Чернігів/Чернівці: Слово мерам

Редакція газети «Семь дней» разом із колегами з чернівецького видання «Молодий Буковинець» протягом трьох місяців порівнювали життя двох різних і одночасно схожих міст – Чернігова та Чернівців. Відрядження, транспортне сполучення, туризм, громадський транспорт, відкритість міської влади, Бюджет участі… Ми намагалися розповісти про актуальні проблеми в усіх цих галузях у проекті «Чекінг: Чернівці – Чернігів». Логічним підсумком стане остання публікація в рамках цього проекту. Ми надали слово міським головам. Про проблеми, плани і досягення запитали у Владислава Атрошенка та Олексія Каспрука, якого депутати недавно відсторонили від посади. Мери отримали запитання й від журналістів із Чернівців, і від журналістів із Чернігова. При цьому ми намагалися перекинути місточки між обома містами – запитували про одне й те ж саме. Починали синхронно, а далі стежки хоча й розходилися, але не один раз перепліталися.

Владислав Атрошенко: Очільники місцевої поліції мають бути виборними або принаймні погоджуватися міською радою

–Ви були в Чернівцях? Які враження?

– На жаль, не був. Але знаю, що це місто з чудовою архітектурою, добрими традиціями та гарними людьми.

–Свіжа інформація щодо Чернівців туристичних: Надходження до міського бюджету Чернівців від туристичного збору збільшились на 36,4 %. Упродовж семи місяців цього року туристичний збір поповнив місцеву скарбницю Чернівців на 185,8 тис. грн, це на 49,6 тис. грн, або на 36,4 %, більше, ніж торік. Яка ситуація в Чернігові? Чим ми можемо змагатися з Чернівцями в туристичному плані?

– Розмір туристичного збору – один із факторів, по якому аналізується тенденція розвитку туризму в місті. У Чернігові цей збір також зріс за вісім місяців цього року – на 32 %. Ми розуміємо, що більшість надходжень від туризму – це непрямі. Тобто їх отримує середній та малий бізнес і далі інвестує у сервіс, підвищує якість обслуговування, у заробітні плати персоналу, отримує змогу розширюватися. Відзначу, що сфера обслуговування в Чернігові, у порівнянні з іншими містами, на високому рівні. Відкриваються нові об’єкти туристичної інфраструктури. Минулого року – готель Reikartz Chernihiv. Потенціал міста як туристичного центру зростає. Чернігів – чудове місто для інвестицій у туристичну сферу.

– Натомість головні транспортні новини Чернігова – єврокредит (40 млн євро) на купівлю тролейбусів і Програма розвитку електротранспорту на 700 млн грн. Тут уже Чернівці можуть позаздрити? Хоча чернігівські маршрутки виглядають значно гіршими, ніж чернівецькі. Які транспортні пріоритети в міста? На кого рівняєтеся? Є що запозичити в Чернівців у плані роботи з приватними перевізниками.

– Міська влада працює у напрямі покращення пасажирського транспорту. Ми порахували: для повного оновлення рухомого складу – тролейбусів та автобусів – потрібно не менше 1 млрд гривень. Звичайно, таких коштів місто не має. Втім ми працюємо у цьому напрямі: цього року Європейський інвестиційний банк схвалив фінансування кредиту з придбання тролейбусів для Чернігова на суму 6 млн євро. Кошти даються на дуже вигідних умовах – на 20 років і всього під 2 % річних. За останні два роки ми купили 15 тролейбусів, ще 6 плануємо придбати цього року. Якщо додамо до цього 40 кредитних, то місто на 70 % закриє потребу по тролейбусах.

На весь маршрутний транспорт у місті встановлено GPS-навігатори, що дуже зручно і для контролю, і для містян. Цього року 30 зупинок ми обладнаємо електронними табло прогнозування.

У перспективі маємо зробити мережу транспорту більш оптимальною, прибрати дублювання тролейбусів маршрутками. І далі закуповувати автобуси великої місткості. Було б добре, якщо це будуть електробуси. Наразі вимагаю від управління транспорту контролю за перевізниками. Автобуси мають бути чистими, водії – ввічливими, чітко дотримуватись правил дорожнього руху. На жаль, не всі дотримуються цих вимог. У місті дуже не вистачає водіїв – вони масово виїжджають працювати в Польщу. Працюють ті, хто залишився.

