Математика й фізика – нині «динозаври» вищої школи

Абітурієнти починають подавати документи на вступ до закладів вищої освіти. Реєстрація електронних кабінетів стартує вже 2 липня. Трохи пізніше розпочнеться прийом заяв і документів навчальними закладами. Подання заяв на вступ на основі сертифікатів ЗНО завершується 26 липня. Якою буде ця вступна кампанія для чернігівців і в чернігівських вишах – говорили освітяни й журналісти під час дискусії в прес-клубі «Чиста політика».

Звісно, у кожній діжці з медом є своя ложка дьогтю. Законодавча площина має чималі прогалини, відтак повноцінне функціонування закладів І–ІІ рівнів акредитації лишається під питанням, резюмує головний спеціаліст Управління освіти і науки Чернігівської ОДА Тетяна Давидова. Адже Закон України «Про фахову передвищу освіту» (в коледжах і технікумах) ще тільки готується. Інші виші входять у новий навчальний рік теж із чималим оберемком питань і оновленим переліком спеціальностей.

«Національний університет «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка та Прилуцький гуманітарно-педагогічний коледж ім. І.Я. Франка будуть здійснювати підготовку фахівців з інклюзивної освіти, коефіцієнт сільської молоді не змінено, на аграрних спеціальностях він навіть зріс, –говорить Тетяна Давидова. – Також вийшла постанова з певними пільгами на право здобуття медично-педагогічної освіти із січня 2019 року з подальшим відпрацюванням у сільській місцевості. Хочу проінформувати всіх про те, що при нашому управлінні освіти і науки створений оперативний регіональний штаб із питань вступної кампанії, телефони якого: 95-21-64, 95-21-56».

У Чернігівському національному університеті «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка вважають, що студенти більше беруть до уваги саме репутацію закладу, його респектабельність та імідж, аніж окремо взяту спеціальність. Бо не існує революційних дисциплін, задля яких молодь не поїхала б до Києва і лишилася б у Чернігові. Хоча представники названого закладу переконують, що теж оновлюють свій фаховий перелік.

«Ми працюємо, у тому числі й над анонсованим відкриттям медичної спеціальності, але це не так просто,– зауважив Анатолій Тимошенко, проректор Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка. – Із фармацією у нас поки важко, бо медичне лобі не хоче віддавати ці перспективні напрями підготовки в регіони. Нинішнього року нам уже не вдасться здійснити набір на цю спеціальність. А так ми зробили все для того, щоб молоді люди, випускники, змогли серйозно зайнятися філософією аж до аспірантури. Усе в нас для цього готове –бакалаврат, магістратура. Будемо сподіватися, адже Чернігівщина завжди славилася філософами».

Загальноукраїнський конкурс –головний біль для вишів

Якщо «Чернігівський колегіум» став класичним лише цього року (відтак має невеликий досвід існування в цій іпостасі), то Ніжинський університет належить до «класиків» уже 14 років. Однак ректор Ніжинського державного університету імені М.В. Гоголя Олександр Самойленко переконує: тут намагаються поєднувати переваги і звичайного університету, і класичного. Їхній фаховий перелік на сьогодні нараховує понад три десятки спеціальностей. Відсоток держзамовлення не змінився. Але в умовах відкритого загальноукраїнського конкурсу зріс прохідний бал, і умови вступу на бюджетну форму навчання на деякі спеціальності стали ще жорсткішими.

«Торік були відкриті конкурси на класичні спеціальності, а це –загальноукраїнський конкурс,– розповідає Олександр Самойленко, ректор Ніжинського державного університету ім. М.В. Гоголя. –Раніше на якусь спеціальність давали 15 або 25 місць держзамовлення, і ми фіксовано їх отримували незалежно від того, із яким балом приходила дитина. Це могло бути і 165, і 170 залежно від спеціальності. Із минулого року всі конкурси стали фіксовані й проходили по всій Україні. Наприклад, на політологію – із балом 192. От було раніше 10 місць на політологію, ми їх наповнювали з балом 176, а минулого року потрапило лише троє дітей із балом 193. Як вплинуть відкриті конкурси на освіту, важко сказати. За цією тенденцією треба поспостерігати хоча б кілька років. Лише тоді можна буде сказати, який вплив вона мала. Те саме можна сказати і про магістратуру. Із наступного року на всі магістерські програми складатимуть ЗНО з іноземної мови. Минулого року розпочали навчання юристи й міжнародники, у цьому році підключилися ще кілька спеціальностей. По нашому вишу це психологія, політологія, історія, археологія. От вони вже зараз зареєструвалися і мають складати ЗНО з іноземної мови. Ми до цього готувалися і відкрили мовні курси для наших студентів».

