Зимова повінь: чи потрібно чернігівцям готуватися до великої води

У Чернігівській області уже кілька тижнів відбувається паводок. Річки Дніпро, Десна та Снов поступово дісталися до людських осель. Прирічкові села страждають від великого рівня води. У північній частині області люди змушені користуватися човнами, аби дістатися до місця призначення. Транспортне сполучення порушене, адже вода вже встигла вийти на автодороги. Востаннє такий паводок спостерігався майже 130 років назад. Ми вирішили дізнатися, чи загрожує велика вода Чернігову, та чи готові місцеві до повені.

Чернігівський обласний центр з гідрометеорології повідомляє, що наразі вода продовжує підійматися і поки що не варто чекати на падіння рівнів. У річках області й надалі спостерігається підйом рівня. Станом на 1 лютого у Чернігові рівень води становить 439 см, за добу +5 см. Якщо у Новгород-Сіверському вода вийшла на заплави уже на 69 см, у селі Розльоти на 62 см, у селищі Макошине на 43 см, то в Чернігові для того щоб вийшла вода, рівень має перевищувати 680см. Тобто до критичної точки Чернігова ще залишається 241 см.

Загалом в місті на початку січня спостерігався підйом рівня води, потім був спад, а з 22 січня він знову почав зростати на 2-9 см щодоби. Наразі відбувається дощовий паводок, який пов’язаний із глобальним потеплінням, дощами та льодовими явищами, такими як зажори (коли лід збирається в одному місці, і пропускає малу кількість води).

Через підняття рівнів води порушене транспортне сполучення доріг місцевого та міжнародного значення. Крім підтоплень автодоріг відбувається затоплення осель. У людей уже певний час у підвалах стоїть вода, яка поступово дістається до будинку, а в когось уже дісталася. У Чернігові також раніше були підтоплення будинків. У 2018 вода зі Стрижня частково затопила вул. Гончу та вул. Алєксєєва. Була загроза й для містян, які живуть біля Десни. Ми вирішили згадати з місцевими як це було, та дізнатися чи готові вони до нової повені.

На вул. Гонча, біля річки Стрижень проживає Борис Володимирович. Чоловік згадує:

Борис Володимирович, Фото: Валентина Гавриленко

«У 2018 вода стояла на дорозі, паркан навпроти був повністю затоплений, як і місток через річку. На Київській стоїть круг, і дуже малий отвір у ньому, і я так розумію, що не розрахували розміри, вода не встигала відходити, і піднявся рівень. Тоді ДСНС дуже добре працювали, без відпочинку, відкачували воду з будинків та підвалів. Я думаю що такого знову не буде, поки що не чув, що треба до чогось готуватися, але якщо й буде, то сподіватимуся тільки на себе».

Недалеко від Бориса Володимировича, також на вул. Гонча, але трішки нижче, біля вул. Алєксєєва живе пані Валентина. Пенсіонерка розповідає, що її територія опиняється у воді ледь не кожного року, вона навіть вирішила вести власний фотоархів підтоплень. Пані Валентина розповідає:

«Коли була велика повінь, у мене будинок був у воді. До цього мали чистити Стрижень від Бойової до Київської, але влада змінилася, і плани теж. Почистили стрижень і зробили дамбу, але так зробили, що нас затопило. Вулиця Алєксєєва і частково Гонча були у воді. У мене рів під будинком, і видно як підіймається вода, поки що рівень коливається, але не доходить до критичного стану. Та ми вже звикли до підтоплень, це постійно відбувається. Тут місце не перспективне для будівництва, адже скрізь вода, тому ми нікому не потрібні, і якщо щось станеться, то треба сподіватися тільки на себе. Отак і живемо».

Під час великої повені чернігівський мікрорайон Кавказ, що біля річки Десна, був у зоні ризику. Місцева мешканка Надія Михайлівна розповіла про життя біля річки.

Пані Надія показує який був рівень води, Фото: Валентина Гавриленко

«Ми були в зоні ризику, але нічого не сталося, вода навіть не дійшла до будинків. Я думаю що в цьому році теж не дійде, адже навіть снігу не було, та й по воді бачу що не вийде. Я не готова до повені, адже це дуже страшно, я вже застала це у 70-х роках. У нас під будинком стояв човен, дітей у садочок ним переправляли. Але після тих випадків подібного не траплялося, сподіваємося, що й не трапиться» – розповідає жінка.

За коментарями стосовно розливу річок у Чернігові і ризику підтоплення будинків місцевих мешканців ми звернулися до чернігівських рятувальників із ДСНС. На сьогодні вони працюють в інформаційному плані, а саме проводять розмови із місцевою владою територій, які в зоні ризику, дають пояснення як діяти. Речник ДСНС Олександр Івченко так прокоментував ситуацію з високою видою:

«Ми завжди готові до надзвичайних ситуацій. Наразі для Чернігова загрози повені немає. Якщо буде надзвичайна ситуація, то й будуть попередження. З місцевими населених пунктів де спостерігаються значні затоплення ми не проводили бесіди, адже це території, які затоплює кожного року. Люди уже давно знають як діяти, що робити, ледь не в кожному дворі є човен. Від нас іде інформування місцевої влади про ризик. Звісно, якщо затопило якийсь хутір, до якого не дістатися, то викликають нас, і ми припливаємо з медикаментами чи продуктами».

Як бачимо, Чернігову поки що немає причин хвилюватися. У зоні ризику знаходяться прирічкові населені пункти. Якщо раптом місту загрожуватиме повінь, то рятувальники ДСНС завжди прийдуть на допомогу місцевому населенню. Сподіваємося, що вода якнайшвидше покине оселі мешканців Чернігівщини, щоб вони змогли повернутися до нормального життя.

А от мешканцям Київщини та столиці варто переживати. Укргідрометцентр повідомив, що значне затоплення заплави на Чернігівщині може призвести до підтоплення Києва. Нещодавно в Броварському районі Київської області утворився затор у гирлі річки Десна, у зв’язку з чим сильно піднялася вода, сталося підтоплення близько 20 будинків. Щоб владнати ситуацію, довелося залучати місцеву владу, рятувальників, військових та поліцейських. Ліквідовували надзвичайну ситуацію сапери, які підривали льодовий зажор. Після їхньої роботи рівень води зменшився на понад 30 см.

МАТЕРІАЛИ ДО ТЕМИ:

Підвищення рівнів води – в чому причина

Найбільший паводок за 129 років: на Новгород-Сіверщині Десна розлилася в січні