Ялівщину приватизують? Громада протестує, Атрошенко обіцяє

Акція протесту проти можливої приватизації Центру туристично-оздоровчої та виховної роботи з дітьми та молоддю, який перебуває на території Ялівщини, відбулася зранку під стінами міської ради.

Громада збурилася після того, як Владислав Атрошенко підняв питання про те чи доцільно утримувати Центр під час пандемії, коли заняття у ньому проводяться не стабільно. Сьогодні ж, 25 листопада, на сесії депутати розглядали питання про надання дозволу Фонду комунального майна на розробку проєкту відведення земельної ділянки площею 3,5 га на якій стоїть будівля Центру.

Громаду турбує питання чи не призведуть маніпуляції з територією до приватизації будівлі та землі, зміни цільового призначення а згодом і до забудови цієї території під чергове «царське село». Ці побоювання зросли після того, як цього року, частину ділянок неподалік цвинтаря у Ялівщині, які також знаходяться на території лісу але були приватизовані ще 15 років тому, почали розчищати від дерев.

«В мене просто серце розривається»

Один із координаторів акції, еко-активіст Сергій Безбородько зазначив, що акція стосується не лише Центру, а й приватних ділянок неподалік кладовища, де цього року почалися активні вирубки дерев. На його думку, вони потрапили до приватних рук не законно. Ліс, який росте на їх території нині активно знищується, а отже екології та самій Ялівщині на території якої фактично і знаходяться ділянки, завдається непоправна шкода. Щось подібне, на його думку, може статися і з туристичним центром, якщо його територія буде приватизована.

– Поки межі парку не визначені, таких прецедентів ще може бути багато. Можна буде маніпулювати – ось це парк, а це – не парк. І вирубка на тих ділянках, які передали начебто під ведення сільського господарства триває прямо зараз. Ясно, що городи там ніхто саджати не буде, а робиться це все під майбутню зміну цільового призначення ділянок для того аби потім їх забудувати, – наголосив Сергій Безбородько.

Для того аби нинішній туристичний центр не спіткала доля земель, які колись належали «Квітам Чернігівщини» і опинилися в приватних руках, на акцію прийшла засновниця ініціативи «Тінь дерева» Олена Можерівська.

– Ми не згодні з тим 3,5 гектарів Ялівщини відсторонюють від парку і ми хочемо донести думку, що це не справа кількох активістів, а багатьох жителів нашого міста. Сотні й тисячі, десятки тисяч людей абсолютно не згодні з тим як проводиться політика озеленення і які дії зараз чиняться навколо Ялівщини. Це і відсутність меж парку, і вирубка Ялівщини, яка незрозумілим чином опинилася у приватній власності. Такого бути не повинно, – розповіла Олена Можерівська.

Учасниця акції Анастасія Вільневецька наголошує – вийшла для того аби Ялівщина залишилася місцем для відпочинку та занять спорту не тільки для нинішніх містян, а й для майбутніх поколінь. Тим більше, що туристичний центр для неї не просто будівля та земельна ділянка. Впродовж багатьох років вона займалася там спортивним орієнтуванням.

– В мене просто серце розривається. Я з 12 років займалася там спортивним орієнтуванням. Це була наша база, один із центрів де ми могли навчатися, зустрічатися на вихідних проводити тренування і де ми підіймалися до вершин чемпіонства. В крайньому випадку можна просто знести забор і залишити цю територію для всіх людей, а не забудовувати чи щось таке. Якщо це місце зникне, то молодь не зможе відкривати для себе ліс. Звичайно, лісів іще багато, але такого осередку туризму більше немає, – розповіла Анастасія Вільневецька.

За словами одного із учасників акції, завідувача кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка Юрія Карпенка, туристичний центр від самого початку був невід'ємною частиною регіонально-ландшафтного парку «Ялівщина», а отже має залишитися в ньому і надалі. І не варто відчужувати територію центру, яка б мета при цьому не переслідувалася.

