Віталіна Новик: «Вагітнійте, народжуйте, будуть прекрасні здорові діти!»

Цей матеріал має виражену гендерну забарвленість, він про наші жіночі теми і переживання. Так розпорядилася доля, що українським жінкам довелося жити у складні воєнні часи: шалене емоційне і психологічне навантаження, постійні стреси, невизначеність майбутнього. І що ж мусить нас тримати купи, що дозволяє вистояти і знаходити сили на цей складний шлях? Підтримка рідних, позитивний настрій і, безумовно, піклування про своє здоровʼя. Недарма вважається, що жінка є емоційним центром родини, вона живить енергією своїх близьких. Саме тому мати міцне жіноче здоровʼя, вміти правильно піклуватися про себе – це зараз виходить на передній план наших хвилювань і обовʼязків перед собою.

Героїня цього великого інтервʼю – досвідчена чернігівська лікарка, практикуюча акушер-гінеколог Віталіна Новик. Ми спробували чесно і відверто поговорити про багато питань, повʼязаних із жіночим здоровʼям: про гігієну, стереотипи і забобони, контрацепцію і секс, проблеми із вагітністю і родами, безплідність і багато інших важливих тем. Що з цього вийшло, читайте у цьому матеріалі.

- Коли Ви вирішили, що гінекологія – це Ваше?

- Спочатку я хотіла бути гастроентерологом. А потім десь після четвертого курсу, мабуть, глибше вникнувши в гінекологію, отримавши зацікавлення від викладачів своїх, я все ж таки змінила свій вибір в сторону акушерства та гінекології. І уже наступні два роки, п’ятий-шостий курс, я приділяла максимально увагу саме цьому напрямку. Все, закинула свою гастроентерологію…. Ну, не можна так сказати, що закинула, я просто стала менше приділяти уваги. А вже більше накупляла собі книжок і готувалася до акушерства та гінекології. От припало воно мені до душі, розумієте? Просто припало. Як-от, буває, вибираєш сукню якусь, одяг, і от вона тобі впала в око і вона твоя. Так само й гінекологія. Воно мені впало, і все, це моє.

- Скільки років Ви практикуючий лікар?

- Закінчила в 2011-му, три роки інтернатури, і в 2014 році я почала працювати як лікар.

- Ви – оперуючий лікар. Тобто робите операції?

- Так. Уже п’ятий рік пішов, як працюю в гінекологічному відділенні. Завідуючий у нас – Олександр Скрипка, я думаю, що взагалі його всі знають дуже добре. Я працюю в цьому гінекологічному відділенні, і дійсно 80 відсотків нашої роботи – це оперативна діяльність.

«НАЙКРАЩА ГІГІЄНА – ЗВИЧАЙНА ВОДА, АБО ЯКЩО ЩЕ ДОДАТИ, НАПРИКЛАД, ВІДВАР РОМАШКИ ЧИ ЯКОЇСЬ ІНШОЇ ТРАВИ З АНТИСЕПТИЧНИМ ЕФЕКТОМ»

- Як правильно нам, жінкам, підтримувати щодня і в місячні власну гігієну?

- Звичайно, гігієна зараз для нас надважлива. На даний момент ми живемо в такому часі, у такому суспільстві, що дотримуватися гігієни потрібно обов’язково. Без неї аж ніяк. Яка планова гігієна у жінки? Ну, почнемо з того, що і дівчатка, і жінки – у них дотримання гігієни дещо різниться між собою. Тому, якщо будемо говорити про дорослу жінку, то коли вона щодня приймає душ, вона миється повністю, заодно підтримує гігієну і своїх статевих органів. Найкраща гігієна – звичайна вода. Або ще якщо додати, наприклад, відвар ромашки. Чи якоїсь трави з антисептичним ефектом, то взагалі це найкраща гігієна. І для жінок, і для дівчаток.

Що стосується дівчаток, то це взагалі звичайна вода кип’ячена. Під час критичних днів гігієна має розширюватися. Там уже потрібно частіше приймати душ і використовувати більш антисептичні засоби.

- Як ви ставитеся до мила, спеціальних гелів?

- Мило однозначно ні. Тому що воно дуже шкодить нашому організму. Зовсім різна РH – у жінок і в мила. А що стосується цих усіх засобів, можна розглядати їх як варіант, підбирати індивідуально, але враховувати різні критерії. Вони зараз дуже ароматизовані, з добавками різноманітними, які взагалі не потрібні. Можна розглянути деякі варіанти. Але це так, будемо розбирати індивідуально кожній жінці з її потребами.

- Також поширений такий стереотип, що потрібно підмиватися господарським милом. Що скажете?

