«Чернігів – стійке місто»: презентація у блекаут

Увечері 23 листопада, саме у той час, як більшість країни, та, зокрема, Чернігів, залишилися без світла та, як наслідок, без води та опалення, у міській раді пройшла презентація розділів «Громадський транспорт», «Велосипедна інфраструктура» та «Центральна зона з низьким рівнем викидів» концепції розвитку «Чернігів – стійке місто».

Нащо воно потрібно?

Здається, Чернігову, який, дуже м’яко кажучи, значно постраждав від облоги росіянами у лютому-квітні цього року, зараз не до розвитку. Та й сама атмосфера презентації: коли все місто занурилося у темряву, й тільки одне вікно у міськраді світиться завдяки генератору… Коротше кажучи, все це залишало головне питання: для чого зараз, у листопаді 2022-го року, під час широкомасштабної фази російсько-української війни, Чернігову потрібна концепція розвитку та обговорення велоінфраструктури?

-Рано чи пізно (скоріш за все, дуже скоро) закінчиться війна. Ми переможемо й наші міста мають відбудовуватися. Нам у цьому допомагатимуть багато європейських країн, та, взагалі, весь світ. Але вони не дуже хочуть давати гроші на речі, які вони не розуміють концептуально. Всі хочуть мати якийсь план. Концепція у цій частині дає змогу чітко розуміти: ми у цьому місті хочемо таке й таке. До того ж війна, на превеликий жаль, приносить багато втрат та труднощів. Але так само це й вікно можливостей переглянути цінності, які були до війни. Наприклад, коли влітку ми писали цю концепцію, думали, що тролейбуси – це класно. А зараз розуміємо, що, якщо б не зима, всі б їздили на велосипедах. Має бути золота, раціональна середина. Концепція дає чітке бачення на що запозичувати, на що витрачати кошти, - відповів на це питання експерт проектної організації «Bike City Consulting» Станіслав Клименко.

Що по «тралікам»?

Загалом, концепцію міста розробляють архітектурна студія «Yakusha» у співпраці з Фондом імені Гайнріха Бьолля, бюро Київ – Україна та за підтримки Чернігівської міської ради. Всі ці організації залучили до своєї роботи «Bike City Consulting» а ті, у свою чергу, провели опитування понад 2300 чернігівців щодо зручності транспортної інфраструктури міста. Втім, презентація концепції ґрунтувалася не тільки на опитуванні, а й на різноманітних статистичних даних. Наприклад, з’ясувалося, що найбільш завантаженим тролейбусним маршрутом міста наразі є 11Т – за добу через нього проходять (у середньому) 11 549 людей.

Також вивчали автори концепції й зміну автобусного парку міста вже під час широкомасштабної фази україно-російської війни:

-В місті більше не працюють радянсько-російські автобуси ПАЗ. До війни (мається на увазі широкомасштабна фаза україно-російської війни, - прим.) таких автобусів було найбільше (за даними дослідників, до 24 лютого Черніговом ходили 90 ПАЗіків, - прим.), - розповів експерт «Bike City Consulting» Тимофій Нагорний. – На сьогодні оновився рухомий склад середньої місткості. Місто настільки очистилося від росіян, що навіть російські автобуси зникли. Слава Богу. Й у місті, вперше за багато років, почали виходити на маршрути автобуси великої місткості. Ця тенденція триває – у місті збільшується кількість автобусів великої місткості. Наразі це вже 6 машин. Сьогодні дізнався, що готуються до виходу на маршрути 2 автобуси надвеликої місткості, які у народі називають «гармошки».

Серед іншого, експерти пропонують наступне:

· Відновити тролейбусну мережу там, де вона була зруйнована – у районі ЗАЗу, на Подусівці та «Сіверянці»,

· Закупити нові тролейбуси з автономним ходом (тобто такі, які можуть певний час їхати там, де немає дротів),

·Забезпечити інтервал руху (10 хвилин у години пік та 15 у денний час),

·Трансформувати дачні маршрути у приміські з інтеграцією їх у міську транспортну систему,

·Зробити окремі смуги для громадського транспорту,

·Оптимізувати мережу зупинок та створити систему пересадкових вузлів,

·Стимулювати користуватися транспортною карткою з системою бонусів (у тому числі, мова йде про пересадковий квиток),

·Передбачити автобусний резерв для компенсації тролейбусних маршрутів під час блекаутів.

Що з велодоріжками?

Як зазначив Станіслав Клименко, Чернігів – одне з перших міст, яке прийняло велоконцепцію. Але наразі зроблена лише невеличка частина з запроектованого.

Однією з головних проблем, велолюбителі назвали те, що пішоходи ходять велодоріжками. Також напружує плитковий матеріал доріжок (найзручнішим велокористувачі бачать асфальт) та те, що самі доріжки несподівано обриваються, у результаті чого велосипедист не розуміє як йому далі їхати.

Експерти пропонують:

·Розширити веломережу до 92,5 км загальноміських велодоріг, 107,5 км – районних (маються на увазі доріжки у районах міста) та 120,5 км – квартальних велодоріжок,

·Створити приміські веломаршрути протяжністю у 21,5 км,

·Створити постійні веломаршрути (найближчий до стадії готовності наразі маршрут Толстого – Центр, він готовий на 94%),

·Ввести велопрокат у місті,

·Запровадити єдиний стандарт велопарковок у Чернігові,

·Побудовати велосипедні станції техобслуговування та станції з питною водою.

Велопішохідний центр

Також для того, щоб у центральній частині міста було менше викидів, експерти пропонують запровадити там велопішохідну зону. Для початку мова йде про Красну площу та прилеглі території, які вже, зазвичай, перекривають під час святкувань, наприклад, Нового року.

Її пропонують закрити для транспорту (крім громадського) з квітня по жовтень з 18-ої години п’ятниці до кінця неділі. Для мешканців цієї зони введуть спеціальні пропуски, щоб вони змогли на своєму транспорті доїхати до дому.

А саме велопішохідну зону пропонується заповнити різними видами активності: вуличною торгівлею, парадом у вишиванках, чи проводити двічі на рік (навесні та восени) чернігівський напівмарафон (зазвичай напівмарафон у Чернігові проводився раз на рік – восени, - прим.).

-Це питання не одного місяця, але якщо місто рухається у вірному напрямку, буде видно зміни. Щодо грошей, вартість визначається на етапі проекту. На сьогодні неможливо сказати про вартість. Це – концепція. Після цього розробляються ескізи та робоча документація, за якою можна порахувати кошторис, - каже про терміни та вартість впровадження програми Тимофій Нагорний.

-Велосипедну інфраструктуру, за дуже великого бажання,можна побудувати за п’ять років. Але більш реалістично: 10 років. Тобто 10 років наполегливої праці й у Чернігові буде майже на кожній вулиці велоінфраструктура – він стане майже європейським велосипедним містом, - уточнює Станіслав Клименко.

Як зазначають у студії «Yakusha»: «Ключова мета проекту — не лише відновлення міста. Стратегічна ціль — глобальне переосмислення і розвиток Чернігова як сучасного міста, побудованого для людей та навколо людей».

Судячи з реакції чиновників управління транспорту, транспортної інфраструктури та зв'язку міськради, їм концепція сподобалася. Тож у найближчий час вона може начати реалізовуватися.