Все, що ви хотіли знати про картоплю – пояснює чернігівський науковець

Головний овоч на нашому столі. Як не крути, а практично жодна українська господиня не обходиться без картполі у приготуванні їжі. Нема картоплі – нема що їсти. Кінець серпня – це зазвичай час «копання» картоплі, час збору врожаю. Експерти та самі господарі хваляться, що вона цього року вродила, а це доволі важливо у наші складні часи – будемо з їжею.

Здавалося б, що можна нового розказати нашим читачам про картоплю? Ніби і все зрозуміло, але ніт! Виявляється, ми всі дуже мало знаємо про це головний продукт на нашому столі. Щоб довести це, ми пропонуємо поринути у цікаву науково-популярну розповідь про картоплю, а допоможе нам з цим біолог, доцент кафедри географії Національного Університету «Чернігівський Колгегіум імені Т. Г. Шевченка» Григорій Мачульский. Отже, вперед за картоплею!

* * *

Картопляній прабабусі 14 тисяч років

Картопля (лат. Solanum tuberosum L), родина пасльонових (лат. Solanace L.), є однорічною в культурі та багаторічною в дикому стані трав`янистою рослиною, для неї характерне як вегетативне (бульбами) так і генеративне (насінням) розмноження. Розмноження насінням, частіше всього, використовують у селекції при створенні нових гібридів та сортів.

Батьківщиною картоплі є Південна Америка, де і нині вона росте у дикому стані. За даними науковців вік дикої картоплі становить близько 14000 років. Картопля вперше була одомашнена в регіоні сучасного південного Перу і крайнього північно-західного регіону Болівії між 8000 і 5000 до нашої ери.

У середині XVIII ст. картопля вперше потрапила до Європи, але її вирощування довгий час було під забороною. У цей же період спостерігається поширення посадок картоплі і в Україні (вперше картоплю посадили на Харківщині), яка швидко впроваджується в харчування населення. Її починають широко використовувати для приготування перших та других страв і для гарнирів до м'ясних і рибних страв. Майже всі перші страви — борщі, юшки та інші готують з цього часу з картоплею.

Що любить і до чого примхлива картопля

Картопля може успішно рости і давати гарні врожаї на будь-яких ґрунтах з хорошою повітря- та вологопроникністю, окрім надто кислих чи надто лужних. Погано картопля переносить важкі перезволожені та солонцюваті ґрунти. Одним із чинників підвищення врожайності картоплі є раціональне використання добрив. Залежно від погодно-кліматичних умов та забезпеченості ґрунту елементами живлення оптимальні дози внесення добрив змінюються.

Картопля вибаглива до вологості ґрунту і його повітряємності. Вона, також дуже чутлива до різких змін температури і вологості.

У картоплі існує два критичних періоди споживання вологи, коли дефіцит вологи викликає незворотні негативні процеси в розвитку рослин). Перший період – ріст столонів та утворення бульб. Столони – це такі рости, на кінці яких і формується, а потім росте майбутня картоплина. У надземних овочевих рослин такі відростки називають «вусами». Другий період – це, власне, активне наростання бульб.

Перший критичний період збігається з фазою бутонізації і триває до початку цвітіння. Нестача вологи в цей час зовні по рослині мало помітна, але призводить до того, що органічні речовини які утворюються в листках практично не переходять в бульби, і використовуються на ріст бадилля. Посуха на початку бульбоутворення призводить до зменшення кількості бульб і до затримки їх формування. Це призводить до різкого зниження урожайності, майже вдвічі.

Другий критичний період починається з кінця фази цвітіння і триває до початку відмирання бадилля. У цей час потреба рослин картоплі у воді дещо менша, ніж у першому критичному періоді. Дефіцит вологи під час або відразу після утворення бульб уповільнює їхній ріст і підсилює ураження звичайною паршею.

Картопля також вибаглива до температури повітря. Для неї найбільш сприятливою температурою повітря є +17-21°С. Підвищення температури до +25°С уповільнює ріст бульб, а при +30°С і більше він зовсім припиняється.

