Андрій Думич: 80 відсотків викликів чернігівцями поліції – cімейні суперечки дорослих, які щось не поділили

Півроку тому  в Управлінні патрульної поліції Чернігівської області представили нового очільника – Андрія Думича. До того він працював на посаді заступника Управління в Херсонській області, куди потрапив з Києва, коли херсонське Управління почали створювати з нуля.

Наприкінці минулого року ми поговорили з головним патрульним області про стереотипні «кримінальні» райони, телеграм-канал «Чернігів Оперативний», інцидент із прив’язаним чоловіком та комунікацію з громадськістю Чернігова.

Командир з першого патрулювання

– Найперше цікаво: як ви опинилися в Чернігові? Наскільки ми знаємо, сам ви з Кременчука, але встигли попрацювати й пожити ще в декількох містах?

– У Чернігові була вакансія керівника патрульної поліції. Подати свою кандидатуру мені запропонували колеги з Києва. Я погодився. Переїзд із Херсона не став чимось новим.

Я з Кременчука. На хвилі реформи й старту нової поліції пішов працювати до Києва. Після Києва мені запропонували спробувати свої сили на посаді командира батальйону в Херсоні. Тоді Херсон ще не мав Управління, тобто ми їхали його відкривати й запускати: мали сформувати батальйон, апарат Управління та, зрештою, вийти на патрулювання. У Херсоні я працював доволі довго – десь з кінця січня 2016 року й до моменту призначення на посаду в Чернігові.

– У місцевих херсонських медіа ви особливо не з’являлися, принаймні ми вас не знайшли. Є лише згадка про те, що на сесії міськради котрийсь із депутатів, критикуючи роботу патрульних, дорікав вам за вашу освіту інженера-електрика.

– У Херсоні депутати міськради переважно є керівниками міських комунальних підприємств. Освітою, з якою я працював у патрульній поліції на керівних посадах, мені дорікав депутат і керівник КП «Херсонелектротранс», тобто той, хто в місті завідував тролейбусним управлінням.

На той момент тролейбуси в Херсоні були в жахливому технічному стані й часто потрапляли в ДТП. Ми, як патрульна поліція, слідкували за безпекою руху і технічним станом транспорту, відповідно, штрафували водіїв тролейбусів та й самого начальника як службовця і як водія. Тому той виступ депутата був більше способом висловити образу. І на той момент я вже навчався в Академії внутрішніх справ.

– До речі, а як ви потрапили на керівні посади?

– Так сталося, що з керівних посад я загалом роботу й розпочав. Під час підготовки й навчання до нас придивлялися, адже в новостворені підрозділи треба було вводити й керівний склад. Після завершення навчання відібрали поліцейських, яких повинні були призначити на посади командирів і заступників командирів рот. Туди потрапив і я.

Пройшов додаткове навчання й після присяги виїхав на патрулювання як командир роти.

– Які обов’язки командира роти?

– Командир відповідає за окремий район патрулювання. Я зі своєю ротою патрулював у Деснянському районі Києві, який за кількістю населення не поступається Чернігову. На мені, як на командирі, було більше відповідальності, ніж на патрульних. Також я займався підготовкою планів дислокації, логістикою й організацією всієї роботи роти.

Їдемо перевіряти кота, бо не маємо права не реагувати

– Телеграм-канал «Чернігів Оперативний», де хтось із патрульних публікує інформацію про ДТП, затриманих п’яних водіїв та людей з наркотиками без блюру на обличчі, має понад тисячу підписників. Незвично як для стилю поліції, що автор на каналі пише, наприклад: «Олег’98, помітивши патрульних, почав тікати, смішний» або « і знову пан Євген, знову наркотичне сп’яніння, знову протокол і знову евакуація…все стабільно». Скажіть, це офіційний телеграм-канал патрульних чи хтось «зливає» інформацію?

– Офіційних джерел у соцмережах, окрім офіційної сторінки у фейсбуці, чернігівські патрульні не мають. Але так, «Чернігів Оперативний» як телеграм-канал і як чат, де люди можуть залишити інформацію про якісь події, – ініціатива наших патрульних. Жартівливий тон текстів і фото порушників – теж.