- Ну, коли це придумали господарське мило раніше, воно було одне. Зараз господарське мило – це вже зовсім інше. Ні, господарським милом постійно з метою гігієни підмиватися не потрібно.

- Використання з гігієнічною метою щоденних прокладок: як Ви ставитесь до цього?

- Як гінеколог – негативно, тому що знову ж таки це синтетична основа, ароматизатори, якісь там добавки-наповнювачі – це парниковий ефект. А що робиться в парнику? Швидко розмножуються шкідливі мікроорганізми. Так що, на жаль, негативно.

- А що рекомендують гінекологи стосовно білизни: носити таку, а не носити таку?

- Гінекологи рекомендують носити білизну лише з натуральних матеріалів, щоб це була бавовна, бажано стовідсоткова. І чим більше в складі натуральної речовини, тим це корисніше для нашого організму. Тому що природа до природи краще. Синтетичну білизну – не можна. Так само є свої критерії і до того, яка це білизна. Самі розумієте, як часто запитують: стринги можна чи не можна? Ну звичайно, не можна, бо це шкідливо. Але ж іноді так хочеться.

- А чому шкідливі стринги?

- Тому що, по-перше, вони тісні. Не в плані того, що тісні, бо малі за розміром, ні. Вони тісні в тому плані, що щільно прилягають до зовнішніх статевих органів жінки. І знову ж таки – синтетика. Стринги бавовняні спробуй ще знайти. Синтетика, парниковий ефект, немає… як би так пояснити, простими словами… іде перешкода для контакту з повітрям і сприяння тому, щоб там розмножувались мікроорганізми, яким взагалі не потрібен кисень, повітря не потрібно. Це дуже шкідливі мікроорганізми. А звідти потім і проблеми різні з’являються.

- Зараз західна мода приносить нам тренд дезодорантів для інтимної гігієни, різних тальків, щоб був приємний запах. Наскільки це шкідливо? Чи треба дивитися на склад кожної цієї речовини, чи краще консультуватися з лікарем?

- Зараз я взагалі не розумію ці засоби. Взагалі. Сама не користуюсь і нікому не рекомендую. Не розумію, для чого ми це будемо робити. Якщо якийсь тебе турбує запах, дискомфорт – ну почнем з елементарного: може треба просто помитися? Я вже кажу як є. А якщо не допомагає, то причина в іншому. Потрібно звертатися до лікаря, шукати причину. Якщо жінку турбує якийсь неприємний запах, дискомфорт, свербіж – значить, це патологія. Це якесь захворювання. А не просто ми його оце заливаємо ароматизаторами… ні, я цього не розумію.

- За яким критерієм жінка може визначити, що це нормальний її природний запах чи вже щось не те?

- Я думаю, кожна жінка зрозуміє це дуже швидко і дуже просто. Ми себе, як правило, не відчуваємо. Ми себе сприймаємо з народження, зі свого періоду, як ми дорослішаємо, ми не відчуваємо свій піт, ми не відчуваємо свої оці феромони. Але якщо вони стають із запахом – значить, це вже не ваші виділення, це вже там щось приєдналося, і жінка зрозуміє це. Вона зверне увагу на кількість їх, на колір, на консистенцію, на запах. От вона буде йти в душ, а проходить деякий час – і знову неприємний запах. Тому кожна жінка, я думаю, сама зробить висновки й буде щось із цим намагатися зробити.

«ПРИГАДУЮ, ЯК РАНІШЕ КАЗАЛИ, ЩО У МАМИ БОЛІЛО, У ВСІХ БОЛІЛО, НІЧОГО, НОРМАЛЬНО, ТЕРПИ, ПОТІМ, МОЖЕ, ПРОЙДЕ – НІ, ЦЕ НЕПРАВИЛЬНО»

- У період менструації – прокладки чи тампони?

- Прокладки.

- Чому?

- Що таке тампони? Це утворення штучне, яке в себе ввібрало кров (у більшості процентів там кров), – прекрасне середовище для розвитку мікроорганізмів шкідливих. Прокладка знаходиться ззовні, і хоч і вбирає в себе ось ці всі менструальні виділення, але вони ж принаймні в наших органах не застоюються. І тому це кращий варіант.

- Плавно так переходимо до теми менструації. У багатьох жінок болісна менструація, і це не минає з періодом, коли вона перейшла пубертат. Чи треба звертатися до лікаря, чи це така вже твоя функція – бути завжди з болісною менструацією? Бо є такі випадки, що дівчата і непритомніють, і не можуть рухатися, і для них це як не просто там болить живіт, міняється настрій… Це дійсно дуже травматичний період.

