Мрії збуваються: нова дорога в Киїнці

Про що ви мрієте? Про нові чобітки або сукню? Або про новеньке авто чи будиночок біля моря? У кожного своя найзаповітніша мрія. А от у пані Наталії Шмаровоз із Киїнки мрія була зовсім інша: щоб дорога на вулиці Дружби була відремонтована й заасфальтована.

Наталія Дмитрівна живе в Киїнці вже більше тридцяти років, і останні десять ця думка не давала їй спокою. Жінка так і своєму синові казала: «Синку, ну нічого не хочу, тільки щоб дорогу на нашій вулиці відремонтували».

І не одна Наталія Шмаровоз хотіла, щоб вулиця Дружби була з новим дорожнім покриттям, усі її сусіди та односельці мали таке бажання, щоб не хлюпати по калюжах у чоботях і з собою брати чисте взуття, а спокійно виходити з дому в гарних чобітках. Але вартість ремонтних робіт була надто великою для сільської громади, і жителі Киїнки звернулися до народного депутата України Максима Микитася з проханням допомогти з ремонтом дороги на вулиці Дружби.

Парламентарій не відмовив громаді Киїнки і посприяв виділенню з Фонду соціально-економічного розвитку на ремонт дорожнього покриття вулиці Дружби 840 тисяч гривень.

Роботи були здійснені на початку вересня, а в передостанню суботу місяця Максим Вікторович особисто приїхав перевірити якість нової дороги та поспілкуватися з мешканцями Киїнки.

На зустріч прийшли не лише задоволені та щасливі сусіди Наталії Шмаровоз, а й односельці з інших вулиць: хто поспілкуватися та подякувати, а хто особисто звернутися до депутата.

«Добре розумію, наскільки це важливо для вас. Тому я відгукнувся на ваше прохання допомогти з виділенням коштів на ремонт цієї дороги. І сьогодні в нас справжнє свято — відкриття нового дорожнього покриття на цій вулиці», — звернувся парламентарій до людей.

Він також зазначив: «Такого великого розмаху з будівництвом доріг не було за всі роки незалежності. Сьогодні ремонтуються і будуються дороги по всій Україні. Цей рік — 2017-й — визначено роком доріг в Україні. Проводиться як капітальний, так і ямковий ремонт. Але не варто думати, що в наступному році роботи будуть припинені. Ми й далі будемо працювати над покращенням стану доріг, і від мене ви можете очікувати на необхідну підтримку».

Під час розмови Максим Микитась запропонував і селищному голові, і жителям Киїнки більш тісно та активно співпрацювати з його приймальнею. «Спільними зусиллями ми зможемо навести лад у нашій славній Киїнці. І зробити життя її мешканців більш комфортним та сучасним», — зазначив він.

«Дякуємо Вам від усіх жителів нашої вулиці Дружби, — сказала селищний голова Людмила Хомазюк. — Без Вашої допомоги ми багато не змогли б зробити. Якщо на ямковий ремонт гроші можна знайти, то на більш масштабні проекти фінансів сільради не вистачає».

Чи сподобалася нова дорога на вулиці Дружби, ми поцікавилися в її мешканців.

Едуард Вікторович Коротач:                                                 

«Я військовий пенсіонер. Утік із міста в село Киїнку на вулицю Комсомольську, тепер Дружби. Багато років ми чекали на цю подію. Якби ще можна було центральну вулицю в селі привести до ладу, то взагалі б добре було».

Людмила Скибка:

«Дітки на роликах тут так вишивають, ви б бачили. І дорослі задоволені. Тепер тут і гарніше, і світліше. А тому й набагато приємніше ходити».

Олена Кравченко:

«Це дуже добре, що звертають увагу на села. Зазвичай у містах дороги ремонтують, а тут почали і в нас, у селі. На нашій вулиці Космонавтів також заасфальтували дорогу. Але ми прийшли, щоб розпитати в Максима Вікторовича, як нам краще зробити, аби провести водогін. Адже Максим Микитась завжди допомагає нашому селу».

Наталія Шмаровоз:

«Я тепер коли йду, то де яка каменюка, так її відкидаю, щоб не продавлювала і не псувала покриття. Щоб не гидилася наша дорога. Дякуємо Микитасю, що він не відмовив нам. І зробив таку гарну дорогу. Ми йому дуже вдячні».

Ірина Борисенко:

«Дуже дякуємо. Діти так радіють, аби ви бачили. Це сьогодні вихідний, то, може, хто на городі, а хто в лісі. А як повилітають і на роликах, і на машинках, і на велосипедах та самокатах — неможливо пройти, такі вони задоволені. Раніше доводилося обходити іншими вулицями, а тепер будемо своєю вулицею ходити».