Громада Вознесенського храму Корюківки проголосувала за перехід до ПЦУ

В неділю, 28 серпня, після святкового богослужіння у Вознесенського храмі м. Корюківка пройшли збори громади, на яких жителі містечка ухвалили рішення про перехід з УПЦ МП до ПЦУ. Про це повідомила ініціаторка збору підписів і проведення зборів громади місцева жителька Альона Макаренко.

За перехід до української церкви проголосували 159 парафіян, один голос був проти і один, що утримався. "Всі, хто хотів проголосувати, мали зареєструватися. Я особисто запросила настоятеля – о. Олександра, повідомила йому, що збори призначені на 11.00, й запропонувала головувати під час зібрання, - повідомила у телефонній розмові пані Макаренко. – Я наголосила, що ми налаштовані на мирний діалог, не буде ніяких захоплень. Мені здалося, що він погодився, але згодом передумав і почав писати, щоб люди не йшли, що церковна громада не братиме участі».

Оскільки настоятель не виходив з храму після 11.00, збори почалися без нього. Присутні по черзі брали слово, висловлювали свою думку. «Далі настоятель все ж таки вийшов, але участь у обговоренні та голосуванні не брав. Коли його запитали, чому громада після 2014 року не перейшла у Київський патріархат, а потім – у ПЦУ, почав розказувати якісь нісенітниці, - розповіла Альона Макаренко. – Щиро кажучи, я не зрозуміла, яка позиція настоятеля. Він її не озвучував. Ми не планували його міняти, ми пропонували йому перейти до української церкви».

Наразі ініціативна група готує відповідні заяви, документи, протоколи зборів. Ми запитали у пані Макаренко, чи отримувала вона якісь погрози під час збору підписів за перехід громади до ПЦУ та під час підготовки загальних зборів. «На мою адресу звучали якісь дивні звинувачення. Щиро кажучи, не сприймаю їх серйозно, - каже Альона. – Зокрема, вчора біля храму жінки, які називають себе справжніми прихожанами, називали мене такими словами, що моя дитина затуляла вуха. Соромно за них перед дитиною. Вже вдома донька запитувала: «Мамо, а чому вони так тебе називали?» Це жінки, які вийшли з храму після святкової служби, у хусточках. Ті, що моляться там зранку до вечора, а ми для них - ніхто. Цей момент вразив найбільше».

Чому Альона взялася за цю справу? За словами жінки, вона родом з Корюківки та нині живе в Корюківці. Її батько брав участь у відбудові Вознесенського храму після того, як його повернули церковній громаді. За радянських часів у приміщенні діяв клуб. Можливо, завдяки цьому старовинна церква – пам’ятка архітектури поч.ХХ ст. і збереглася. Але з початком війни їх сім’я уже не могла молитися в храмі, де поминали московського патріарха, і на Великдень святили паски в іншому храмі. «Ми там хрестилися, відвідували служби та вважаємо цей храм своїм, то чому ж мусимо шукати інший?» - підсумовує наша співрозмовниця.

Вікторія Сидорова