- От чомусь мені так спадає на думку, пригадую, як раніше казали, що у мами боліло, у всіх боліло, нічого, нормально, терпи, потім, може, пройде. Ні, це неправильно. Це все називається порушенням менструального циклу. І без різниці, коли цей біль виник: хоч у пубертатному віці, хоч пізніше, хоч у дорослому репродуктивному, хоч у періоді менопаузи, але це все порушення менструального циклу, які потрібно обов’язково шукати, визначати, обстежувати й усувати. Це не норма. Все, що цей біль нам перешкоджає нормально функціонувати, жити, насолоджуватися життям.

- Тобто, не треба терпіти болісну менструацію, а звертатися до лікаря?

- У нормі вона має бути безболісна, яка не супроводжується жодним дискомфортом, відчуттям больовим. Але якщо болить, якщо дівчинці мама починає давати якісь там таблетки, бо в мами болить, і вона п’є, чи свічки ставить, і свідомість втрачається від болю, то це вже явне показання до того, що треба прийти до лікаря-гінеколога.

- Стрес впливає на порушення менструального циклу, зараз загалом ми живемо в стані постійного стресу і спостерігається порушення циклу. Треба зразу бити тривогу й іти до лікаря? Ну якщо цикл став прямо розірваний, коли 20 днів, коли 40?

- Да, дійсно, зараз ми всі в стресі живемо. Якщо виникає таке порушення, і жінка розуміє, що це виникло через її хвилювання, переживання, і вона може самостійно спробувати це все усунути, то, будь ласка, хай вона поприймає заспокійливі. Але я говорю це до чого: до того, що якщо в неї однократно виникла там якась затримка на п’ять днів, то це не привід бігом бігти, це не катастрофа, як я завжди кажу жінкам. Ну от, у вас таке виникло, давайте розберемся чого. Якщо вона розуміє, що це від стресу, то спочатку треба заспокоїтись, правильно? Може, випити якогось заспокійливого чайку або валер’яночки, те, що вона раніше вживала. І все, все тоді буде нормально. Якщо ж все одно стрес тривалий, напруження є, порушення йдуть і надалі, то, звичайно, треба йти до лікаря.

- Як часто доросла жінка загалом повинна відвідувати лікаря?

- Обов’язковим є щорічний огляд гінеколога. Що він включає? Огляд на кріслі бімануальний, під час якого береться цитологія, тобто онкоскринінг на онкопатологію, береться аналіз виділень, тобто визначається, яка флора, чи є порушення там якісь, чи нема, і проводиться бімануальне обстеження. Значить, один раз на рік обов’язково потрібно, щоб жінка оглядалася в гінеколога. Якщо ж у неї якісь там раптом порушення, проблеми – вона приходить тоді, коли потрібно.

- Коли жінка хоче народити дитину, чи треба йти до лікаря, здавати всі аналізи – чи це вже занадто? Чи це нормально?

- Я вважаю, що це абсолютно нормально. Я зараз спостерігаю, що все більше й більше пар з таким звертаються або може жінка й сама прийти. Чи вважаю я це доцільним? Вважаю, що це доцільно. Це дуже розумно, правильно, адже живемо в стресі, живемо в екології, в якій хотілось би трошки краще, в сучасних умовах, чи ми харчуємось… Зрозуміло, що це має негативний вплив в основному. І якщо майбутні батьки свідомо до цього ставляться – вони прийдуть до лікаря, вони поспілкуються, лікар їм розкаже, як планувати вагітність, що для цього зробити, чи відмовитись там від шкідливих звичок, як правильно харчуватися, чим організм наситити більше, якими корисними речовинам. Якщо в жінки на то були показання або у чоловіка в минулому була якась проблема, то лікар запропонує провести комплекс мінімальних обстежень на інфекції, наприклад, чи на гормональні якісь порушення, поспілкується, відповість на всі запитання – чому б і ні?

- Тобто Ви вважаєте, що це позитивний тренд – коли свідомо люди йдуть до спеціаліста?

- Так, звичайно.

- Протизаплідні таблетки: чому їх повинен підбирати тільки лікар?

- А тому що купа причин. Перше: вони відрізняються за своїм складом. Ніби й і основні групи препаратів туди входять, але вони різні, доза різна. Якісь іще додаткові компоненти: протинабрякові, наприклад, ефекти, щоб були, чи ті, які прибирають висипи на обличчі, якщо це дівчинка молоденька зовсім. Тобто вони всі відрізняються між собою. Друге – це комбінація хімічних структур, вона має свою побічну дію, вона має свої негативні ефекти, і показання ж повинні бути. Може бути чисто контрацепція, а можуть бути ще додаткові якісь питання до цього, і тоді лікар може підібрати, щоб усунути, наприклад, ті ж самі висипи чи набряки перед менструаціями чи коли молочні залози набрякають. Одразу і це підлікується, і контрацепція буде. Тому тільки лікар.