– І на продовження теми… Наші колеги з Чернівців відзначають, що у Чернігові хороші дороги (набагато кращі, ніж у Чернівцях). Також приємно були здивовані відсутністю стихійною торгівлі в місті і безпритульних собак на вулицях в центральній частині міста (останній пункт відзначили ще до відкриття пункту перетримки – це важливо). Що треба зробити владі Чернівців, аби отримати такий результат?

– Що стосується стихійної торгівлі, то це була одна з перших задач: ми створили комунальне підприємство «Муніципальна варта». Воно і бореться зі стихійною торгівлею у місті, із незаконними МАФами, гаражами та іншими порушеннями у сфері благоустрою міста. Тому їх робота, з одного боку, та чітка увага влади до цих питань, з іншого, значно покращили ситуацію в Чернігові. Є багато прикладів, коли цілі вулиці «відкрились» навіть для мешканців міста, після того як з них прибрали стихійну торгівлю та незаконні тимчасові споруди. Місто дихає більш глибоко, коли на вулицях немає цього неподобства.

Що стосується доріг, то за 3 роки ми витратили 455 млн на ремонт доріг у Чернігові. І люди дійсно бачать, що стало набагато краще. Втім, якщо ремонтувати навіть такими темпами, як цього року, все одно потрібно більше10 років для капітального ремонту всіх магістральних доріг у Чернігові. Що стосується міждворових проїздів та приватного сектору, то часу потрібно значно більше.

Під час відновлення дорожнього покриття окрему увагу приділяємо безпеці дорожнього руху та комфорту всіх його учасників. Дорожня розмітка обов’язково включає велосипедну доріжку, робимо понижені бордюри, а в деяких місцях – підвищенні пішохідні переходи.

–Ви постійно нарікаєте на те, що у місцевої влади обмежені повноваження: не можна змусити поліцію і податківців працювати як слід, нема можливості самостійно вирішити питання з транспортним сполученням міста з іншими областями і так далі. Які функції додатково до наданих у рамках децентралізації потрібні міській владі?

– Перша ініціатива – законодавчо надати місту можливість формувати власні фіскальні органи. Тоді вони зможуть працювати у напрямі наповнення бюджету безпосередньо з бізнесом та платниками податків. Що маємо зараз: держава поступово реформує фіскальні органи у сервісні служби. Це добре працює, скажімо, у Німеччині, де працює закон і бізнес дбає про власне ім’я та сумлінно платить податки. В Україні, на жаль, поки не так. Тому стягування всіх місцевих податків – це має бути компетенція міста.

Але я завжди кажу: бізнес має сам бути зацікавлений у сплаті податків. Адже тоді місто розвивається, зростає і капіталізація самого бізнесу. Зворотний процес: податки не платяться, місто занепадає, бізнес знецінюється. Хотів би, щоб наші підприємці йшли по першому шляху і платили податки. А місто мало повноваження їх стягувати.

Друга ініціатива: поліція має працювати для громади. Для цього очільники місцевої поліції мають бути виборними, або ж принаймні погоджуватися міською радою. Поліція дбає про безпеку містян, про правопорядок, тож має бути підзвітна не начальству, а безпосередньо громаді.

–У Чернігові і Чернівцях є проблема із транспортним сполученням з іншими містами. Якось плануєте це вирішувати?

– Так, проблема є. Це питання не компетенції міської влади і має вирішуватись на державному рівні. Втім ми піднімаємо ці питання. Двічі звертались до Міністерства інфраструктури України: щодо запуску пасажирського потяга Чернігів – Гомель та відкриття нового маршруту Інтерсіті за маршрутом Славутич – Київ, через Чернігів та Ніжин. На жаль, поки результату немає.

–Неодноразово з ваших вуст лунали репліки щодо того, буцімто інші регіони та міста отримують із державного фонду реконструкції та розвитку значно більші кошти, ніж Чернігів. Найчастіше мова йшла про Львів, Вінницю, Харків, Житомир і Чернівці. Чим Чернігів кращий/гірший за інших? Це недоопрацювання нардепів від нашого регіону чи інші причини?