Відтак питання наповнюваності спеціальностей із високим пороговим балом лишається відкритим для всіх вишів Чернігова без винятку, говорять педагоги. Інша проблема –мода на той чи інший фах. Нині освітяни відкрито говорять про математику, фізику, хімію як класичні дисципліни, що перебувають на межі вимирання. Це динозаври, яких скоро можна буде побачити хіба що у відеороликах, говорить Анатолій Тимошенко.

«Фізика –це загальноукраїнська трагедія, – вважає проректор «Чернігівського колегіуму». –Математика –біля неї, хімія –теж. І це не тільки справедливо для педагогічних університетів, але й для тих, які хоч і змінили статус, проте все одно готують педагогів із цих предметів. Пробачте, але нам скоро будуть європейці казати: щось робіть, бо до нас менше їде людей із підготовкою з цього напрямку».

Бо область –сільська

Є скорочення попиту і на історію. І проблема, знову ж таки, в тому, що на цей фах в Інституті історії «Чернігівського колегіуму» торік дали зависокий прохідний бал –183, і його не змогли подолати всі охочі. Певні витоки цієї ситуації в тому, що наша область –сільська, вважає Анатолій Тимошенко: «Там підготовка, при всій повазі до колег у сільських школах, дещо поступається міській. Є така, на жаль, тенденція. Відомо, що випускникам Чернігівщини складніше конкурувати з випускниками Києва, Харкова та інших регіонів, де питома вага сільської молоді нижча. З одного боку, вони дають нам регіональну підтримку й коефіцієнт, а з іншого –виводять на широкий конкурс. Якщо раніше за результатами ЗНО Чернігівщина з десятки кращих не виходила, то цього року я не беруся прогнозувати…»

Якщо говорити про популярні дисципліни, то ще 5 років тому кожна друга людина воліла стати психологом. Нині ж мода на фізкультуру. Усі мріють стати тренерами та фітнес-інструкторами, реабілітологами, ерготерапевтами. Непоганий стан справ і зі спеціальностями, які стосуються управління персоналом, IT-сфера теж у тренді, діляться освітньою модою викладачі вишів.

Сергій Березенко як народний депутат теж дає оцінку освітній кампанії, що стартує в Україні.

«Мій старший син цього року закінчив школу, – говорить нардеп. –Тому питання обрахування прохідного балу й вибору вишу мене хвилюють так само, як і мільйони українських батьків. Що обере дитина – родинну медичну традицію чи, за моїм прикладом, стане економістом, то вже буде його вибір. Як батько я підтримаю будь-яке його рішення. Звісно, українська вища школа не бездоганна, є недоліки, є над чим працювати. Сподіваюся, що восени цього року врешті-решт ухвалимо закон «Про фахову передвищу освіту», і це зніме напругу для технікумів і коледжів. Інше рішення –запрацює з наступного року і постанова Кабміну «Про деякі питання реалізації права осіб на першочергове зарахування на спеціальності до закладів вищої медичної, вищої педагогічної освіти за державним або регіональним замовленням». Саме цей документ регулюватиме кількість майбутніх фахівців на селі – освітян і медиків. Бо за ним право на першочергове зарахування матимуть ті випускники, які укладають угоду на відпрацювання в сільській місцевості не менше 3 років. Тож рухаємося далі».

Довідка

Загальноосвітні навчальні заклади Чернігова цього року випустили понад 1,5 тисячі старшокласників. У 2017–2018 навчальному році в закладах вищої та фахової передвищої освіти області навчалося близько 22,5 тисячі студентів, у тому числі понад 17 тисяч осіб за денною формою навчання. Серед них 7127 –студенти технікумів, училищ і коледжів і 10244 –студенти університетів, інституту й академії.