- Але ж їх продають в аптеці без рецепта.

- Так, але я думаю, що це аптека розраховує на те, що жінка вже їх приймала, вона знає, як їх приймати, і от вони в неї закінчилися й вона прийшла за новою пачкою. Я так для себе це пояснюю. Бо я не думаю, що хтось візьме і сам почне їх приймати. Там же треба розуміти, як їх приймати.

«ПРОЙШЛО МІСЯЦІВ, МАБУТЬ, ДВА, ВОНА МЕНІ ТЕЛЕФОНУЄ Й КАЖЕ: «А В МЕНЕ ТЕСТ ПОЗИТИВНИЙ»

- Давайте поговоримо про такий діагноз, як «безпліддя». Чи може все-таки воно бути виліковним і до якої кількості спеціалістів треба звернутись жінці, щоб бути впевненою? І чи були у Вашій практиці випадки, коли дійсно лікувалися дуже багато років і траплялося диво?

- Якщо пара трошки такого старшого вже віку, за 30, і у них не виходить завагітніти 6–8 місяців, уже ми починаєм щось робити для того, щоб їм допомогти. Тому що, на жаль, безпліддя все зростає й зростає. Причин дуже багато. І це знову ж-таки повинен розбиратися лікар. Гінеколог і андролог – це два лікарі, які в першу чергу повинні почати розбиратися з темою безпліддя.

При обстеженні пари на безпліддя, паралельно жінку обстежуємо і паралельно обстежуємо чоловіка, тому що як чоловіче, так і жіноче безпліддя зараз дуже поширене. Виключаємо в нього захворювання, патологію і в жінки одночасно. У чоловіка пошукаємо в деяких напрямках і можемо визначити, є проблема чи немає. У жінки трошки складніше. Тому що на різних етапах репродуктивної системи можуть бути розлади. Ага, тут добре, труби, може отут, яєчники, гормональний фон дивимось. А гормональний фон – це взаємозв’язок усіх органів, усіх ендокринних органів. Тут і починається: щитовидну залозу обстежити потрібно, гіпофіз, гіпоталамус і так далі, наднирники. Це дуже складна тема, і якщо такі жінки приходять, то мені треба, по-перше, час. Це треба сісти й поетапно порозбирати можливі проблеми.

А так от з першого погляду зайшли й сказати: «Я знаю, що у вас весь час все було нормально» – так ніхто не зробить. Нема такого лікаря, який так зразу скаже. Потрібно шукати цю причину.

Чи були такі пари? Були. І в мене, і в колег були, дійсно, що по 10–15 років лікували безпліддя – і ефекту не було. І навіть знаєте, як цікаво вийшло, в мене була така жінка, яка до цього де тільки не була, обстежувалась, лікувалася років там не знаю вже скільки, не було ефекту. Я її вперше побачила, познайомилася, з’ясувала всю ситуацію її, розглянула, не заглиблюючись поки що, призначила деяке дообстеження і кажу: «На перший час оцього ще препарату я вам призначу, поки поприймаєте і потім будете обстежуватися і прийдете». Пройшло місяців, мабуть, два, вона мені телефонує й каже: «А в мене тест позитивний». Це не говорить про те, що я знайшла, як її вилікувати. Ні, я призначила самий простий елементарний препарат, може який і раніше хтось їй призначав, але от саме це був той момент, що так от співпало, і жінка завагітніла. Не вважаю, що це моя заслуга. Це все ж таки дійсно десь регуляція зверху.

- Коли люди свідомо не хочуть заводити дітей… Ваша особиста думка як гінеколога до цього такого модного тренду. Чи все-таки поки що в нас більше люди хочуть створювати сім’ю?

- Думаю, більше все ж таки хочуть. Вагітніють, народжують. Трапляються такі, які відмовляються свідомо, але не завжди там причина в тому, що вони просто не хочуть. Ні, там бувають причини інші. Наприклад, після енної кількості спроб вагітність так і не настала, і тоді вже жінка вирішує: все, от тепер я буду чайлдфрі, уже не буду далі нічого навіть і пробувати. Так що теж там різні є причини.

Я хочу, щоб усі народжували здорових дітей, щоб діти приносили їм радість, щоб були сім’ї з дітьми повноцінні. Як гінеколог, як жінка і як мама, вважаю, що ми повинні реалізувати одну зі своїх функцій, репродуктивну, і народити дитину. Я вважаю так.

