, яка має господаря, але бігає з ремінцем на шиї голодною, мені здається, таких власників треба штрафувати. Або нормально дбайте про неї, або віддайте тому, хто буде це робити.
Тетяна, пенсіонерка
У мене є кішка Гуня, їй 12 років. Вона приходить до мене, сідає на коліна, я її гладжу, вона муркоче, і легше стає. Раніше в мене був кіт Матроскін. Ми його взяли, бо нашому песику було нудно, то він такий нахабний став, що спав на собаці, виганяв з місця. А зараз залишилася лише кішечка - дуже лагідна та ніжна.