А що з врожайністю – і взагалі, і цього року?

Картопля є однією з найпродуктивніших культур у сучасному землеробстві України. За даними ФАО (Food and Agriculture Organization, FAO — організація ООН для боротьби з голодом) за 2016 рік Україна увійшла до п’ятірки світових лідерів з виробництва картоплі — 22 млн тон бульб на площі 1,5 млн гектарів. У деяких країнах світу та передових господарствах з виробництва картоплі за впровадження сучасних технологій її продуктивність сягає 100 т/га, проте в Україні врожайність бульб картоплі в середньому коливається в межах 10–14 т/га.

Кліматичні показники червня цього року у Чернігівський області, за даними Українського гідрометцентру, склали: середня температура +19,1°С; середня кількість опадів 9-15 мм. Відповідно, для формування урожаю картоплі склались достатньо сприятливі кліматичні умови.

З метою попереднього визначення урожайності різних сортів картоплі на полях Фермерського господарства «Напорівське», яке розташоване у Чернігівському районі, були проведені підкопки результати яких наступні: сорт Рів’єра — 50 тонн/га; Арізона — 36 т/га; Пікассо — 26 т/га, 12 бульб під кущем; Рудольф — 26 т/га.

У 2021 році до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні, занесено 188 сортів картоплі, з них вітчизняної селекції — 82. Серед сортів української селекції 67 (81,7%) створено в Інституті картоплярства НААН.

З чого складається картопля та чим корисна

Хімічний склад і харчова цінність бульб багато в чому залежить від умов вирощування та їх віку. Молода картопля багата на вологу і вітаміни, але в ній відносно мало крохмалю. У повністю дозрілих бульбах є крохмаль, вітаміни, мікроелементи. У 100 г стиглих сирих бульб картоплі міститься:

• 77,46 г води;
• 18,21 г вуглеводів (переважно – крохмалю);
• 1,71 г білків;
• 0,1 г жирів;
• 2,2 г клітковини.

У бульбах картоплі також містяться вітаміни (у середньому мг на 100г): вітаміну С (аскорбінова кислота) – 15; РР (ніацин) – 1,22; В1 (тіамін) – 0,11; В2 (рибофлавін) – 0,045; B6 (піродоксин) – 0,40; В5 (пантотенова кислота) – 0,40; каротину (провітамін А) – 0,01; Е (токоферол) – 0,06; К – 0,05.

Уміст корисних речовин у бульбах залежить від типу ґрунтів та видів добрив. Але навесні бульби всихають, вітаміни в них розкладаються, зате в хімічному складі картоплі підвищується концентрація соланіну – отруйного глікоалкалоїду.

У картоплі відзначається підвищений вміст вуглеводів, а її калорійність становить 80 кКал на 100 г сирого продукту. У 100 г відвареної картоплі – 82 кКал, а в 100 г смаженої – 192 кКал. Енергетична цінність сушеної картоплі – 298 кКал на 100 г.

Білки картоплі містять, практично всі амінокислоти, які зустрічаються у рослинах, в тому числі і незамінні. Амінокислоти картоплі збалансовані та легко засвоюються організмом людини.

Картопля вирізняється високим вмістом мінеральних речовин, а саме: солі калію, магнію, заліза, кальцію, фосфору, хрому. Тому споживання картоплі має позитивний вплив при захворюваннях, пов’язаних з порушенням обміну речовин (подагра, ниркові захворювання). За рахунок лужної дії картопля допомагає нейтралізувати надлишки кислот в організмі, які утворюються під час метаболізму і як наслідок – запобігання передчасного старіння.

Разом з тим сік картоплі протипоказаний при зниженій кислотності шлунку, так як має виражені лужні властивості. Також не рекомендується вживати сік картоплі при цукровому діабеті і ожирінні, щоб не викликати загострення захворювань через високий вміст крохмалю в картоплі. Крім того, регулярне надмірне вживання соку картоплі може привести до погіршення роботи підшлункової залози. Крім того, надмірне споживання картоплі може привести до загострення сечокам’яної хвороби, метеоризму, захворювань шлунково-кишкового тракту.

