Андрій Садовий: «Самопоміч» готова підтверджувати вотум довіри перед українцями»

ІМІДЖ. Про наслідки сміттєвої блокади Львова, можливі дочасні вибори до парламенту та відносини з Міхеїлом Саакашвілі - мер Львова та лідер «Самопомочі» Андрій Садовий в інтерв’ю виданню «Новое время».

- Кажуть, що трагедія на сміттєзвалищі у Львові негативно відбилася на рейтингах «Самопомочі» та особисто на вашому. Що ви самі про це думаєте?

- Люди, які правлять балом, готові йти на все. Вони готові знищувати, створювати велику біду, і проблема у Львові – з цього розряду. Безумовно, що це був навмисний підпал для того, щоб унеможливити вивіз сміття зі Львова, заблокувати місто і, таким чином, нанести для громади дуже великий удар і для мене, і для тих друзів, з якими ми разом працюємо в Україні, роблячи «Самопоміч».

Уже півроку ми перебуваємо у сміттєвій блокаді у Львові, нам і надалі унеможливлюють вивіз сміття на інші полігони, тому що існуючі полігони не працюють. Але ми маємо амбіцію збудувати, можливо, перший в Україні завод глибинної переробки сміття. Тут нашим партнером є Європейський інвестиційний банк. В Україні близько 5% території знаходиться під різними полігонами, нема жодного сучасного заводу. Збудувати новий завод – раз, зробити рекультивацію існуючого полігону і збудувати новий полігон – два. Це наша амбіція. Ми будемо це робити.

- Як ви можете оцінити сьогоднішню політичну ситуацію в Україні?   

- Це як корабель, який навколо земної орбіти втратив керування. Це і є сьогоднішня ситуація в країні, коли влада не займається тою країною, займається собою і своїми опонентами, на жаль. І сьогодні кожен виживає як може. Дуже часто є маніпулювання тією бідою, яку ми маємо на Сході, окупацією. На мою думку, треба давно би вже прийняти закон про окупацію частини Луганської і Донецької областей, і всю свою енергію спрямовувати на те, щоб ставати сильнішими. А в нас ця гібридність, про яку ми говоримо – вона сьогодні спостерігається у всьому, дуже складна ситуація. За той час, що я є в політиці, у місцевому самоврядуванні, такої складної ситуації я не пам'ятаю від самого початку незалежності.

- Зараз багато говорять про дострокові вибори уже навесні. Як ви гадаєте, вони будуть?

- Я не є прихильником дочасних виборів за сьогоднішнім законодавством, тому що це призведе до ще більшої біди. Тоді олігархи повністю контролюватимуть весь парламент. Я переконаний – громадянське суспільство, всі тверезомислячі люди повинні зробити усе можливе, щоб був прийнятий новий закон про вибори, який би дав можливість їх проводити за відкритими списками та пропорційною системою. Це те, що було однією з вимог на Майдані.

З точки зору наступного терміну, є два варіанти розвитку подій, за умови, що в країні є криза. Або ця криза переходить в протистояння всіх проти всіх, і це може поставити державу на межу виживання, або – влада йде на вибори і ще раз отримує вотум довіри, і тоді нормально працює. «Самопоміч» готова ще раз підтвердити свій вотум довіри перед українцями.

- Які можуть бути результати на цих виборах? Прогнозують, що Опозиційний блок, наприклад, може набрати досить великий відсоток.

- Так влада ж і працює для Опозиційного блоку.

- Але офіційно -  це два різні політичні табори.

- Взяти і сьогодні прогнозувати результати виборів – невдячна справа, це фактично неможливо. Бо на ранок наступного дня все міняється. Дивіться, що сьогодні робиться у світі. Ці держави, які вибудували системи, де влада відірвалася від людей, де невелика кількість багатих з однієї сторони і багато бідних – з іншої, вони матимуть дуже страшні випробування. Зараз треба бути разом з людьми. Фундаментом для цього може бути тільки довіра. Без довіри неможливо працювати. Сьогоднішній рівень недовіри до влади – критичний. У таких умовах ні про які реформи неможливо говорити. Цього просто не трапиться. Це просто агонія, яка продовжується.

- Ви сказали про вплив олігархів. Зменшення олігархічного впливу, зокрема, і на ЗМІ, було однією із вимог Майдану. Чи можна говорити, що ця вимога була виконана?

