Декомунізація – етап деколонізації. Що це означає для Чернігова?

Керівник Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович казав, що декомунізація – лише етап деколонізації. Що це означає взагалі і для Чернігова зокрема, пояснює Сергій Бутко, представник Інституту в Чернігівській області.

"Це той етап, коли людині вже не треба буде закон. Коли усвідомлення своєї історії стане таким, що вона сама візьметься прибирати чужі імена зі свого публічного простору. Або ж для початку наважиться приймати рішення щодо цих перейменувань. Адже ці ж села мали можливість самі дати собі назву. Для прикладу, під час перейменувань телефонує мені голова сільради й питає: «Як тепер назвати село?". Кажу: "А як вам хочеться?", - пояснює історик.

Голова тоді відповів, що гадки не має, бо в селі нема особливо великих діячів. Тоді історик запитав, чи жила в селі людина, яку дуже поважали. Виявилося, що жила. Усе село цінувало одного місцевого лікаря, і всі як один відгукувалися про нього з пошаною. Вирішили назвати на його честь.

Те, що в Чернігові є вулиця Бєлінського, який ніяким чином не пов’язаний з Черніговом, стала вулицею Єлецькою, – теж приклад деколонізації. Адже цю зміну закон не вимагав.

"Можливо, висловлю непопулярну думку: але яка роль Пушкіна на Валу? Бо він заїздив сюди, бо на нього збирали гроші чернігівці за владною командою? Це було в царській Росії і з їх подачки. І це в той час, коли багато наших людей, відомих і талановитих, не вшановані. Проте я не закликаю прибрати цей пам’ятник, а закликаю свідомо і щиро увічнювати пам’ять про кращих наших земляків – українців", - говорить Сергій Бутко.