На будь-який смак – сортів картоплі сила силенна

Усі сорти картоплі класифікують:

- за типом вирощування і урожайністю на сорти екстенсивного типу, мають врожайність 150-200 ц/га та сорти інтенсивного типу з потенційною врожайністю 500-800 ц/га;

- за строками дозрівання сорти поділяють на ранньостиглі (80-100 днів), середньоранні (100-115 днів), середньостиглі (115-125 днів), середньопізні (125-140 днів) та пізньостиглі (понад 140 днів);

- за господарським призначенням сорти поділяють на столові, технічні, столово-технічні, кормові, універсальні, придатні до виготовлення напівфабрикатів.

Найпоширеніші в культурі столові сорти, бульби яких відзначаються найвищими смаковими якостями — мають ніжну м'якоть, не темніють, містять 12—16 % крохмалю, багаті вітаміном С. Зазвичай бульби столової картоплі мають тонку шкірку, округлу форму та не дуже заглиблені вічка.

Найпоширенішими сортами в приватному секторі й агровиробництві на сьогодні є сорти української селекції: Слаута, Серпанок, Скарбниця, Кіммерія, Щедрик, Повінь, Слов’янка, Княгиня, Мирослава, Фотинія, Случ, Солоха, Хортиця й інші.

Слаута

Ранній сорт столового призначення. Бульби округло-овальні, рожеві, м’якуш кремовий. Уміст крохмалю: 15,4%. Смакові якості добрі. Середня маса товарної бульби — 100 г. Кількість бульб у кущі — 14–15 шт. Урожайність: 25,0 т/га на 40–45-й день після сходів, 50,0 т/га в кінці вегетації, на поливі 70,0 т/га. Висока посухостійкість.

Кіммерія

Ранній сорт столового призначення. Бульби продовгувато-овальні, кремові, м’якуш кремовий, вічка середні. Уміст крохмалю: 15,1%. Смакові якості високі, сирий і варений м’якуш не темніє. Середня маса товарної бульби — 103 г. Кількість бульб у кущі — 13–14 шт. Урожайність: 14,0 т/га на 40–45-й день після сходів, 46,0–49,0 т/га в кінці вегетації. Лежкість добра — 90%.

Повінь

Ранній сорт столового призначення. Бульби рожеві, округлі, м’якуш кремовий, вічка середні. Уміст крохмалю — 15,0–16,0 %. Смакові якості високі. Бульби середньо розварюються, м’якуш не темніє в сирому і вареному вигляді. Середня маса бульби — 95 г. Високоврожайний. Через 40–45 днів після сходів здатний нагромаджувати врожай 20,0–22,0 т/га бульб. Потенційна врожайність наприкінці вегетації — 46,0 т/га. Лежкість добра — 85% (за дотримання агротехніки вирощування).

Скарбниця

Ранній сорт столового призначення. Бульби овальні, з неглибокими вічками, жовті, м’якуш від кремового до світло-жовтого забарвлення. Уміст крохмалю 12,6–13,0%. Смакові якості добрі, бульби розварюються, м’якуш не темніє в сирому і вареному вигляді. Кількість бульб у кущі 14 шт. Середня маса товарної бульби 80 г. Урожайність на 45-й день після сходів 14,5–19,0 т/га, в кінці вегетації 45,0–48,0 т/га. Лежкість — 92%.

Щедрик

Ранній сорт столового призначення. Бульби округлі, жовті зі сітчастою шкіркою, вічка середні та заглиблені, м’якуш білий. Уміст крохмалю 13,0–14,0%. Смакові якості добрі, бульби середньо розварюються, м’якуш слабо темніє в сирому і вареному вигляді. Середня маса бульби 100 г. Кількість бульб у кущі — 9–12 шт. Урожайність 18,0 т/га на 40–45-й день після сходів, 70,0 т/га в кінці вегетації. Лежкість — 91%.