«МИ НЕ ВПРАВІ РОЗПОРЯДЖАТИСЯ, КОМУ НАРОДЖУВАТИ, А КОМУ НІ, ЦЕ ОСОБИСТА СПРАВА ТІЛЬКИ ТИХ ДВОХ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ХОЧУТЬ АБО НЕ ХОЧУТЬ ЦЕ РОБИТИ»

- Який вік для жінки і для чоловіка найбільш сприятливий для того, щоб виконувати репродуктивну функцію?

- Це спірне питання, тому що таких чітких критеріїв я навіть в літературі ніде не бачила, щоб вказували оце тільки так і так. Тим більше що зараз, у сучасному світі, ці всі критерії трошечки зміщуються.

- Ну тоді я накидаю вам міфів. Ось кажуть, наприклад, що робіть дітей, поки молоді.

- Питання: а молоді – це скільки?

- До 30, поки ви молоді, типу це буде краще для здоров’я у дітей, якщо вони були зачаті, коли батьки були молоді. А якщо батьки вже більш старші, особливо якщо 40–50 років, то це може викликати у дитини багато патологій розвитку.

- Якщо відповідати з цієї точки, з цієї сторони, значить, рання вагітність – шкідлива і не рекомендується. Це до зрілого віку, до 18 років. А от після 18 до 30, ну знову ж таки, це не книжкові критерії, це особиста думка й моє спостереження і зібрана інформація з усіх джерел загалом: будь ласка, вагітнійте, народжуйте, будуть прекрасні здорові діти, все буде чудово. Після 30 я теж «за» всіма руками, але після 30 років зростає, на жаль, кількість вад розвитку дітей, різних патологій хромосомних. До того ж інфекційні якісь захворювання, які, може не зовсім коректно так сказати, протягом життя все ж зібралися в організмі жінки.

А якщо це молоденька жінка, яка тільки почала жити статевим життям, один чоловік у неї й вона народила у 20 років, це ж краще, ніж обом по 35 чи по 40, і вони намагаються завагітніти. Зростає ризик інфекції, зростає ризик різної хромосомної патології, а ще до того ж яєчники уже стають гірше працювати. Тому краще народжувати в періоді 20–30 років. А там уже в кого як.

- Це і для жінки і для чоловіка?

- І для жінки і для чоловіка, так. Тому що ми ж не тільки дивимося на вік жінки. Важливий ще й чоловіка вік. Жінці може бути 20, а йому 40, і тут уже більш уважним бути потрібно.

- Ось є, знаєте, такий абсолютно невігласький підхід до зачаття й створення родини, коли ви, нічого не досліджуючи, просто розмножуєтесь. А є такий прямо суперскрупульозний підхід, коли ви досліджуєте генетику одне одного дуже-дуже прискіпливо.

- Мені здається, що це вже занадто. Таким займатися не потрібно. Так, потрібно прийти на консультацію, пройти підготовку до вагітності. Поспілкуватися з лікарем, можливо, якийсь мінімальний комплекс обстежень, досліджень пройти. Але докопуватися до генетики – навіщо? До генетики докопуються під час ЕКО, ДРТ (допоміжні репродуктивні технології) – там уже підбирають статеві клітини, щоб вони були ідеальні. І коли в донора беруть статеві клітини, бо можна ж і яйцеклітину взяти, і сперму, то там уже досліджується все більш детально. До того ж це не батьки докопуються, це вже науковці, які будуть запліднювання робити в пробірці. Вони більш до цього прискіпливо будуть ставитися, щоб дійсно був без оцих шкідливих звичок, щоб генетичний анамнез не був обтяжений. А пересічним батькам навіщо таким займатися?

- Наскільки зараз, якщо Ви володієте цією інформацією, у нас ДРТ в Україні стають популярними?

- Не можу відповісти, тому що в цьому напрямку не працюю. До мене приходять жінки – я тільки такими жінками можу займатися – уже після ЕКО. Чи зросла їхня кількість? Не можу сказати. Тим більше за останні пару років то у нас ковідна епідемія, то в нас тепер війна, то взагалі важко відслідкувати, збільшилася кількість чи ні.

На жаль, кількість жінок, які вагітніють, зменшилася. Десь, мабуть, 7–8 років назад була я в Києві на конференції, і нам тоді розповідали, що уже роблять спроби по підбору кольору очей, волосся, розумієте? Уже тоді. Хоча я думаю, що це ще раніше почалося, просто я цю інформацію отримала десь років 7 назад. Так що це дійсно втручання, але з приводу етичності я не знаю, що сказати. Але що робити, якщо батьки хочуть дитину? Що робити? Іншого варіанту, як ЕКО, нема.

- Можна всиновити.

- Можна всиновити, але якщо хочуть свою дитину. Тут така, знаєте, палиця з двома кінцями.