– В 1992 році я ще студентом почав працювати у цьому центрі керівником екологічних та краєзнавчих гуртків. Там я набув необхідного практичного досвіду. Мої перші екологічні експедиції були пов'язані із цим центром. Чернігів одне із небагатьох міст, яке має таку цікаву зону в межах населеного пункта. А з другого боку це ще й осередок і освіти. Можливо, діяльність центру потрібно було розширити і перенести від чисто учнівського та молодіжного, до масового туризму та відпочинку. Тобто, відкрити його для всіх категорій громадян, – наголосив Юрій Карпенко.

Вислухали, але не прислухались

Частина протестувальників вирішила прийти до зали засідань, коли розпочалася сесія міської ради, аби міський голова та депутати напевне почули їхню позицію. Однак, охоронці пропустили лише 5 людей. Мовляв, місць у залі немає. Що правда, згодом близько 20-30 людей до зали все таки потрапили.

Між активістами та Владиславом Атрошенком розгорілася дискусія. Мер наполягав: забудовувати або ж приватизувати територію туристичного центру ніхто не збирається. Мовляв, у планах лише вирахувати межі ділянки та створити для неї окремий кадастровий номер.

– Я хочу, щоб депутати та представники громади почули один одного і зрозуміли, що сьогодні у питанні земельної ділянки у Ялівщині, а також туристичного центру, який там знаходиться, у нас точно немає підстав для дискусії.

Сьогодні ми просто впорядковуємо цю земельну ділянку, що дозволить у подальшому якраз захистити Ялівщину з її межами. І ми не будемо ставити питання про відчуження майна, яке там знаходиться.

Єдине що, можливо, запросимо туди бізнес і бажаючі громадські організації, які могли б за невеликі кошти орендувати приміщення та здійснювати там свою діяльність і розвивати дитячий туризм.

У нас немає жодних прихованих бажань залучати туди інвестора, який би будував у Ялівщині багатоповерхові будинки. Такого бажання однозначно немає, тому немає приводу для хвилювання. Буде виглядати трошки дивно, якщо громадськість буде протестувати проти впорядкування самої землі у Ялівщині, що дозволить їй отримати кадастровий номер. Там має бути сформована земельна ділянка і заведена в земельний кадастр. Жодних приводів для протестів немає, – переконував активістів Владислав Атрошенко.

Однак, активісти заперечили – необхідності юридично виділяти територію Центру немає потреби. Тим більше, що межі самого парку ніяк не можуть визначити з 2014 року. А виділення окремої території може згодом призвести до того, що вона не буде включена до меж РЛП і потрапить до рук забудовників та буде знищена. Тож, якщо ділянка буде знаходитися у межах парку, вона буде захищена від подібних кроків.

Вони вимагали зняти питання з розгляду, принаймні хоча б до того часу, поки межі самого РЛП не будуть остаточно затверджені. Проте, Владислав Атрошенко повідомив, що питання не будуть знімати лише тому, що цього хочуть активісти. Зрештою, воно було проголосоване.

Один із учасників акції Олександр Тарнавський згодом розповів, що напередодні обговорював це питання із міським головою і сьогоднішнє рішення його не здивувало.

– Виходячи на акцію протесту я знав що мер не дасть задню і не зніме питання з розгляду, бо це означало б поступитись таким опонентам як Рейко (депутатка міської ради від партії Європейська Солідарність. – Прим. ред.) та Гашпар (громадський активіст, який регулярно висвітлює діяльність міського голови і його підлеглих, яка, на його переконання, має корупційні ознаки. – Прим. ред.).

Але до початку сесії ми мали годинну розмову з мером, під час якої він виявив бажання знайти компроміс з громадськістю. Пропозиція звучала приблизно так: «питання не знімаємо, але від продажу ділянки відмовляємось, вводимо 20-річний мораторій на забудову тих 3,5 гектарів, віддаємо територію в оренду організаціям, що займаються туризмом».

Ми, як представники громадськості, запропонували інший варіант компромісу: зняти питання з розгляду, затвердити межі регіонального ландшафтного парку, а вже після цього повернутись до питання. На наші умови не пішли і після ще однієї годинної дискусії вже в сесійній залі питання все ж проголосували, – розповів Олександр Тарнавський.

***

Згодом, депутатка міської ради Марина Рейко повідомила, що активіст Олександр Гашпар буде оскаржувати рішення міської ради в суді.