ІТ-індустрія в Чернігові: як це працює

А чи знали ви, що найпопулярніші онлайн-сервіси, як от Prom.ua чи Rozetka.travel, творяться компаніями, офіси яких є і в Чернігові? В їх офісах народжуються рекламні розсилки, програмне забезпечення та багато іншого корисного, без чого не уявляє себе будь-який сучасний бізнес.

Як працюється ІТ-компаніям в Чернігові та чи торкнулася їх коронакриза – у нашому матеріалі.

Від посередників до інноваційників

Українська ІТ-індустрія розпочала свій активний розвиток заутсорсингу. Тобто бізнес делегував «айтішникам» частину своєї роботи, наприклад обслуговування якогось обладнання. Така форма роботи вигідна обом сторонам: бізнес отримує якісний супровід, ІТ-індустрія – постійну роботу.

Саме тоді до України прийшли іноземні ІТ-компанії. Більшість обладнання вироблене за кордоном, відповідно як його ремонтувати знають краще фахівці звідти.

Згодом, до нас зайшов і консалтинг. «Айтішники» почали пропонувати ширший спектр послуг, до якого увійшли й нетехнічні спеціальності: юрист, бухгалтер, менеджер з продажу, маркетолог, бізнес-аналітик та інші.

Коли в Україні з’явилося достатньо кваліфікованих фахівців, які стомилися працювати на когось, розпочали роботу так звані «продуктові ІТ-компанії» - компанії, які самі розробляють унікальний цифровий продукт.

Наразі у місті більше 30 ІТ-компаній, третина з них – продуктові. У індустрії задіяно понад 2 тисячі фахівців, у тому числі фрілансерів. Їх заробіток складає від 400 то 2500 доларів на місяць (залежно від спеціалізації).

ІТ в Чернігові: що? де?коли? за скільки?

ІТ-компанії різного спрямування вже майже два десятки років успішно працюють і в Чернігові. Наразі у місті більше 30 ІТ-компаній, третина з них – продуктові. У індустрії задіяно понад 2 тисячі фахівців, у тому числі фрілансерів. Їх заробіток складає від 400 то 2500 доларів на місяць (залежно від спеціалізації).

– Насправді, міста, у яких є наші представництва, обиралися за єдиним критерієм – фахова команда. На якомусь етапі в Чернігові з’явилася потужна людина, яка змогла організувати роботу на достойному рівні, – зазначає керуючий директор компанії Valtech Артурас Кведеріс.

Операційний директор компанії JEVERA Юлія Дайнеко теж акцентує на тому, що ще років 10 тому Чернігів був дуже цінним для ІТ-компаній з точки зору «свіжої крові» – амбітних молодих кадрів. Наразі, цей критерій дещо послабився.

– ІТ-компанії потребують фахівців, які здатні не просто виконувати завдання, а генерувати нові підходи, рішення і так далі,– пояснює Юлія Дайнеко. – Саме тому студенти нашої «Чернігівської політехніки», які виходять за рамки лекційних занять і шукають додаткові джерела інформації та самореалізації, закінчують виш уже працевлаштованими. Однак, на жаль, з кожним роком таких випускників все менше – 15–25 з потоку.

Є у Чернігові чимало так званих «світчерів» – людей, які не отримали фахової освіти, однак зацікавилися ІТ-галуззю і вирішили перекваліфікуватися.

– Зазвичай світчери мають досить високий рівень мотивації, а відтак і продуктивності,– зазначає Юлія Дайнеко.

Крім того, Чернігів залишається привабливим з точки зору логістики та неспішного темпу життя.

– Місто, яке постійно стоїть в заторах, поступається комфортом місту, якеможна переїхати на велосипеді. До мегаполісів часто їдуть за високими зарплатами, однак хороші фахівці в регіонах заробляють не менше, а от витрати на життя значно нижчі. За увесь час роботи, до Києва з нашої компанії поїхало лише двоє співробітників, – розповідає засновник компанії Snov.io Олексій Кратко.

До слова компанія Snov.io народилася у Чернігові (похідна назви від річки Снов). Наразі Snov.io має своє представництво ще й у Львові.

