Максим Микитась: «Питання фінансування прикордонних проектів має державну вагу»

Боєздатність та оборонна міць України зростають щодня. Тішить, що це відбувається не у звітах чиновників, а на ділі — це надто актуально для прикордонних ділянок Чернігівської області. Реалізація проекту «Стіна» триває і надалі.

Уже успішно функціонує протитанковий рів завдовжки понад 80 км та в кілька метрів заввишки, будуються інші фортифікаційні споруди. Прикордонники не надто охоче говорять про інженерні новації на кордоні, мовляв, це все таємна інформація. Але про що не говорять із журналістами, те офф рекордз обговорюють із народними депутатами.

У понеділок, у перший день депутатських канікул, четверо народних обранців вирушили зі своєрідною інспекцією на українсько-російсько-білоруський кордон. Із-поміж них і чернігівський мажоритарник Максим Микитась. Він забажав особисто переконатися в надійності прикордонної варти. Тому маршрут слідування був розлогий — від контрольного пункту пропуску «Хрести» (перехрестя доріг «Городня — Сеньківка — Клюси — Гірськ») до міжнародного пункту пропуску «Сеньківка».

На кордоні виросте «Стіна»

Протитанкові рови, загороджувальні паркани, спостережні вежі, приховані пости спостереження, і все це з мультимедійним супроводом та датчиками руху — ось таке нинішнє бачення сучасної прикордонної смуги. Якщо додати до цього гідну зарплату прикордонників — від 7500 грн, то прикордонна служба перетворюється на престижну та відповідальну роботу.

Керівник Чернігівського прикордонного загону Сергій Тиркалов зауважує: чи не вперше в історії незалежної України вартівники кордону отримують зарплату значно вищу за середній показник по країні. Лишилося тільки наростити матеріально-технічне оснащення і добудувати чернігівську частину проекту «Європейський вал», у народі більше відомого як «Стіна».

Згідно з даними Міністерства внутрішніх справ, у чиєму підпорядкуванні знаходиться Держприкордонслужба, у 2015–2016 роках на заходи з облаштування кордону з РФ із держбюджету виділили 600 млн гривень, цього року отримані 50 із запланованих 200 млн гривень.

Наразі облаштовані 14% кордону України з Росією. Саме в ці невеликі відсотки і входить Чернігівщина. Тут уже є загороджувальні паркани, рови та вежі.

Інформація — теж зброя

Ділянка роботи чернігівських прикордонників розлога: майже 460 км спільного з двома сусідніми країнами кордону. Із них 206 км суші, а на 253 км лінія розмежування проходить річками. Варто зазначити: щодобово чернігівський кордон перетинають від 13 до 20 тисяч людей.

«Прикордонна служба працює на відмінно. Ці хлопці — справжні патріоти. Чимало з них воювали в АТО. Ми сюди приїхали не з порожніми руками — вручаємо групі Чернігівського прикордонного загону «Гірськ» телевізор», — розповів Максим Микитась.

Подарунок був, як кажуть, «із натяком». Справа в тому, що на прикордонній ділянці й досі поганенько з прийомом українського телесигналу. Народні обранці обіцяють — будуть працювати і над вирішенням цього питання. Адже в умовах гібридної війни територіальна безпека йде поруч з інформаційною. Тому український телепродукт теж є одним із видів зброї, ігнорувати потужності якої зовсім не варто.

Демаркація

Одначе самими лише ретрансляційними проблемами ситуація не вичерпується. Є чимало невирішених питань, пов’язаних із демаркацією лінії кордону або, точніше кажучи, із земельними паями місцевого населення. Мова йде про ті ділянки, якими проходить лінія розмежування кордону. Відтак ці наділи повинні бути вилучені, а їхня вартість компенсована власникам, або ж просто видати інший. Знову ж таки, із цього приводу потрібно профінансувати і проектно-кошторисні роботи. Їх потрібно виконувати, адже від цього залежить рівень захисту кордону.

У Білорусі ж подібних проблем немає, бо в них державна форма власності на землю. За словами Максима Микитася, прикордонні завдання знаходяться поза політичними протиріччями. Це питання державної безпеки. Саме тому в сфері лобіювання коштів на подальше облаштування кордону народні обранці одностайні — зволікати більше не можна.

«Мені прикро чути, що протягом 2016 року майже не виділялися кошти для подальшої розбудови проекту «Європейський вал». І це на 4-му році війни. Звісно, восени будемо це змінювати. Будемо допомагати місцевій владі із залагодженнями питання паїв, покращення телесигналу. Чернігівці мають бути певні: кордон на замку!» — переконаний Максим Микитась.