– Дійсно, у 2018 році Чернігівська область отримала з ДФРР 115 млн гривень. Якщо взяти співвідношення суми коштів до одного жителя, то область на останньому місці в країні. На мою думку, регіони, які не мають відповідного фінансового ресурсу для розвитку, поступово занепадають. І тут має слово сказати держава.

Я задаю питання столичним можновладцям: «Чи може бути Україна без міста Чернігова?». Адже це символ України, з Чернігова та Києва фактично починалась Київська Русь. Тому Чернігів та область потрібно підтримувати. Адже промислового потенціалу ми не маємо. Нам потрібна законодавча підтримка, щось на зразок території пріоритетного розвитку чи інша форма, яка стимулюватиме інвесторів та бізнес приходити сюди.

–Міського голову Чернівців нещодавно депутати відправили у відставку. Чи можливе таке в Чернігові? Чи впевнені ви в тому, що захищені від депутатських груп, що вони не зможуть об’єднатися? Наскільки важливо вміти домовлятися з депутатами? І де та межа поступок, за яку не варто заходити під час дискусій з важливих питань? Які теми в Чернігові теоретично можуть розділити мера і депутатів?

– Щодня кажу своїм підлеглим: всі посади – вони не вічні. Головне – за відведений короткий термін зробити якнайбільше для громади. Від усіх та від себе у першу чергу вимагаю результату. У своїй роботі намагаюсь бути максимально ефективним саме для громади міста. Такий підхід бачать депутати міської ради. Я ніколи не відмовляю в зустрічі будь-якому депутату з будь-якої фракції. І намагаюсь чесно та відверто пояснювати свою позицію з усіх питань. Поки у нас виходить конструктивно працювати і без конфліктів приймати важливі для міста рішення.

З повагою ставлюсь до кожного депутата, до всіх фракцій, до всіх політичних сил. Можливо, у цьому допомагає те, що я безпартійний і в роботі займаюсь не політикою, ставлю на перше місце інтереси Чернігова.

–Спільна проблема міст (і не лише Чернігова й Чернівців) – стан мереж (тепло, вода). Як можна вирішувати це на місцевому рівні? Чи покладатися виключно на те, що до вирішення питання долучиться уряд?

– Всього у місті до 2000 км різних мереж. Загальна вартість заміни всіх комунікацій у місті – під 30 млрд гривень. Маємо в бюджеті 300 млн – і це на все. Якщо нічого більше в місті не будемо робити, а тільки міняти комунікації – то за рік це все одно лише 1 % від того, що потрібно. Ми можемо відновити всі комунікації лише за 100 років. Аналогічна ситуація по всій країні, адже наші міста відновлювалися після війни приблизно в один і той же час. І всі комунікації відпрацювали свій термін мінімум двічі. Звісно, що це питання не міст, а національної безпеки держави. Потрібно це питання проаналізувати в розрізі всієї країни та дати відповідь, за який ресурс міста будуть відновлювати комунікації.

–Бюджет участі в Чернігові стартував одним із перших в Україні. Яка ситуація з ним на сьогодні (об’єм фінансування, кількість ініціатив)? Ви задоволені цим інструментом?

– Ця ініціатива для нас дуже важлива. Бюджет участі стимулює розвиток громади. Адже щоб проект переміг, його має сформулювати та випрацювати група містян, які далі агітують за нього. Це вже об’єднує цю ініціативну групу у відстоюванні інтересів свого будинку чи мікрорайону. Навіть якщо проект не виграє, то результат все одно є: люди вже організувались для чогось доброго у місті. Результат такого проекту буде цінуватися та захищатися його авторами, це також важливо.

З іншого боку, влада міста, депутати, виконавчі органи не завжди знають, що конкретно потрібно зробити для якогось мікрорайону. Тож механізм бюджету участі допомагає людям самим виявити проблему і запропонувати спосіб її вирішення. Тож моя принципова позиція: зберегти у бюджеті міста 1 % коштів як захищену статтю для проектів бюджету участі. Зараз це більше 14 млн гривень. Приємно також, що кожен рік зростає і кількість поданих проектів, і їх якість. Я дякую всім чернігівцям за активність та розуміння – тільки разом ми можемо змінити наше місто!