- Думаю, її не виконали. Олігархи себе прекрасно почувають. Напевно, їхня капіталізація стала меншою, але їхні впливи меншими не стали.

- Прозвучала думка, що треба визнати частини Донбасу окупованими територіями. Що б це нам дало?

- Так, треба. Тому що це – правда. Так, як ми визнали Крим окупованою територією.

По-перше, окупант несе відповідальність за життя людей на територіях, які він взяв в окупацію, це юридична норма. По-друге, виграти у війні ми зможемо тільки за однієї умови: якщо рівень життя в Україні буде вдвічі вищий, ніж у Росії, по-іншому це неможливо.

Треба говорити правду, робити правдиві речі. Ми говоримо, що у нас АТО. Але АТО – це антитерористична операція, вона робиться 1-2 дні, не може вона тривати два роки. Ми сьогодні живемо у такій ситуації, коли неправду називають правдою, а правду називають брехнею.

- Але є ризик, що якщо ми офіційно визнаємо це АТО війною з Росією, на тому боці скажуть: «Ага, це вони перші заявили, що із нами воюють, бо наших військових на Донбасі ніколи не було». Що тоді?

- Нас постійно пробують кудись скерувати, щоб ми робили якісь речі, що роблять нас слабшими. Треба робити все чітко і правильно – перший, другий, третій крок. Окупант напав? Напав. Захопив частину території? Захопив. Сьогодні він там має вплив. Українська влада ж не має впливу. Визнали це.

Така сама ситуація чи такі самі думки колись були після Другої світової війни, коли Німеччиною правив Конрад Аденауер. Він був три каденції канцлером Німеччини, його постійно закликали, аби об'єднав західну і східну Німеччину (підконтрольну Москві Німецьку Демократичну Республіку – ред. «Самопомочі»). Він казав: «Ні, цього не буде. Я вибираю свободу замість об'єднання». І вже його наступник Гельмут Коль, коли Союз розпався, приєднав східну Німеччину. Якби Аденауер зробив це в 1950-х роках, то невідомо, якою була би ситуація у світі. Тому треба робити все правильно, чітко і твердо, тоді буде результат.

- Багато хто говорить, що нам треба стати економічно сильнішими в цілому, перш ніж ці території самі захотіли би до нас повернутися. Але ж на це потрібен час.

- Нічого доброго там не буде, тому що ці території Росії не потрібні. Але нам треба дивитися у своє майбутнє, треба думати, що ми маємо робити, що вигідно для нас сьогодні й завтра. Не треба звертати увагу, що про нас хтось говоритиме. Якщо би я в своєму житті звертав увагу на те, хто і що про мене говорить, нічого взагалі б не зробив. Бери і роби, йди вперед. Будеш робити добрі справи, тобі буде весь світ помагати, тобі Бог буде помагати, а Бог – це правда.

- Зараз багато обговорюють появу Міхеїла Саакашвілі на політичній арені. Я читала, що він, можливо, шукатиме союзників, і міг би об'єднатися із «Самопоміччю». Це так?

- У мене дуже хороші стосунки з Міхеїлом Саакашвілі ще з того часу, як він був президентом Грузії. Ми часто зустрічаємося, обмінюємося думками стосовно ситуації в Україні, у світі. Він є людина, яка зробила успіх в Грузії. І українська влада була зобов'язана використати його потенціал і його таланти, його вміння для того, аби наша країна стала кращою. На жаль, цього не сталося. Він ще багато доброго може зробити для України. Ми мали добрі відносини, матимемо такі й надалі.

З точки зору партійного будівництва, ми ці питання з ним не проговорювали. «Самопоміч» має своє чітке бачення розвитку завтрашнього дня. Неможливо збудувати успішну країну, не збудувавши успішну ідеологічну партію. Це робота на роки, на десятиліття. Це не можна зробити за один день. Ми повинні відійти від тих штампів, коли перед виборами щось зліпили, зробили, і потім воно кануло в Лету, коли наобіцяли, обдурили. Це не наша дорога. Ми чітко говоримо, що робимо, що робитимемо, нас можна проконтролювати.

Сьогодні без нового закону про вибори говорити про наступні вибори є недоцільно і передчасно. Треба об'єднати всі сили, всі зусилля, щоб був прийнятий цей закон – те, що люди вимагали на Майдані. А уже коли будуть нові вибори стартувати, тоді сідатимемо, говоритимемо, координуватимемо наші зусилля, щоб максимальна кількість мудрих адекватних людей була присутня в парламенті.