- Так, це такі тонкі теми. А як думаєте – як далеко нашому суспільству до того часу, що дійсно зможуть вирощувати дітей в пробірках? Не треба буде вагітніти, ходити вагітною, зачинати. Ось просто прийшов, знаєте, як у магазин, замовив собі блакитні очі, кучеряве волосся, інтелект вище середнього, характер нордичний, таланти такі-то. Ну, знаєте, з наукової фантастики.

- Так, пригадую, нещодавно щось таке читала. Не знаю, як швидко воно в нас буде, але дуже цього боюся й не хочу. Мені здається, що якщо буде таке отримання дитини з пробірки, що от прийшов, здав кров і отримав, то не буде такої цінності людської. У нас, на жаль, і зараз загальнолюдські цінності дуже втрачаються, а якщо буде таким чином дитинка діставатися, то не знаю. Це, по-перше, цінності втратяться, оці людські, духовні якісь, а по-друге, як же ж смак материнства, батьківства? Коли ти виношуєш цю дитинку, слухаєш її рухи, підростає вона в животику, народжуєш? Я не знаю, це страшне щось буде. Не хочу такого. Я сподіваюся, що це буде нескоро.

- Давайте порефлексуємо з Вами над темою свідомого батьківства, що дійсно не всім можна давати право розмножуватись. Не знаю, чи чули ви, є такі тези, що для того, щоб створити ідеальне суспільство, треба, щоб діти народжувалися в більш-менш свідомих батьків, які можуть їх нормально виховати. Наскільки це ок чи це зовсім аморально та не по-людськи?

- Ми не вправі розпоряджатися, кому народжувати, а кому ні. Це особиста справа тільки тих двох людей, які хочуть або не хочуть це робити. Ми можемо тільки допомогти. Скорегувати, підказати, підлікувати, вилікувати. Але розпоряджатися, що їм робити, ми не маємо права.

- Давайте ще трошечки про ДРТ. Трапляється, що діти проходять через кесарів розтин, і потім лікарі кажуть жінці, що більше народжувати не можна. Але жінка все-таки на свій страх і ризик вирішує народжувати. І тут запитання: як правильно поступити в цій ситуації? Треба довіритись одній точці зору чи треба все-таки три якісь різні клініки відвідати, щоб почути вже точно три рази, що тобі не можна? І якщо все-таки вона прийме на себе ці ризики, наскільки це може завершитись фатально?

- У нашому пологовому будинку таких жінок було вже чимало, причому більша частина – це з області жінки, які приїжджали до нас, які вже мали до цього декілька кесарських розтинів, і вони знов приходили з вагітністю. Їм там рекомендували все ж-таки переривати цю вагітність, але вони хочуть виношувати, приїжджають до нас, і дійсно вони у нас залишалися під наглядом. Тобто наші лікарі в консультації їх спостерігали, потім вони госпіталізовувалися перед пологорозрішенням, і це все закінчувалося пологорозрішенням дійсно шляхом кесарського розтину, і отримували прекрасну здорову дитину і здорову щасливу матір. Тому ходити по клініках… нащо це робити? Вони приїжджають до нас, у нас один лікар все не вирішує. У нас весь колектив вирішує, це не думка однієї людини. Всі збираються, розглядають конкретний випадок і вирішують ситуацію. І я вам дійсно кажу, що скільки я спостерігала, жодній не перервали вагітність. Всі брали на себе відповідальність за жінку, за дитину. І дійсно досягали результату бажаного. І все закінчувалося дуже добре. Так що всі жінки, які мають кесарський в анамнезі і хочуть іще народжувати, приїжджайте до нас, будь ласка. Всі будуть живі-здорові.

«БУЛИ У МЕНЕ ЖІНКИ, ЩО ПІСЛЯ 6–7 АБОРТІВ ВРЕШТІ ВИНОШУВАЛИ, НАРОДЖУВАЛИ ПРЕКРАСНУ ЗДОРОВУ ДИТИНУ»

- Тепер до такого не дуже приємного питання. Аборт. Трапляються випадки, коли жінка вирішує зробити аборт. До яких тижнів робити його нормально і коли вже не можна?

- Згідно з нашим законодавством, до 12 тижнів жінка має переривати вагітність за власним бажанням. Після 12 тижнів жінка це зробити вже не може. Але до 22 тижнів неповних, якщо бути точним, до 21 тижня та 6 днів, можемо перервати вагітність за медичними показаннями або зі сторони матері, або зі сторони плоду. Для цього жінка також проходить спеціальну комісію, яка дає дозвіл перервати вагітність, і тільки після цього вагітність переривається. Таке можемо зробити, якщо, я знову повторюся, є певні показання: або це в дитини вади розвитку, які несумісні з життям, якесь там захворювання, або в жінки якась там психічна патологія чи така, яка ставить під великий ризик виносити й народити, що жінка може постраждати. Тому переривається вагітність.

