Квіти не лише окраса міста, а й символ незламності. Навіть під обстрілами у блокадному Чернігові комунальники дбали про клумби. Сьогодні ж питання озеленення чомусь викликає дискусії, йдеться у сюжеті телеканалу «Новий Чернігів».
Дмитро Брижинський – начальник ЧМВА:
«Ті люди, які піднімають ці питання, кому хочеться нюхати квіточки, напевно в них щось ненормальне з головою. Розумієте, коли в наш, така трагедія. Гіршого нічого придумати не можна. Коли тисячі людей гинуть, розумієте, тисячі людей стають інвалідами, тисячі людей залишилися без житла і невідомо, коли воно все закінчиться, якийсь ідіот хоче щоб квіточка у нього біля під’їзду росла».
Ця заява викликала неоднозначну реакцію містян. Дехто погоджується, що в умовах війни є важливіші пріоритети. Але багато хто переконаний – навіть у складні часи потрібно дбати про своє місто.
«Читала і бачила новини останні. Я вважаю, що має бути все-таки настрій в людей, щоб подалі працювати і змогти щось робити для перемоги і це актуально в наш час. Квіти це мінімум, що потрібно людям. Ну, всі чекають весни, всі чекають настрою. Прокидається все, тому чому не квіти?»
«Це жахливо. Ну давайте тоді, ну я не знаю, не митися, в брудному місті жити, в занедбаному, якщо не треба квіти. Ну от квіти це ж життя, це ж красиво. Розумієте?»
«Звісно, тому що місто воно має таким бути. Ну, іншим ми його не уявляємо, воно таке завжди було, тому таким має бути і надалі. Квітучим, гарним, процвітаючим і найкращим, таким, яким воно є.
Ми і так допомагаємо всім чим можемо, і хлопцям, і людям, які страждають. Давати занепадати місту – це ж, нічого нічого доброго від цього не буде».
«Я люблю дуже квіти і дуже чекаю цього моменту. Це саме такий момент в Чернігові, коли все розквітає. І дай Бог, щоб ці квіти були квітами перемоги».
Саме та Марія Йосипівна, яка у березні 22-го першою вийшла полоти квіти і зараз у роботі, яку дуже любить, адже часто чує від містян слова подяки.
Марія Микитюк – озеленювачка КП «Зеленбуд» ЧМР:
– Як ми працюємо, люди бачать, що місто живе, тому що квіти ростуть, цвітуть. Ну йому, мабуть, не потрібні, а нам потрібні. Потрібні і нашим воїнам потрібні. Дуже потрібні, потому що вони радіють від того, що вони бачать, що ми їх ждемо. Місто держимо в чистоті і ждемо їх з перемогою. Щоб вони повернулися з перемогою.
Навіть у найважчі дні війни квіти у Чернігові продовжували цвісти. Тоді це було символом життя серед руйнувань. Сьогодні ж це нагадування, що навіть у найтемніші часи місто продовжує жити.
Антоніна Верех – озеленювачка КП «Зеленбуд» ЧМР:
– У нас у кого сини, в кого зяті, в кого чоловіки на війні. Ми хочемо, щоб вони всі вернулись додому в дуже гарне, красиве місто, щоб ми зберегли місто своє. Їм велика подяка за те, що вони нас захищають, а ми хочемо їх усіх зустріти. Теж такою подякою.
Озеленювачки кажуть, зараз самий час підворушити тюльпани. Основна частина багаторічних рослин була висаджена ще до повномасштабного вторгнення. Рослини потребують постійного догляду і завдання підприємства його забезпечити.
Віталій Морський – начальник КП «Зеленбуд» ЧМР:
– Комунальному підприємству «Зеленбуд» вже більше 80 років. Мета створення комунального підприємства була це догляд за зеленими зонами і за рослинами, які насаджені в цих місцях. Тобто це парки, сквери, зелені зони вздовж вулиць. Це є дерева, кущі, квіти, газон, трава. Все це живі організми які потребують постійного догляду.
Торік в Чернігові було зменшено всі некритичні витрати, головна фінансова увага зосереджена на підтримці військових. На озеленення витрачена незначна сума в загальному контексті – 0,05 річного бюджету громади. Ці кошти не конкурують із критично важливими статтями бюджету, але дозволяють підтримувати місто доглянутим.
Віталій Морський:
– Ми в минулому році купували на центральні парки, сквери, тюльпани, хризантеми і однолітні квіти. Ми потратили коштів 1.8 млн грн. Але у нас є і свої квіти, квіти, які ми вирощуємо в себе на теплицях.
Вже зовсім скоро у Чернігові знову квітуватимуть гіацинти та тюльпани. Сотні людей підуть фотографуватися до вишні антипки, магнолій та сакур. Озеленення впливає на психологічний стан, створює відчуття життя попри війну та зберігає впізнаваний образ Чернігова. Це теж результат щоденної роботи наших комунальників.