Я до цього ставлюся позитивно. Люди мають знати своїх «героїв» . Тим паче коли людина порушує щось та наражає на небезпеку інших – хай знають, хто це робить.

– Ще одна цікава річ у телеграм-каналі – «Виклик дня», де патрульні публікують «дивні» виклики, які їм надходять. Наприклад: «заявник повідомив, що його дружина привела додому подругу, яка, з його слів, з’їла плов, який він приготував», або «біля кафе збираються друзі її 11-річного онука та кличуть його погуляти. Заявниця хоче щоб до них вжили заходи, бо її онук навіть не зробив уроки» або «виникла сварка з сусідами з приводу їхнього кота, який шкодить майно заявника. Просить направити наряд поліції». Такі виклики патрульні публікують, щоб люди тричі подумали перед тим, як викликати поліцію.

– Ці виклики, з одного боку, смішні, але з іншого… Погляньмо на виклик про кота. Там чітко звучить «шкодить майну заявника», а пошкодження майна – це вже ознаки кримінального правопорушення. Якщо вони є – їдемо розбиратися.

Можливо, це надумано і кіт нікого не чіпає, а побутову сварку сусіди здатні залагодити й без нас. Проте перевірити потрібно.

Але згоден, у такий спосіб поліція показує, куди часом доводиться їхати патрульним, тоді як вони могли б вирішувати більш серйозні проблеми. А так – їдемо перевіряти кота, адже не маємо права не реагувати на виклики.

Замість серйозної роботи, патрульні мають мирити двох-трьох дорослих людей.

– Навіть якщо онука заявниці кличуть гуляти, поки той ще не зробив уроки?

– На отакі виклики, звісно, їхати не обов’язково. Взагалі, виклик сортує оператор і диспетчер. У таких ситуаціях, як із онуком, вони намагаються дати заявнику консультативну допомогу й позначити виклик як такий, що не потребує реагування поліції.

Найбільше патрульних викликають саме на побутові сварки. Не сказати, що це безглузді виклики, адже люди вбачають у цьому проблему, іноді вони дійсно доходять до криміналу. Але часто замість серйозної роботи патрульні мають мирити двох-трьох дорослих людей.

– І що роблять патрульні, якщо котик нікому не шкодить?

– Якщо поліція приїхала і бачить, що котик нікому не шкодить і майно не псує, патрульні намагаються пояснити, що це не компетенція поліції. Людей намагаються проконсультувати, пропонують їм помиритися, а виклик списують.

Якщо ж ми приїжджаємо, а там уже тілесні ушкодження – це ознаки кримінального правопорушення. На місце викликається слідчо-оперативна група.

Взагалі, існує чотири види відповідальності: адміністративна, кримінальна, дисциплінарна, цивільно-правова. Ми, патрульні, розглядаємо лише перші три. Цивільно-правові суперечки, тобто всі оці побутові сварки, – питання суду.

«Кримінальні райони» і прив’язаний чоловік

– А є якесь типове правопорушення для Чернігова?

– Попрацювавши в Києві, Херсоні й Чернігові, скажу, що всюди вони однакові. Всюди є грабежі, крадіжки в будинках, на вулицях, зривання прикрас, вихоплювання телефонів.

У Чернігові, якщо порівняти з Херсоном, менше ДТП. Але якщо виділити, куди найчастіше виїжджає патруль, то 80 відсотків усіх викликів – сімейні суперечки, коли дорослі люди щось не поділили, образилися одне на одного й не можуть заспокоїтися.

Якщо говорити про найбільш небезпечний чернігівський район, то це, безперечно, не Шерстянка, а центр міста з усіма наливайками й клубами.

– Ви хоч і не місцевий, але вже теж могли чути історії про те, що Шерстянка й Подусівка найбільш небезпечні райони. Як щодо цього, які райони міста найбільш проблемні на виклики?