- Але якщо бувають такі випадки, коли рекомендують переривати вагітність за вадами розвитку дитини, але жінка вирішує, що їй потрібна ця дитина, незважаючи ні на що.

- Не знаю, я не бачила, щоб з вадами розвитку жінка все одно виношувала. Коли діагностують синдром Дауна, буває дійсно, що все рівно залишають дитинку, народжують. А коли з вадами розвитку, я не бачила, щоб хтось залишав.

- Давайте, напевно, ширше розкриємо поняття «вади розвитку» – що Ви маєте на увазі?

- Це коли в дитини, скажімо так, ненормальна будова тіла або внутрішніх органів ненормальні розміри, ненормальна форма, ненормальна кількість, навіть так можна сказати. Все, що відхилено від стандартного поняття «плід», «дитина». Це може бути різне. Це може бути, наприклад, гідроцефалія…

- Скільки жіноче тіло може пережити абортів і потім народити здорову дитину?

- Офіційної статистики не бачила, а з особистих спостережень були в жінки і 12, і 13 абортів, і вона все одно вагітніє і проблеми з зачаттям у неї однозначно немає. Були у мене жінки, що після 6–7 абортів врешті виношували, народжували прекрасну здорову дитину. Так що такої якоїсь статистики немає. Якщо здорова жінка, здоровий організм, то скільки завгодно роби, вона все одно завагітніє й народить.

- Про аборт має вирішувати тільки жінка? Це її тіло, її діло – і вона вирішує, робити аборт чи ні, без батька? Що Ви, як лікар і як жінка, думаєте?

- У мене була ситуація, коли прекрасна сімейна пара, яка мала одну дитину, абсолютно адекватна, гарна сім’я, а вона прийшла робити аборт. І ще ми нічого не робили, тільки я з нею поспілкувалася, мене шукає чоловік і просить, щоб я не робила аборт. На що я відповідаю, узгодьте з жінкою, скажіть, я зроблю те, що… Що мені робить? От розумієте, він прийшов до мене, ледь за руки не хапає: «Не робіть аборт! Прошу, не робіть!» А жінка прийшла й каже мені: «Робіть аборт!». От я не знаю, кого мені слухати в такій ситуації. Врешті-решт ми її додому відпустили, виписали, я їй нічого не зробила, і через два тижні вона прийшла сама знову. Так що, звичайно, хотілося б, щоб вирішували двоє, тому що це плід двох, а не однієї. Але так не буває. І вирішує часто тільки жінка. Хоча буває й навпаки, коли жінка не хоче, а от чоловік направив, і вона вимушена переривати вагітність. Але це треба вирішуватися удвох.

- Як вважаєте, наскільки державі треба втручатися в регламентацію цього питання?

- О, я таких питань державних не вирішую. Але якби я могла, все ж таки врегулювала аборти. Я б, мабуть, їх таки заборонила. При умові, що жінка здорова, вагітність перебігає нормально, нема ніяких протипоказань до виношування, я би заборонила переривати такі вагітності. Ну і плюс ще подивилася б на, так, мабуть, негарно сказати, на фінансову спроможність сім’ї. Щоб знову ж таки діти народжувалися, я перепрошую, не для матеріальної винагороди, за оці виплати фінансові. А щоб народжувалися для того, щоб радіти їм.

«Я ДУМАЮ, ЯКОСЬ ОСОБЛИВО ЧОЛОВІКІВ ГОТУВАТИ НЕ ТРЕБА, ПРИРОДА САМА ПІДКАЖЕ: ДЕ ПОЖАЛІТИ, ДЕ ЗА РУЧКУ ПОТРИМАТИ, ДЕ ЩО СКАЗАТИ»

- Що робити, якщо в одного з партнерів завжди активний герпес?

- Сто процентів вилікувати його ми, на жаль, не можемо. Але ввести його в довготривалий стан ремісії, тобто коли немає рецидивів, відновлення, активізації його, ми можемо. І якщо в партнера постійно цей герпес, який не проходить, значить недообстежений партнер, значить, у нього якісь нелади з імунною системою. Треба розбиратися.

- У літературі пишуть, що існують три види оргазму.

- Так, виділяють кліторальний, вагінальний та маточний оргазм. Це знову ж таки відчуття самої жінки. Вона сама зрозуміє звідки.

- Анальний секс: як часто можна ним займатися і чи не шкідливо це?