Коронакриза і ІТ

ІТ-компанії (ті, що працюють на виготовлення продукту, а не на аутсорсингу) постраждали від карантинних обмежень чи не найменше.

Звісно, все залежить від менеджменту компанії, однак саме «айтішникам» карантин інколи був навіть на руку. Адже ще більше представників бізнесу вимушені були перейти в онлайн.

– На початку пандемії ми розробили плани дій на різні випадки: якщо доходи впадуть на 15 %,якщо працюватимемо «в нуль», якщо підемо в збиток. На щастя, все це залишилося на папері. Однак топ-менеджери компанії на період кризи погодилися зменшити собі зарплату, аби здійснити розподіл фінансів і втримати кадри, – зізнається директор департаменту продажів компанії EVOМаксим Мельник.

Фахівець зауважує, що важливим є і самодисципліна команди.

–У березні-квітні 2020, коли ніхто не розумів, як воно далі буде, наша команда мобілізувалася. Усі почали працювати на максимум. Навіть відпусток до кінця липня ніхто не брав, – каже Максим.

Та без викликів не обійшлося. Перехід на дистанційний режим роботи загальмував комунікацію. Складніше стало спілкуватися з партнерами та колегами.

– У нас з’явилося ще більше чатів. Тепер спілкуємося не лише про роботу, а й про всяке різне. Це дозволяє підтримувати колективний дух, – розповідає HRдиректор компанії SendPulse Ольга Пишенко.

– Ділимося і секретами самодисципліни, працюючи вдома. Мій – організувати робочий простір максимально наближено до офісного, а також дотримуватися усіх ритуалів: не працювати в піжамі, робити перерви за графіком тощо. До слова, офіс компанії завжди відчинений. Тож, дотримуючись всіх карантинних вимог, можна періодично працювати і там.

Деякі ІТ-компанії розробили навіть Програму колективного здоров’я. Вона передбачає вебінари з психологом та навіть консультації з терапевтом у разі необхідності.

– Фахівці ІТ-сфери насправді знають, що таке працювати дистанційно. Часто один і той же проєкт ведуть фахівці з різних міст. Тож більше проблемою стала загальна інформаційна напруга навколо поширення вірусу,– каже Артурас Кведеріс. –Також на початку карантинних обмежень з’явилося більше співробітників у статусі «бенч». Тобто їхні проєкти призупинили реалізацію, відтак фахівці опинилися на «лавці запасних» і цей стан їх пригнічував. Важливо було дати кожному розуміння, що всі співробітники цінні, а цей період – тимчасовий.

Перспективи розвитку ІТ галузі у древньому місті

Чернігів є досить перспективним з точки зору ІТ- індустрії. На ринку представлені фактично всі технології програмування. Значна частина компаній – продуктові, а значить унікальні та інноваційні.

У місті є вищий навчальний заклад, що має відповідні спеціалізації. Та й саме місто з точки зору зручності життя досить комфортне.

– Важливо аби загалом держава нарешті чітко вибудувала стратегію розвитку галузі. Коли ІТ-компанії сміливо реєструватимуться в Україні, а не десь в Естонії чи США, тоді їх робота буде значно відчутною для економіки держави, – каже Олексій Кратко.

– Інколи ІТ-бізнесу, як і будь-якому іншому виду підприємницької діяльності, треба просто не заважати розвиватися,– додає Максим Мельник. – Місто має думати про комфорт для своїх мешканців. Якщо чернігівці матимуть достойні умови життя, вони тут залишатимуться і працюватимуть, розвиваючи усі галузі. У тому числі – ІТ.

Наразі ж експерти ІТ-галузі в один голос нагадують відому істину, що є їх головним гаслом (і проблемою теж) є вираз «кадри вирішують все». Аби було кому працювати!

***

Регіональні ІТ-компанії часто об’єднуються, з метою розвитку своєї екосистеми. Чернігівські представництва – не виняток. У 2017 році з’явилася спільнота «Чернігівський ІТ-кластер», що має широкий спектр завдань: від підтримки ініціатив молодих ІТ-спеціалістів до соціальних проєктів для покращення життєдіяльності в місті.