Як КП «Зеленбуд» опікується зеленими зонами Чернігова

Чи втрачає наш обласний центр статус одного з найзеленіших міст в Україні? Навіщо працівники КП «Зеленбуд» зрізають верхівки дерев у Чернігові? Які складнощі по догляду за зеленими зонами їм доводиться долати? Які рослини найкраще підходять для нашої місцевості? Ця тема викликає значний інтерес у ЗМІ та активно обговорюється в соцмережах.

Аби уникнути перекручення фактів, некомпетентних висновків, ясність у ці питання вносить головний інженер КП «Зеленбуд» Чернігівської міської ради Василь Кошельник.

Кронування допомагає зберегти й омолодити дерево

– Роботи з кронування дерев у Чернігові наші працівники виконують відповідно до «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах» (наказ № 105 Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ від 10.04.2006 р.). Точніше, цей процес правильно називати омолодженням. У Правилах чітко розписано, що та як мають робити працівники установ, відповідальні за збереження зелених зон у містах і селищах. По-перше, слід зазначити, що не всі дерева придатні до омолодження. Найбільш безболісно цей процес переживають і згодом рівномірно відновлюють зелену масу тополі пірамідальні, тополі білі, чорні, клени, каштани.

По-друге, ми не знищуємо, а, навпаки, зберігаємо дерево. За рік-два воно відпускає нові гілки і зелена маса навіть збільшується. Дерево як поглинало вуглекислий газ, так і продовжує це робити, а також виділяє кисень.

По-третє, і це дуже важливо, ми ліквідуємо аварійність дерева, тобто воно не зламається під час сильного вітру, не пошкодить машини чи будівлі, не впаде на голови людям. Два тижні тому ми виконували роботи на перехресті проспектів Миру та Перемоги біля підземного переходу. Там стояла пірамідальна тополя висотою до 40 м. Жителі сусіднього будинку зверталися, щоб ми зробили кронування. Ми почали роботу, хоча виникли певні складнощі: поруч – дорога, підземний перехід з пластиковим навісом, будинки. І вже під час роботи побачили, що дерево всередині трухляве, від сильного вітру могло легко впасти. Громадського активіста, який виступає за збереження такого дерева, не притягнуть до відповідальності, якщо воно щось пошкодить (а такі випадки бувають!) чи створить аварійну ситуацію на дорозі. А у нас одразу ж запитають: куди ви дивилися?! На щастя, в нашому обласному центрі не було трагічних випадків, щоб когось травмувало. Але хто нам за це подякує? З усіх боків чуємо лише критику.

– Можна згадати цьогорічну ситуацію, коли проводилося обстеження на Валу, і представники громадськості були проти видалення старих дерев, а буквально за тиждень-два ці дерева зламалися під час негоди!

– Дійсно, громадські активісти наполягали, що дерево, якому вже 80 років, треба обов’язково зберегти. Але після буревію такі дерева падали, обриваючи лінії електромереж. В суботу о 7-й ранку я вже був на роботі, тому що це дуже небезпечно: висока напруга, а там ходять люди. Поки ми чекали бригаду «Чернігівобленерго», я фізично не пускав людей, аби ніхто не постраждав. Там вранці вже гуляли групи туристів. На жаль, цього ніхто не бачить. Я хочу донести, що може статися лихо. Не завжди візуально нормальне дерево здорове. На жаль, вік дерева, як і вік людини, – обмежений. В лісі воно досягає зрілості за 50–60 років, а в містах може стати небезпечним за 30–40 років. Такі дерева треба поступово замінювати.

Доглядати за деревами мають фахівці

– Найчастіше чернігівці обурюються, як відбувається кронування тополь і каштанів. Поясніть, будь ласка, що в результаті отримує місто?

Особисто я не вважаю, що кронування – це проблема. Подивіться на каштани. Деякі дерева мають сильні хімічні опіки. По-перше, від сонячного світла. Якщо коріння знаходиться під асфальтом, ця поверхня влітку сильно нагрівається, страждає коренева система. По-друге, взимку ми посипаємо дороги сумішшю з піску й солі. Для дерева це шкідливо. По-третє, каштани хворіють, їх поїдає міль. Лікувати – дорого. Треба розставляти феромонні пастки та трихограми (це біологічний метод боротьби з міллю, коли поширюється жучок, який поїдає лічинки молі). В 2013-му році ми це робили. Це було ефективно, але нас знову критикували за те, що витрачаємо бюджетні кошти. Аби дерево було здоровим, його треба доглядати, лікувати, поливати, підживлювати.

Кронування тополь – окреме питання. Пам’ятаєте, торік на сайті міської ради з’явилася петиція, що треба видалити всі тополі в Чернігові, адже коли летить пух, і люди страждають від алергії? В «Зеленбуді» запропонували інший шлях вирішення проблеми – замість знищення дерев їх омолодити. Після цього 10 років дерево не дає пуху. Це дозволяється Правилами. Тож чому нам не варто цього зробити? Подібні роботи ми виконували по вул. Шевченка біля військових частин, в районі «Хімволокно», де діє стадіон і спортивна школа. Зараз ці дерева не несуть загрози. Ми омолодили понад 500 тополь по місту. Переважна частина з них були висотою до 40 м. Всі дерева живі-здорові. Залишаємо 10-11 м за стандартом, аби вони не торкалися ліній електропередач, не торкалися тролейбусної мережі. Зверніть увагу на ділянку навпроти бібліотеки Короленка, як гарно там зараз виглядають дерева. Невже це погано для міста?!