Олексій Каспрук: Дороги – найбільш складна проблема Чернівців, яку навряд чи вдасться вирішити за рік-два

Важлива ремарка: на сесії наприкінці липня 29 депутатів вирішили, що Олексій Каспрук не повинен керувати містом, і постановили зняти його з посади міського голови. Уже три тижні містом керує секретар міської ради Василь Продан. Але на офіційному сайті міської ради Олексій Каспрук і досі значиться чернівецьким міським головою.

– Рішення депутатів про зняття вас з посади міського голови… Чи будете звертатися до суду і коли?

– Рішення депутатів безперечно вважаю незаконним і буду оскаржувати його в суді. У більшості випадків, де депутатський корпус усунув з посади міського голову, суди приймають рішення на користь міського голови, якого обрала громада. Бо депутати своє рішення часто обґрунтовують суб’єктивнимипричинами. Не сподобався їм міський голова – вони його звільнили.

Розумію, що судовий процес не буде легким і швидким, але готовий із командою юристів довести у суді, що рішення про припинення повноважень міського голови у Чернівцях прийнято всупереч українському законодавству та волі громади.

– Чи не шкодуєте тепер про те, що не змогли більше «домовлятися» з депутатами.

– Абсолютно не шкодую. Про що потрібно було домовлятися? Про дерибан посад, роздачу земель? Завжди був категоричним – про такі речі домовлятися не буду. А питання розвитку міста, модернізації інфраструктури, діяльності громади мають обговорюватися в публічному просторі. Так, власне кажучи, у Чернівцях і відбувалося – сперечалися, доводили один одному на різних круглих столах, дискусіях, сесіях міської ради. Тому жодних кулуарних домовленостей у мене з ними не могло бути. До того ж у мене з тими двома-трьома людьми, які сьогодні керують більшістю у міській раді, світоглядні розбіжності. Вони вважають, що комунальна сфера повинна бути приватною, а власниками ліквідованих комунальних підприємств мають стати вони або ж наближені до них люди і фірми. Намагаються максимально розпродати комунальну землю та майно. У мене ж інше ставлення до майна громади.

Переконаний, що домовлятися – це йти на компроміс, де можна поступатися певними інтересами, але не принципами. Поступатися принципами не вмію і не буду.

– Мер Чернігова Владислав Атрошенко каже, що інші регіони та міста отримують із державного фонду реконструкції та розвитку значно більші кошти, ніж Чернігів. Найчастіше мова йшла про Львів, Вінницю, Харків і Чернівці. Чи справді Чернівцям виділяють більше коштів?

– Хотілося, щоб так було. Але насправді Чернівці не мають жодних привілеїв під час розподілу коштів державного бюджету. Вважаю це правильним. Усірегіони мають бути у рівних умовах. Але вдячні і президенту, і уряду, і народним депутатам Миколі Федоруку, Максиму Бурбаку, Владу Севрюкову, які завжди оперативно реагують, коли місту необхідна допомога під час надзвичайних ситуацій, коли є потреба реалізувати великі інфраструктурні та соціальні об’єкти, де одними коштами міського бюджету не обійтися. Зокрема, місто отримало й очікує допомогу уряду для реконструкції злітно-посадкової смуги нашого міжнародного аеропорту, разом ми відроджуємо Кіномистецький центр імені Івана Миколайчука, отримуємо кошти на закупівлю сучасної техніки для комунальних підприємств, яка може працювати на упередження стихійного лиха, сподіваємося спільними зусиллями вирішити проблему підтоплення під час злив історичної частини міста в районі залізничного вокзалу.

– Надходження до міського бюджету Чернівців від туристичного збору збільшились на 36,4 %. Чи задоволені, як Чернівці розвиваються у туристичному напрямку? Як потрібно розвивати туризм у місті?