– Місто ми патрулюємо не по районах, а по квадратах. Та загалом квадрати охоплюють місцеві умовні райони. Коли говорити про найбільш небезпечний чернігівський район, то це, безперечно, центр міста з усіма наливайками, клубами, відповідно – бійками й крадіжками. Відносно кількості населення, у квадратах Шерстянки та Подусівки викликів у рази менше.

– Першу зустріч із громадськістю Чернігова ви провели через тиждень після призначення. Тоді до вас прийшов лише Дмитро Лях – один із представників «Національного корпусу в Чернігові». Пізніше ви написали, що вдячні йому за виявлений інтерес. Про що ви говорили з Дмитром? Чи згадували про організацію, яку він представляє, особливо в розрізі слів Арсена Авакова про те, що він, як міністр, не дозволяє існування паралельних структур, які намагаються на вулицях поводитися як альтернатива поліції?

– Я був дуже розчарований першим прийомом, бо на нього прийшла лише одна людина. Багато писали, що хочуть, а прийшов лише Дмитро Лях.

Він одразу представився як представник «Національного корпусу», розказав, чим вони займаються, на що орієнтовані. Ми поговорили про все і ні про що. Просто познайомилися. На цьому й закінчився перший офіційний особистий прийом.

Щодо мого ставлення: я абсолютно нічого не маю проти громадських формувань, якщо їх діяльність корисна і не йде в розріз із чинним законодавством.

– Тоді хотілося б запитати про літні події, а саме коли «невідомі» прив’язали чоловіка до стовпа, повісили на нього табличку й плювали, пояснюючи це тим, що він «сєпар» і злочинець, який сидів за зґвалтування неповнолітніх. Того дня на місце з’явилося двоє патрульних, які протягом 20 хвилин не відв’язуваличоловіка, фактично дозволяючи самосуд. На відео також видно, як хлопці, зокрема представники «Нацдружин», тиснуть руку патрульному й називають його «своєю людиною». Розкажіть, що тоді відбулося і як ви бачите цю ситуацію?

– Спочатку з приводу «своя людина». Не думаю, що це щось означає. Просто Чернігів маленьке місто, тут усі одне одного знають, дружать, спілкуються, зокрема, у позаробочий час. Тому їхнє привітання мало що може означати.

Щодо дій патрульних. Перше, що мають зробити працівники патрульної поліції, приїхавши на місце, – припинити правопорушення.

Дії ж патрульних при виконанні в цей день мене обурили. Досі не можу знайти їм адекватного пояснення. Того ж вечора я ініціював службове розслідування. На час перевірки цих патрульних відсторонили від роботи. Зрештою, патрульні отримали дисциплінарнестягнення – сувору догану із занесенням в особову справу.

Загалом, я засуджую всіх учасників цього «дійства».

– І «Національні дружини»? Вони ще пізніше писали про те, що після ситуації побачили, хто є хто, і тепер візьмуться діяти превентивно, не чекаючи подяки.

– Законом передбачена діяльність організацій з охорони громадського порядку, але вона має бути підконтрольна поліції і бути її додатковими силами. З початку моєї роботи жодна з цих організацій не звернулася з пропозицією спільної роботи. А інші варіанти – неприпустимі.

Щодо ситуації. Бачите: ніхто ж не взяв на себе відповідальність? Ті ж представники «Національного корпусу» на місці почали казати, що чоловік сам себе прив’язав. Олександр Тарнавський, який все фільмував, теж розповідає історію про самоприв’язування. На місці 10–15 людей, які дивилися, але жоден нічого не бачив.

У будь-якому разі такі дії всіх, хто був на місці, мені незрозумілі. Людина, яка опинилася біля стовпа, ніякої загрози не несе. За злочин, який він вчинив, чоловік відсидів.

Погоджуюся на будь-яку ініціативу

– В останні місяці вже не одного водіягромадського транспорту зупинили під наркотичним сп’янінням. Люди обурилися, мовляв, куди дивиться управління транспорту і чому нічого не зробить з перевізниками. Під час робочого спілкування, начальник управління транспорту Олександр Рижий відмітив, що ловити п’яних водіїв не їх робота. Це питання – до патрульної поліції. Що скажете про п’яних водіїв маршруток?

