Гостре «солоне питання». В Чернігові взимку на вулиці висипали рекордну кількість солі

Під час заморозків на минулих тижнях мешканці міста почали бити на сполох: на дорогах забагато солі. Мовляв, її настільки багато, що чумаки могли б ходити по сіль не в Крим, а в Чернігів. Після дощів, які змили "докази" хвилювання дещо стихли, але проблема нікуди не поділася. Чи будуть комунальники і наступного сезону сипати таку кількість солі? І, взагалі, чому в цьому році вирішили кинути стільки «білої смерті» на асфальт?

Пересолили?

Відомо, що мер Чернігова Владислав Атрошенко особисто просив комунальників збільшити кількість солі для боротьби з ожеледицею. Чи дійсно ця зима виявилася для чернігівців більш «солоною», аніж минулорічна? Вирішили подати інформаційний запит у КП «АТП-2528». Ось що нам відповіли:

«Комунальне підприємство «АТП-2528» Чернігівської міської ради в зимовий період у грудні – січні 2016–2017 та 2017–2018 років посипали на тротуари і дороги:

- у грудні 2016 р. піщано-сольової суміші 4 372 тонни, солі – 0 тонн,

- у січні 2017 р. піщано-сольової суміші 4 572 тонни, солі – 247 тонн.

ВСЬОГО: ПСС – 8944, солі – 247

- у грудні 2017 р. піщано-сольової суміші 2 295,8 тонни, солі – 1 458,8 тонни,

- у січні 2018 р. піщано-сольової суміші 2 171,8 тонни, солі – 554,4 тонни.

ВСЬОГО: ПСС – 4467,6, солі – 2013,2.

   Піщано-сольова суміш використовувалася за більш морозної погоди. Причиною використання  солі і піщано-сольової суміші є їх порівняно невелика вартість. Тонна солі – близько 1000 гривень (включаючи розвантаження), тонна піщано-сольової суміші – близько 300 гривень.

Використання одного піску не дає плавлячого ефекту для снігу і льоду. Інші протиожеледні реагенти мають у багато разів більшу вартість, тому що виробляються за кордоном і для їх використання потрібна відповідна європейська техніка.

Непосипання ж доріг і тротуарів протиожеледними препаратами призведе до збільшення скарг жителів на неналежне очищення тротуарів і доріг від льодового покриву та підвищення травматизму й аварійності.

Тому, розуміючи певну екологічну шкоду від використання солі і зважуюч  ризики та вартість застосування інших дороговартісних протиожеледних засобів, АТП-2528 веде пошук оптимального варіанту для Чернігова.»

Тобто цієї зими (грудень-січень) на вулицях Чернігова було розкидано солі в 8 (!) разів більше, ніж попередньої.

Ризики

Спеціалістами доведено негативний вплив солі на навколишнє середовище. Після розчину сіль розщеплюється на іони натрію та хлору. Ці речовини вбираються в грунт і згодом попадають у наші водойми, адже ріки та озера активно живляться грунтовими водами.

Але це не все – є ще декілька негативних наслідків солі на дорогах:

• грунт зневоднюється, і як наслідок гинуть дерева та рослини, що ростуть біля доріг;

• швидко псується взуття;

• сіль роз’їдає лапи тварин;

• транспорт піддається ризику виникнення корозії;

• страждають від корозії інфраструктурні елементи (труби, мости, огорожі и т.д.)

Крім того, в Чернігівському тролейбусному управлінні повідомили: оскільки розчин солі у воді – чудовий провідник струму, то «солоні вулиці» - додатковий фактор ризику для пасажирів, які здійснюють посадку/висадку в тролейбус. Цієї зими було зафіксовано як мінімум три випадки враження струмом (щоправда один з них не підтверджений).

Альтернатива

В Чернігові (і в Україні загалом) використовують хлорид натрію (NaCl). Це звичайна сіль. В США та Канаді головним «антильодовим» реагентом є хлорид магнію (видобувають на соляних озерах), який містить мінімальну кількість хлору, а тому не такий небезпечний.

В Європі ж хімію практично ніде не використовують. Наприклад, в Берліні сіль дозволена лише на найбільш аварійних ділянках трас.

Там є три головні зброї проти ожеледиці: підземний підігрів (Ісландія, де тепло природним шляхом генерують гейзери, частково Швеція, Норвегія, Данія, Нідерланди), розкидання піску або кам’яної крихти (Австрія, Німеччина, Фінляндія; другий варіант кращий – потім легше прибирати і можна використовувати знову – але дорожчий) і технологія «гарячого піску» (найбільше розповсюджена в Швеції та Норвегії).

Суть останнього – в змішуванні піску з гарячою водою. Вода частково розтоплює верхній шар  криги, а пісок вмерзає в неї та утворює шорсткий шар. Виходить майже наждачний папір.

А от в Японії зі стихією взагалі не воюють. Все, що роблять – розчищають сніг. Це не рятує – на вулицях північних японських міст ожеледиця є звичним явищем. Виняток – Саппоро, де місцева влада облаштувала підігрів доріг, а територію біля власних будинків зобов’язані чистити від снігу та криги місцеві мешканці. Більшість з них теж обирають монтаж систем підігріву.

***

Наразі «солоне питання» стоїть украй гостро. І поки комунальники шукають альтернативний вихід із ситуації, екосистема міста під небезпекою. Подивимось, як швидко АТП-2528 відшукає «оптимальний варіант».