Набої та зброя оптом і вроздріб: Чи скуповують чернігівці боєприпаси

Тривожні новини щодо ймовірного повномасштабного вторгнення в Україну російського війська вже кілька місяців не дають українцям спокійно жити. Питомо, що, коли концентрація ворога вздовж усього українсько-російського та українсько-білоруського кордонів сягнула свого апогею, суспільство почало інтенсивно готуватися до можливого конфлікту. І мова не тільки про громадян, які записалися до територіальної оборони, або ж склали вдома «тривожну валізу». Так, за повідомленнями цілого ряду ЗМІ, люди почали активно розкуповувати асортимент зброярських крамниць.

Про те, що власники мисливської зброї активно купують або ж додаткові екземпляри рушниць і карабінів, або ж велику кількість набоїв для тих зразків, які вже мають, повідомлялось, зокрема, із прив’язкою до Харкова та Києва. Мовляв, полиці у зброярських магазинах порожніють чи не удвічі швидше, ніж зазвичай.

Особливо попит зріс після слів Володимира Зеленського, який наприкінці січня заявив про те, що Росія може спробувати захопити українські території під приводом «захисту» російськомовного населення, зокрема, Харків. У відповідь у магазинах зброї Харкова почався певний бум. За інформацією загальноукраїнських ЗМІ, що посилалися на продавців на власників таких крамниць, зросла кількість покупців, які пачками розкуповували патрони та зброю.

Ми вирішили дізнатися, чи помітили продавці схожу ситуацію в нашому прикордонному місті.

«В 14-м году ситуация была совсем другой»

До одного з найбільших у нашому місті мисливських магазинів «Сафарі» у центрі міста ми навідалися практично одразу після його відкриття. Власне, перше, що кинулося в очі, – людей не бракує. Поки продавець обслуговував першого відвідувача, який саме купляв рушницю та набої до неї, щонайменше четверо інших покупців розглядали різноманітне приладдя на полицях. Елементи специфічного камуфляжу в одязі деяких з них одразу видавали справдешніх мисливців. Деякі ж були більше схожими на працівників правоохоронних органів у штатському.

Щоправда, як з’ясувалося пізніше, більшість завітала не за зброєю, а за іншими супутніми товарами. Цікавилися ножами, ліхтариками та маслом для зброї. Тим не менше таке скупчення людей видалося досить дивним.

Зрештою, коли покупців почали обслуговувати двоє працівників магазину, черга пожвавилася. На наше запитання, чи зріс попит на зброю та набої, другий продавець лаконічно відповів:

– Трохи виріс, але детальніше я відповім вам згодом – бачите, клієнтів багато.

Коли зрештою в нього з’явився час для розмови, з’ясувалося, що подібний ажіотаж із самого ранку для магазину не дивина.

– Утром у нас всегда так. Сейчас не сезон охоты, но все равно собственники оружия приходят, покупают что-то для тренировок. В связи с последними событиями спрос немного вырос, но не особо ощутимо. Для сравнения, в 14-м году ситуация была совсем другой. Тогда люди разгребали патроны ящиками. Буквально всё подряд. Сейчас такого нет совсем. В основном приходят, берут три–пять патронов, чтобы съездить на стрельбы самим или с семьей. Поддерживать форму, так сказать. А это вполне обыкновенная ситуация,– скакзав працівник магазину.

Крім того, він розповів, що ажіотажу від нових людей також не помітно. Адже зброя продається лише за відповідними дозволами, на оформлення яких зазвичай витрачається не менше місяця. Тому, якщо раптом людей, що бажають придбати зброю «про всяк випадок», у суспільстві й побільшало, зробити це надто швидко не можна.

Тож, попри певне пожвавлення, чогось надзвичайного працівники крамниці у зв’язку з останніми подіями не помітили.

«Не скажу ні так, ні сяк»

Віншому мисливському магазині, «Діана» на вулиці Шевченка, черги практично не було. Лише двоє чоловіків, один у цивільному, інший у формі поліцейського, придбали собі потрібний товар.

На запитання. чи пожвавилася торгівля у зв’язку з останніми подіями, продавчині прямо відповідати не захотіли і порадили звернутися з офіційним запитом до контролюючої структури.

– Я вам нічого не скажу – ні так, ні сяк. Не хочу поширювати чутки. Але думаю, що ви бачите: черги у нас немає. Рушниці на місці, патрони також на місці. Ми працюємо у звичайному режимі, – розповіла продавчиня.

Попри численні новини про підвищений попит на зброю у прикордонних містах, Чернігів, схоже за все, ця хвиля оминула.

Ціна питання

Варто відзначити, що, попри бюрократичні перепони, які можуть постати перед бажаючими придбати собі зброю для полювання або ж для самозахисту, окремо виділяється і фінансовий бік питання. Адже зброя – задоволення вельми дороге.

Так, вартість гладкоствольної рушниці може коливатися від 13–14 тисяч до 100 тисяч гривень. Нарізна зброя стартує зі схожих позицій, але сягає ще більш захмарних для пересічного громадянина висот.

Набої для гладкоствольної зброї стартують з 12-13 грн за одиницю і сягають сотні гривень, а нарізної – коливаються в межах від 20 до 150 грн.

Загалом, зброярські магазини в Україні пропонують покупцям широкий вибір різних моделей. Наприклад, карабін на основі автомата Калашникова, переоснащений на українських підприємствах, можна придбати за 25–27 тисяч гривень. Відносно недорогі карабіни імпортного виробництва пропонують по 30–45 тисяч гривень.

Найдешевший варіант – помпова рушниця, яка коштуватиме від 5 тисяч гривень, але відповідною буде і якість. Більш дорогі моделі обійдуться в суму від 13 тисяч гривень.

Кожне коливання курсу гривні суттєво здорожчує покупку, адже більшість рушниць, які продаються в Україні, та комплектуючі до них – із США, Канади чи Туреччини. Навіть у набоях, які виробляють в Україні, використовують імпортні компоненти.