Квартири вчителям в Чернігові готові давати по 3000 гривень за квадратний метр

Ринкова ціна – в 3–4 рази вища, але місто наразі не має коштів аби платити таку ціну. Тож вивчаються варіанти мінімізації витрат. Один з них – реновація старих будівель.

З ініціативою переобладнати одну з будівель, яка розташована на території школи №14і не експлуатується, виступив начальник управління освіти Чернігівської міської ради Василь Білогура.

Він зауважив, що наразі питання детально не вивчалося з точки зору кошторису, проте назвав приблизні цифри: 7 мільйонів гривень. За цю суму, за словами чиновника, конструктивно можливо облаштувати 8 повноцінних квартир площею по 60–70 квадратних метрів. Житло би надавалося вчителям.

В свою чергу Владислав Атрошенко зауважив, що за таких цифр вийде занадто висока ціна одного метра – близько 14,5 тисяч гривень за квадратний метр.

– Це величезні кошти. Простіше виділити по 10 тисяч і купити житло,– прокоментував він.

Міський голова засумнівався в реальності розрахунків, адже нині на ринку собівартість недорогого житла – 10 тисяч гривень за квадратний метр. На його думку, вже існуюча будівля, до якої підведені комунікації, мала би економити 4 тисячі грн/м². Решту 6 тисяч місто могло би поділити навпіл з майбутніми мешканцями.

– До трьох тисяч, максимум, трьох з половиною, ми готові обговорювати в сесійному залі. А вище ринкової – немає сенсу. Нехай тоді розвалюється будівля, – сказав Владислав Атрошенко.

Василь Білогура спробував виправдати кошторис тим, що дах будівлі потребує заміни, як і всі внутрішні комунікації, двепрі та вікна. Мовляв, використати можна лише стіни.

Але міський голова не погодився з такими розрахунками і запропонував ще раз ретельно вивчити ситуацію. За необхідності навіть провести експертизу будівлі. І якщо вона покаже, що ризиків втрати цілісності немає, і після реконструкції будинок простоїть 20–30 років, тоді обговорювати варіанти спільної участі міста і майбітніх мешканців.

Вказана будівля знаходиться біля школи №14 на Шерстянці. Довгий час тут розміщувався дитсячи садок, а до 1993 року – початкові класи школи. Після побудови поруч більш сучасної школи №34, приміщення за призначенням не використовувалося.