– У Чернівцях можна побачити унікальні зразки європейської архітектури. Але щоб утримати цей інтерес, чернівецькому бізнесу необхідно більше вкладати в розвиток туризму. І міська рада тут може бути лише помічником, порадником, бо жоден чиновник не може придумати для готелю, костелу, ресторану креативну концепцію його діяльності, яка буде цікавою туристу. У Чернівцях сильно відчувається дефіцит цікавої пропозиції туристу від бізнесу, місцевих брендів товарів та послуг.

Туризм потрібно розвивати спільними зусиллями бізнесу, влади і громади. Сьогодні ми не женемося за кількістю туристів, нам потрібно підвищувати якість нашого туристичного продукту. Щоб туристи, які приїжджають до Чернівців, мали бажання повертатися у наше місто. Лише історичною архітектурою цього не досягнеш, треба розвивати подієвий туризм, культурний, спортивний, рекреаційний, медичний, що ми сьогодні й робимо.

Але основною проблемою для Чернівців залишається транспортна недоступність, недостатнє залізничне сполучення, погані дороги, реконструкція аеропорту. Без державної допомоги цю проблему не вирішити.

– Головні транспортні новини Чернігова – єврокредит (40 млн євро) на купівлю тролейбусів і Програма розвитку електротранспорту на 700 млн грн. Чи вирішиться у Чернівцях ця проблема?

– Заздрю чернігівцям, що вони розуміють, як рухатися у розвитку муніципальної транспортної інфраструктури, залучають для цього міжнародні кредитні кошти. На жаль, у Чернівцях депутатський корпус має інше бачення. Не думаю, що після відмови від кредиту ЄБРР на оновлення електротранспорту Чернівці зможуть ближчим часом залучити кошти для вирішення транспортної проблеми. Тут багато залежить від довіри партнерів. А вона втрачена. Чернівцям доведеться наздоганяти інші міста власними ресурсами. Це важко, довго, боляче.

– У Чернігові кращі дороги, ніж у Чернівцях. Чому так? Скільки у Чернівцях коштів виділяють на дороги? Коли зможемо теж ними похвалитися?

– Не думаю, що зможемо скоро похвалитися гарними дорогами. Вдосконалення дорожньої інфраструктури вимагає дуже великих коштів. Інші міста залучають кредитні і грантові кошти для реалізації інфраструктурних проектів, а власні ресурси спрямовують на ремонт і утримання доріг, вирішення соціальних проблем. У Чернівцях сформована у міській раді більшість є противником залучення кредитних ресурсів, тому доводиться обходитися лише можливостями бюджету. Це обмежений ресурс, якого завжди не вистачатиме, у тому числі й на капітальний ремонт доріг.

Чому в Чернівцях такі погані дороги? Це пов’язано ще й з особливостями рельєфу, поганими інженерними мережами. У нас більшість доріг, уже й у радянський час, будувалися без основи. Тобто таку дорогу потрібно не ремонтувати, а будувати з нуля. Це величезні кошти. У старій частині міста мережам по 50–100 років, вони зношені, а це постійні аварії, розкопки. Ремонтувати такі дороги потрібно лише із заміною мереж. Це також значні кошти, складні роботи, більш тривалий період їх виконання. Є надія, що понад 60 доріг буде відремонтовано у ході модернізації системи водопостачання, на яку залучено кошти німецького банку.

Тобто дороги – це найбільш складна проблема Чернівців, яку треба вирішувати комплексно, планово, і навряд чи це комусь вдасться зробити за рік-два.

– Ви були в Чернігові? Які враження?

– Був у Чернігові проїздом. Дуже зелене місто із давньою історією, унікальними пам’ятками і одночасно із сучасними кварталами, які швидко розвиваються. Є великий туристичний, рекреаційний потенціал, зокрема гарні місця поблизу Десни. Сподобалися люди – щирі, відкриті, привітні. Побачив тролейбус місцевого виробництва, навіть зупинився оглянути, поспілкувався з водієм. Думаю, що ще матиму нагоду побувати в Чернігові, обмінятися думками і досвідом з колегами у сфері муніципального управління.

***

Проект реалізується за підтримки програми артнерства у галузі мас-медіа в Україні (UMPP) від IREX