Чи бояться чернігівці стоматологів?

9 лютого в Україні відзначатиметься Міжнародний день стоматолога. Історію цього свята пов’язують зі святою Аполлонією, яка 9 лютого 249 року прийняла мученицьку смерть. Після цього її канонізували і вона стала покровителькою зубних лікарів. Уже традиційно в деяких лікувальних закладах у рамках свята проходять безкоштовні консультації та профілактичні заходи, майстер-класи з правильного догляду за порожниною рота, ознайомлення з новими технологіями з відбілювання та прикрашання зубів.

Ми вирішили дізнатись у чернігівців, чи бояться вони такого лікаря, як стоматолог, та як часто звертаються до нього по допомогу.

Ніна, пенсіонер:

– Знаєте, таких лікарів не боюсь і за необхідності звертаюсь. До стоматологів почала ходити вже дорослою, у школі до 10-го класу все було добре, мала лише одну пломбу. Раніше в навчальних закладах були присутні стоматологи, тому й серйозних проблем із зубами не було. Це зараз у дітей чомусь погані зуби й вони часто звертаються за допомогою.

Хоч і зверталась до стоматологів рідко, але в дитинстві боялась їх дуже сильно, як і більшість моїх друзів. Якщо треба дитину відвести полікувати зубки, то з материнського досвіду можу порадити: купуєте якусь іграшку, і дитина буде смирно сидіти, терпіти, без ніяких проблем.

Настя, гравець волейбольного клубу «Буревісник-ШВСМ»:

– Взагалі, у мене хлопець стоматолог, тому спілкуюсь із людиною такої професії дуже часто. Але тільки вдома, до нього на роботу я ні ногою.

Якщо ж серйозно, то я живу за таким принципом: заболить – іду до стоматолога. Дуже боюсь усіх цих процедур, особливо коли тобі щось свердлять. Для мене похід до стоматолога – це страх дитинства. Тоді як отримав цю фобію, то й не знаєш, як її позбутися.

Федір, військовослужбовець:

–Я ось тільки-но вийшов від стоматолога, яких я, чесно кажучи, боюся. У дитинстві не ходив лікувати зуби, можливо через це й з’явились такі переживання від кожного походу до стоматолога. Думаю, що всі ці страхи більше у підсвідомості, і побороти їх, якщо вони вже з’явились, доволі важко.

Наприклад, мої племінники ходять лікувати зубки без ніяких проблем. Це залежить як від лікаря, з яким тобі доводиться спілкуватись, так і від самої людини – як вона себе налаштовує та до чого готується.

Сергій, пенсіонер:

– Усе життя боюсь стоматологів, але лікуватись, звісно, ходжу, тому що без цього зараз нікуди. Так склалось, що в мене з дитинства погані зуби, і коли до школи приїжджали стоматологи, то я в тому кабінеті залишався на довго.

Незважаючи на все це, я поважаю їх роботу та звертаюсь за допомогою й сьогодні, бо зуби краще не стали за цей час. Радий за них, що в них є своє професійне свято, раніше не чув про нього. Зараз ходжу вже до власного лікаря, з яким мені комфортно, з ним якось і не так моторошно вже.

Діти в мене з гарними зубками, тому поки що не знають, хто такі стоматологи, і зараз їх ще не бояться.