Річка, якої не повернути: на Чернігівщині екологічні зміни

Колись повноводна річка Мена, яка дала назву однойменному районному центру, майже припинила течію перетворившись на ставок. Кілька приток та ставків, які живили водойму пересохли.

Таку інформацію повідомила пресслужба Деснянського басейногово управління.

Проблема нестачі води в басейні річки Мена не нова. Свого часу задля акумуляції води у її руслі були побудовані три ставки. Два з них знаходяться у місті Мена, третій - у селі Феськівка. Та незважаючи на всі зусилля зарегулювати водойму, можна констатувати, що на сьогоднішній день річка зупинила течію та частково пересохла. Враховуючи потреби громад та сільськогосподарських виробників, були вжиті заходи, аби врегулювати рівень води в ставках. Проте на сьогоднішній день їх наповнюваність складає не більше за 40% від повного об’єму.

Серйозність проблеми нестатку води стає значно відчутнішою при спостереженні за притоками Мени. Так на річці Сперш, яка бере свій початок у селі Нові Броди руслові ставки, площею до 12,5 га висохли повністю, а наповнення ставка в селі Садове з чималою площею 15,7 га складає орієнтовано 40% від загального об’єму. Не набагато краща ситуація й на іншій притоці р. Мена – річці Дягова, що бере свій початок у Городищі. Місцями ця річка також пересохла, а наповнюваність ставків, яких в її руслі побудовано аж п’ять, складає трохи більше за 60% від повного об’єму.

Потерпає Мена й від доволі значного для її стану антропогенного впливу. Так за останній рік водокористувачами, зокрема Менським сирзаводом, у річку було скинуто більш ніж 150 тисяч тон стічних вод.

Та особливу стурбованість викликає відношення до води водокористувачів, зокрема власників фермерських угідь, що здійснюють господарську діяльність на прилеглих до річок територіях. За останні роки в регіоні неодноразово фіксувалися факти розорювання заплав та прибережних захисних смуг.