Інша справа, що не всі дерева в Чернігові кронують саме працівники нашого підприємства. По вул. Хлібопекарській, Гончій, Шевченка навпроти стадіону ім. Гагаріна обрізку гілля виконувала бригада компанії «Чернігівобленерго». Вони посилаються на постанову Кабміну №209, яка надає їм це право, й проводять обрізку над лініями електропередач. Але роблять це недбайливо. Це проблема. З 2015 року ми піднімали цю тему, зверталися до журналістів, екологів. Дерева після такої обрізки втрачають свій естетичний вигляд. Ми просили представників «Чернігівобленерго» погоджувати ці роботи з нами. В 2016-му році вони прислухалися, але потім знову почали чинити на власний розсуд. На жаль, громадські активісти теж не бачать цієї проблеми або не хочуть звертати на неї увагу.

В місті важко знайти ділянку, де можна садити

– На адресу КП «Зеленбуд» також лунають звинувачення, що в місті видаляють великі дерева, а натомість висаджують маленькі, декоративні й кущі. Тобто кількість зеленої маси загалом зменшується.

– Дерево віком 5–7 років коштує значно більше, ніж одно-дворічне. На жаль, можливості нашого бюджету обмежені. Але я вважаю, що саджанець розміром 1,5–2 м – це нормально для нашого міста. Чому висаджуємо переважно невеликі дерева? Є складнощі, де саме посадити дерево, бо всюди проходять інженерні мережі. В землі – високовольний кабель, тому я не маю права висаджувати дерева на відстані ближче 2 м. Маємо враховувати, де проходять мережі зв’язку, трубопроводи «Чернігівгазу», ТЕЦ, «Облтеплокомунерго», «Водоканалу» тощо. Зверху прокладені лінії електромереж. Є певні обмеження біля доріг, де рухається автотранспорт.

Ми маємо врахувати купу різних нюансів, погоджувати наші плани з фахівцями електромереж, «Водоканалу» тощо. Розумію, що пересічним жителям Чернігова про це невідомо. Насправді це вже гостра проблема – де саме посадити? Шукаємо, розглядаємо різні варіанти. Приміром, на вул. Кирпоноса зробили міні-сквер, на Рокоссовського біля територіального центру – також, знайшли місце біля аптеки, будемо робити там невелику зелену зону. Розмірковуємо, як краще зробити озеленення по пр. Перемоги від П’яти кутів у бік центру. Там всюди асфальт. Треба подбати про нові зелені зони в мікрорайоні Масани, де ведеться активне житлове будівництво. Ми постійно підсаджуємо дерева на Алеї героїв і в сквері біля пам’ятника Богдану Хмельницькому.

Восени в Чернігові висаджують сумахи та липи

– Цікаво, а хто вирішує, які дерева варто висаджувати в нашому місті?

– Є певні розробки фахівців нашого педуніверситету. Вони запропонували свою концепцію. Є дерева-аборигени, дерева-екзоти, декоративні дерева. Аборигени більше акліматизовані для місцевих умов. Зокрема, це акація. Можете переконатися, як добре вона прижилася й гарно виглядає в сквері біля драмтеатру. Такі рішення не ухвалюються однією людиною. Радимося з фахівцями управління ЖКГ, залучаємо відділ містобудування та архітектури. Плануємо висаджувати дерева, в першу чергу, там, де вже йдуть ремонтні роботи. Ми прагнемо, аби наше місто було зеленішим і привабливішим.

Зокрема, висаджуємо дерева по вул. Молодчого від Шевченка до Берегової. Це сумахи. Жителі пятиповерхівки просили, щоб це були не високі дерева, аби не затіняли вікна. Загалом висадимо 46 сумах. По вул. Олега Міхнюка від Красного мосту висадили липи – 18 штук, вирощені в нашому підсобному господарстві. 22 дерева посадимо на вул. Любомира Боднарука, де триває капітальний ремонт дороги. На вулиці Береговій від 1-ї Кордівськоїдо перехрестя з вул. Міхнюка теж посаджені нові рослини. Їх загальна кількість –176. Ще одна проблема: аби їх не знищували. І машини заїжджають на зелені зони, і люди щось ламають.

А взагалі моя мрія й пропозиція – розпочати створення ще одного лісопарку в Чернігові, причому не силами «Зеленбуду», а силами самих жителів. За пішохідним мостом між озерами Глушець і Магістратське є 300 га вільної землі – це територія міста. Можна започаткувати нову традицію: народилася дитина – батьки посадили там дерево, святкуємо весілля – молодята посадили сімейне дерево, старшокласники гуляють випускні вечори – посадили цілу алею. Так само можна пересаджувати ялинки з горщиків у відкритий ґрунт після святкування нового року. Таким чином ми би подбали про розширення зелених зон у Чернігові. Загалом догляд за деревом, як я вже казав, – складний процес. У цих же Правилах сказано, що треба періодично мити листя. Слава Богу, у нас йдуть дощі. Ви бачите, в яких умовах ростуть дерева на вулицях. Якщо все навкруги заасфальтоване, земля біля дерева настільки спресована, що треба дбати про додатковий полив. Має бути комплексний підхід, а це вимагає значних ресурсів – і фінансових, і людських.

Вікторія Сидорова, фото надане КП «Зеленбуд»