- Дуже шкідливо. Як я завжди пояснюю, у нас пряма кишка виконує функцію зовсім іншу, а не для статевого акту, по-перше. По-друге, інфекції. В калових масах дуже багато інфекцій. Прекрасно, ми зараз їх позбираємо, а потім порозносимо по своєму і партнера організму. По-третє, виникнення травматизацій різних. Тріщини, геморой… ну а потім далі лікуємось. Ні. Особисто я це не підтримую. Вважаю, що це негігієнічно, неприродньо, а взагалі – це справа особисто кожного.

- А якщо максимально дотримуватися гігієни, робити клізми, використовувати презервативи і змазку?

- Ну якщо будуть прямо дотримуватися всіх рекомендацій, то я не можу сказати, що раз на тиждень. Я можу сказати, що рідко. Я ось так прикидую, скільки там треба на відновлення, на скорочення для всього, для флори… ну десь раз у тижні, півтора-два.

- Секс під час менструації.

- Навіщо?

- Хочеться.

- Кому?

- Ну, усім може хотітися…

- Хочеться – ну будь ласка. Тільки з презервативом, тому що знову ж таки прекрасна дорога відкрита для інфікування якого завгодно. І по-друге, якщо чули, є таке захворювання – ендометріоз, дуже поширене. Це захворювання досить таке цікаве, до сих пір немає стопроцентної відповіді про причини, як воно виникає. А в чому суть? У тому, що клітинки цього ендометрію, що вистилає у нас порожнину матки, розносяться по всьому організму, імплантуються там і розростаються. Можуть і в яєчниках, і в трубах бути, і в черевній порожнині – де завгодно можуть ці вогнища бути.

До слова мовити, картина «Мона Ліза» кровавими сльозами плакала – була така інформація колись, пам’ятаєте? Так от, гіпотетично пояснювалося це тим, що в жінки, з якої писали картину, був ендометріоз очей. І кожний цикл, коли менструація, у неї йшли кроваві сльози. Тому що дійсно, ці клітинки ведуть себе так само, як і ендометрій у порожнині матки.

Так от, під час статевого акту в період місячних ми можемо сприяти тому, що оцей ендометрій з кров’ю через труби пошурує по організму в черевну порожнину й імплантується до яєчників, до труб чи ще куди йому захочеться – і буде ендометріоз. Тому, підсумовуючи, статевий акт під час менструації не рекомендується.

- Зараз під впливом стресу змінилося лібідо, у когось зовсім радикально помінялося – хто був досить сексуально активним, зараз має лібідо просто на нулі. Чи треба з цим звертатися до лікаря, чи вже просто маємо те, що маємо, на поки є?

- Та ні, це ж все-таки турбує жінку, правильно? Так що краще звернутися до лікаря. З нею ретельно потрібно буде поговорити, поспілкуватися, розібрати конкретно її випадок, чого воно у неї так виникло, і тоді вже якісь застосовувати заходи. Це ж теж ненормально.

- Що Ви думаєте про німфоманію? Це більш фізіологічне поняття чи психологічне?

- Ну знову ж таки, це ми про мою думку говоримо. Психологічно. Це психологічні причини все ж таки. Тут треба сумісно з психіатрами розбиратися.

- Чоловік на пологах…

- Чоловік на пологах? Раніше була проти, тепер – за. Поки сама не народила, була проти. Я вважала, що там йому нема що робити, і він тільки заважає. Але коли сама народжувала, мені чоловік…

- З чоловіком, так?

- Так, причому це було його наполягання, а я була проти. Тепер я зрозуміла, що треба ходити тільки з чоловіками. Це настільки підтримка, допомога, але щоб адекватно себе вів. Тому що бувають чоловіки, які не зовсім адекватно, які навпаки заважають. А якщо адекватний, усвідомлений чоловік, то плюс, хай іде.

- А як підготувати чоловіка до пологів?

- Ну, відео, я думаю, йому показувати всяких пологів не потрібно, тим більше що він і так це все бачити не буде. Або виходять чоловіки все-таки в найвідповідальніший момент, або сидять у головах. Я думаю, що їм не треба вже таких деталей бачити. Як підготувати? Я думаю, якось особливо підготовлювати не треба, природа сама підкаже. Де пожаліть, де за ручку потримать, де що сказать. Це все по ходу розбереться.

- Тобто ми, якщо чоловік категорично проти, все-таки його слід спробувати підготувати, що непогано би було піти і підтримати.

- Непогано би було. Там іще до свого лікаря в консультацію прийдуть, так і лікар поговорить, якусь роботу проведе – і чоловік захоче піти.

Спілкувалася: Катерина Агієнко
Відео і фото: Михайло Андрієць

Макіяж, Юлія Медвед
@medved_juliaa
+38093 333 7401

Зачіска, салон Baccara
+380 (93) 099 00 79
+380 (99) 099 00 79
@salon.baccara

* * * 
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.