Житниця

Середньоранній сорт столового призначення. Бульби округлі, рожеві з гладенькою шкіркою та червоними неглибокими вічками,. М’якуш кремовий, стійкий до ферментативного і неферментативного потемніння. Середня маса товарної бульби 90–120 г, кількість бульб під кущем — 16–18 шт. Потенційна врожайність — 60,0–70,0т/га.

Злагода

Середньоранній сорт, універсального призначання. Бульби рожеві, овальної форми, м’якуш білий. Уміст крохмалю 17,2%. Смакові якості високі. Середня кількість бульб під кущем — 13–16 шт. Урожайність у кінці вегетації 45,4 т/га.

Мирослава

Середньоранній сорт, столового призначення. Бульби рожеві, овальної форми, м’якуш світло-жовтого кольору. Уміст крохмалю 17,2%. Смакові якості добрі. Середня кількість бульб під кущем 18–21. Урожайність: у кінці вегетації 60,0–70,0 т/га.

Княгиня

Середньостиглий сорт, столового призначення. Бульби світло-рожеві, округлої форми, м’якуш жовтого кольору. Уміст крохмалю 11,4%. Смакові якості добрі. Урожайність в кінці вегетації 70,0–80,0 т/га.

Солоха

Середньостиглий сорт, столового призначення. Бульби темно-фіолетові, округло-овальної форми, м’якуш темно-фіолетового кольору. Уміст крохмалю 19,2%. Смакові якості 8,5 бала, має підвищений уміст антиоксидантів. Дієтичний продукт, який використовують як профілактичний засіб для покращення роботи й лікування травної і кровоносної систем та зміцнення імунітету. Придатний для використання як природний барвник харчових продуктів. Може використовуватись для декоративного оформлення страв (салатів, картоплі-фрі, пюре). Урожайність у кінці вегетації 38,0 т/га.

Слов’янка

Середньостиглий сорт столового призначення. Бульби продовгувато-овальні, рожеві, м’якуш кремовий. Уміст крохмалю 12,0–13,0%. Смакові якості середні, бульби не розварюються, м’якуш не темніє в сирому і вареному вигляді. Середня маса бульби 125 г. Кількість бульб у кущі 10–12 шт. Урожайність у кінці вегетації 50,0–70,0 т/га.

Случ

Середньостиглий сорт столового призначення. Бульби жовті, видовжено-овальні, з неглибокими вічками, м’якуш від кремового до світло-жовтого забарвлення. Уміст крохмалю 17,5%. Смакові якості добрі. Урожайність у кінці вегетації 45,0–50,0 т/га.

Хортиця

Середньостиглий сорт столового призначення. Бульби червоні, видовженої форми, м’якуш червоного кольору. Уміст крохмалю 19,0%. Смакові якості добрі, має підвищений уміст антиоксидантів. Урожайність 35,0–37,0 т/га в кінці вегетації.

Родинна

Середньопізній сорт столового призначення. Бульби рожеві, овальні із середніми вічками, білим м’якушем. Уміст крохмалю 17,0–18,5%. Смакові якості високі, бульби розварюються. Урожайність у кінці вегетації 60,0–70,0 т/га.

Марфуша

Середньостиглий, столового призначення. Бульби фіолетового кольору з неглибокими вічками, видовжено-овальні, шкірка з невеликою сітчастістю. М’якуш кремовий із фіолетовим кільцем на межі флоеми. Уміст крохмалю 16,5–17,0%, смакові якості добрі. Багатобульбовий — до 18–20 бульб під кущем із середньою масою — 90–120 г. Урожайність у кінці вегетації 60,0 т/га.

* * *

Ну що, чи цікавою була ця науково-популярна подорож по картопляному світу? Певно, якщо ви дочитали до кінця цього матеріалу, то відповідь ствердна. Дякуємо Григорію Мачульському за допомогу у підготовці цього матеріалу, а всім чернігівцям любителям картоплі бажаємо приємного апетиту та гарного врожаю!