Чи можуть фейки принести користь і змусити людей бути більш дисциплінованими? Думка медіаексперта з Чернігова

Часто можна почути приказку «краще пєрєбдєть, ніж нєдобдєть». Чи стосується вона фейків на тему короновірусу?

Як приклад: чи правильно вчинив головний санітарний лікар України, коли заборону відвідування парків на початку карантину потім назвав попереджувальним заходом.

Не треба було маніпулювати? Чи не треба було зізнаватися. Чи можуть бути взагалі фейки корисними? Експерт з медіаграмотності, голова «Громадського ТБ: Чернігів» Сергій Зосименко вважає, що не у цьому випадку точно.

– Не знаю, як переляканих людей можна налякати. У цьому плані я повністю не згоден. Головний лікар взяв і надурив цілу країну. Це нормально? Коли ти таке робиш, ти по-нормальному мусиш скласти повноваження. Бо ти в оману ввів усю країну, – обурений він.

Як альтернативу він пропонує м’який варіант – з поясненнями і піклуванням, а не з заборонами.

– Невже не можна було іншими шляхами людям пояснити, що вони мають бути обережнішими? Щоб ми не відчули б на собі, що живемо в поліцейській державі, яка хоче нас пресанути, а щоб людям допомагали, давали води. Це банальні прості речі – коли люди бачать, що їх не тримають у тюрмі, що про них піклуються.

А дурити людей за їхні ж податки – у цьому немає сенсу. Зараз ми говоримо про те, як нас, платників податків, обдурили.

Також Сергій Зосименко не вважає, що користь може принести запущений перед 1 вересня фейк про обов’язкове тестування на коронавірус для учнів шкіл. Мовляв, без нього до школи не пустять.

– А доцільність? А гроші? Фейк розпустили для чого? Хто може від нього виграти? Прийдуть налякані люди в лікарню – їм там скажуть «ні» і, можливо, щось пояснять. А якщо підуть до приватної клініки? Їм скажуть: за ваші гроші ми все зробимо. Ось приклад, хто може виграти від цього фейку. А постраждають люди, які втратять гроші. Будуть конфлікти, напруження в суспільстві…– каже Сергій Зосименко.

На його думку, важливим є питання не лише появи фейків, але й відповідальності за їхнє поширення через ЗМІ.

– Що має зробити ЗМІ чи журналіст, які пропустили цю інформацію? Мають сказати: вибачте, ми помилилися, це була неперевірена інформація. Але її треба спростовувати певний період часу, щоб якомога більше людей це почули і побачили.

Зараз інформації дуже багато, і якщо ти журналіст – маєш працювати з офіційними джерелами. Цю інформацію могли оприлюднити лише в Міністерстві освіти. А якщо журналіст посилається не на Міністерство освіти, а на «очень секретный телеграм-канал», то зніміть премію чи звільніть. Це ж може нашкодити здоров’ю чи життю людини.

***

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Поглядиавторівнеобов'язковозбігаютьсязофіційноюпозицієюурядуСША. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.