Реконструкция Вала может поставить крест на ЮНЕСКО – черниговский историк

Историк, доцент Национального университета «Чернігівський колегіум» Владимир Пилипенко объяснил, чем чревата запланированная реконструкция сквера им. Коцюбинского (нижняя часть Вала).

По его словам, на кону – перспективы включения архитектурных памятников древнего Чернигова в список всемирного наследия ЮНЕСКО.

Как рассказал Валдимир Пилипенко, еще в 1989 году Спасский и Борисоглебский соборы были номинированы на включение в этот список, но последовавшие за этим общественно-политические и экономические изменения, затормозили процесс.

В последние годы этот вопрос снова стал актуальным, однако проект реконструкции Вала может перечеркнуть все инициативы.

- Озвучений проект ремонту стосується історичного серця міста, найвідомішого і найвідвідуванішого туристичного району – Валу (Дитинця старого міста), на якому і знаходяться обидва номінованих до списку ЮНЕСКО об’єкти, - написал Владимир Пилипенко на платформе блогов издания «Лівий берег».

- І ось тут виникають питання, на які місцева влада відповідати не хоче. І слід розібратися: не хоче відповідати, бо не знає про проблему, чи свідомо її ігнорує і замовчує у погоні за освоєнням бюджетних коштів через ремонт у історичному центрі?

Від відповіді на це питання залежить ставлення і до проекту загалом, і до влади зокрема. Якщо не бачить проблеми чи не знає про неї – тоді просто треба донести інформацію, якщо ж замовчує та ігнорує – тоді це злочин.

Особисто я хочу вірити, що замовник та проектант не знали про номінацію, та і про ЮНЕСКО теж, - пишет историк.

Среди претензий к проекту реконструкции, которая проходит в непосредственной близости к двум соборам следующие:

• Під час ремонту, якщо вірити презентованому проекту, заплановано зрізання значної кількості ґрунту і вирівнювання рельєфу. При цьому археологічні роботи передбачені на значно меншій площі. Це призведе до знищення частини археологічної спадщини, що українським законодавством кваліфікується як злочин .

• Як це стосується справи із ЮНЕСКО? Пам’ятка не існує окремо, як у вакуумі чи у пробірці, вона поєднана із історичним рельєфом і ландшафтом, а саме їх і планується змінити (читай знищити історичний і створити штучний ландшафт) під час ремонту.

• Зміна історичного ландшафту може стати підставою для поступового пониження охоронного статусу цієї території. Адже ландшафт законодавством трактується як частина зони охорони культурної пам’ятки та частина об’єкту містобудування , а відтак – невід’ємна частина пам’ятки.

• Якщо частина пам’ятки змінена, то і усю пам’ятку можна вважати не оригінальною, та перевести із першої охоронної зони, де не дозволяється жодного капітально будівництва, до другої – де це робити можна.

Владимир Пилипенко напоминает, что стремление в список ЮНЕСКО прописано в Стратегии развития туризма и промоции Чернигова на 2017-2021 годы. В то же время на практике все делается для того, чтобы провалить номинацию.

- ЮНЕСКО ставить дуже жорсткі вимоги до експлуатації, ремонту і реставрації пам'яток зі свого списку, забороняє будь які будівельні роботи у визначеному охоронному радіусі. До того ж ЮНЕСКО пильно слідкує за будівництвом поза межами охоронної зони з метою мінімізувати вплив існуючої забудови на історичні об’єкти.

Чи потрібні такі проблеми місту і чи готова місцева влада йти на поступки у питання забудови і ремонту?- риторически вопрошает историк.