Хронічна хвороба нашої держави — вкрай низький рівень довіри до будь-якої влади. Ми не довіряємо місцевій владі, не довіряємо владі центральній. Постійний скепсис, звичайно, пропорційний рівню розчарувань конкретного громадянина діяльністю конкретного представника влади.
Ми звикли заздалегідь не вірити, і виною тому — відсутність інформації та контролю. Звичайно, що система Prozorro не змусить повірити нас у доброчесність персоналій. Ні, ця система і подібні до неї роблять набагато більше — зростає рівень довіри до інституцій.
Розуміти мало, слід рахувати
Загальна ефективність системи — це не просто сума показників ефективності її складових частин. Про це добре знають інженери, але даний закон цілком підходить і для оцінки надійності механізмів роботи державних органів. Якщо в двох установ, які взаємодіють між собою, ймовірність корупційного чи просто неефективного рішення складає 20%, то сумарний ризик буде вже не 20%, а 36%, адже міра надійності перемножується за арифметичними законами.
Як наслідок, підхід до викорінення корупційних проявів повинен бути системним й охоплювати, в ідеалі, всі галузі. Отже, обраний суспільством шлях до запровадження все нових і нових сервісів на базі системи ПроЗорро, пов’язаних між собою ідеєю, принципом публічності та способом технічної реалізації, приносить значно більші результати, ніж проста імплементація електронної системи у галузь державних закупівель.
Якщо уявити, що стійкість до корупції кожної такої системи сягає близько 99%, то в точках їх дотику рівень безпеки все одно залишається вищим за 98%. Математика керує світом, і наразі саме вона стає запорукою того, що в Україні утворюються дієві механізми витрачання державних коштів, розпродажу зайвих активів, формування вільного ринку з рівними можливостями для кожного працьовитого громадянина.
Будуймо інституції
Дай компанії-учаснику чесний тендер — і вона, можливо, заробить на день прийдешній. Дай компаніям систему Prozoro — і вони разом із суспільством повірять у позитивні зміни. Ба більше, побачивши несподівані перемоги на фоні звичної зради, люди починають вірити й допомагати інституціям. Інституції в розвиненому світі важливіші за сильних лідерів, важливіші за окремих дипломованих фахівців — час персоналій завжди минає. Інституції, що стали частиною традиції, працюють попри кадрові зміни.