– Існує взагалі три стани, у яких не можна сідати за кермо: під дією алкоголю, наркотиків і препаратів, які сповільнюють реакцію, як от снодійне. Якщо з алкоголем все більш-менш легко і підтвердження того, що людина п’яна, ми отримуємо з допомогою приладу на місці, то з наркотиками складніше.

От ми зупиняємо водія маршрутки. Здається, що він під наркотиками. Способу підтвердити це одразу – нема. Водій здає аналізи, і на їх результати ми чекаємо протягом 10 днів. Ми маємо право відсторонити його від кермування лише на день, у який з’явилася підозра. Але наступні дев’ять днів може виходити на маршрут.

Начальник управління транспорту, звісно, правий: рух і безпека руху – це наша відповідальність. Але ж перевізника наймає управління транспорту, і на основі тих порушень, які ми зафіксували, вони можуть легко розірвати договір.

– До речі, за порушення штраф отримує хто, перевізник?

– Ні, водій. Хоча ми намагаємося розглядати цю проблему комплексно, бо кожен водій мусить проходити передрейсовий огляд у лікаря. Якщо такого не було або якщо лікар відпустив його під наркотиками – це ще й претензії до лікаря та перевізника Хоч, зауважу, довести те, що водій приймав наркотики до огляду лікаря, дуже важко.

Те ж із техоглядом. Якщо механік не перевірив транспорт перед виходом або відпустив його з технічними проблемами – це все карається.

Начальник управління транспорту, звісно, правий: рух і безпека руху – це наша відповідальність. Але ж перевізника наймає управління транспорту, і на основі тих порушень, які ми зафіксували, вони можуть легко розірвати договір.

– Розкажіть про ваш досвід співпраці з громадськістю Чернігова.

– Ще до мого приходу в Чернігові запрацював проект «Сусідська варта». Із пропозицією організації такого проекту до нас звернувся громадський комітет захисту прав людини. Суть «варти» в тому, що поліція розповідає представникам ОСББ про наші повноваження та їх права як громадян, вчить чернігівців співпрацювати з патрульними, дільничними і так далі.

Бо часто стається так, що люди дзвонять і кажуть: от у квартирі нижче збувають наркотики… але не хочуть представитися, написати заяву, зрештою, бути свідками. Так не можна.

Але комунікація в місті мені подобається. Маємо багато дзвінків від небайдужих громадян. Проблема лише в тому, що не всі знають свої права й наші повноваження або ще під впливом радянських стереотипів бояться співпрацювати з поліцією. Тому ми намагаємося працювати максимально відкрито та йти назустріч усім.

Часто стається так, що люди дзвонять і кажуть: от у квартирі нижче збувають наркотики… але не хочуть представитися, написати заяву, зрештою, бути свідком.

Я в Чернігові взагалі взявся робити як у фільмі «Завжди кажи «так» – погоджуюся на будь-яку ініціативу.

***

– Ви сказали, що в Херсоні працювали з 2016 року. 4 листопада померла херсонська активістка Катерина Гандзюк, яку влітку облили кислотою. Убивство пов’язують з її громадською діяльністю. Зокрема, Катерина критикувала поліцію за їхні дії під час того, як у 2017 році в Херсоні активісти зірвали лекцію одного з миколаївських депутатів. Ви слідкуєте за цією справою?

– Слідкую. У Херсоні в мене залишилося багато друзів, через яких отримую якісь новини.

Катерину знав особисто, але особливо з нею не співпрацював, адже був заступником начальника управління. Взаємодією з органами самоврядування займався начальник.

Катерину пам’ятаю як гостру на слово, вона якщо критикувала, то жорстко. Про її конфлікт із начальником Управління захисту економіки Департаменту захисту економіки Нацполіції України Артемом Антощуком нічого не знаю.

Щодо критики роботи поліції, скажу лише, що часом нас звинувачують безпідставно, не цікавлячись, чому поліція поводить себе саме так. Можливо, у нас у законодавстві так написано, що діяти ми можемо так і не інакше?

Скажу лише, що Херсон специфічний регіон. У місті багато течій, які хитають владу, доволі сильна опозиція. І багато суперечок.