Чернігівський театр ляльок лікує душі дітей війни: 21 березня – день лялькаря

21 березня відзначається Міжнародний день лялькаря. Це професійне свято для тих, хто дарує дітям радість та щастя. Чернігівський обласний театр ляльок імені Олександра Довженка у воєнні часи продовжує радувати дітей та дорослих Чернігівщини. Їхні вистави лікують душі малечі, та змушують хоча б на мить забути про тяжку реальність.

На сьогодні Чернігівський обласний театр ляльок продовжує працювати на повну силу. Майже увесь контент створений на основі українських казок, але є й вистави за мотивами західних творів. До ряду вистав, які йшли довгий час, додалися і нові, такі як «Вовк і семеро козенят» та «Солом’яний бичок». Раніше дітям показували україномовні вистави на основі російських творів, але ще до повномасштабного вторгнення їх відмінили.

Володимир Приходько, Фото: Валентина Гавриленко

Влітку театр ляльок почав виїжджати та показувати вистави у найближчих до Чернігова населених пунктах, які постраждали від окупантів. Наприклад, нещодавно був виїзд до Михайло-Коцюбинського. Директор та художній керівник Чернігівського обласного театру ляльок Приходько Володимир Валентинович розповідає:

«Михайло-Коцюбинську шкільну бібліотеку повністю розбили, було пряме влучання. Ми подарували дітям казку, а фонду шкільної бібліотеки подарували нові книжки. Іванівку відвідували, плануємо знову туди поїхати. Чому в Іванівку? Бо діти з Ягідного там навчаються, адже школа Ягідного піде під музей. У Ріпки плануємо, але проблема в тому, що на сьогодні відрядження за межі Чернігова – це досить дорога справа. Театр не багатий, щоб постійно займатися благодійністю, але такі акції для дітей будемо робити».

Ще до 24 лютого трупа театру відвідувала місця, куди не всі наважувалися їхати. Мова йде про міста Донбасу, такі як Бахмут та Соледар. Дітям на Донеччині безкоштовно показували вистави. Володимир Приходько згадує як його здивувало, коли вийшла дитина й сказала: «Я 5 років живу в Артемівську (зараз Бахмут), і перший раз бачу ляльковий театр». Діти в момент вистави забували про все, що відбувається навколо, особливо про війну та речі, про які їм не треба знати.

Театр ляльок виконує важливі функції для дітей, які жили в жахливих умовах війни.

«По перше, такі вистави виконують терапевтичну функцію,» – говорить художній керівник, – «лікують душу. По друге – виховують дитину, адже це український контент, вона росте на українських казках, і дивиться що таке Україна. Українські казки досить повчальні і дуже цікаві»

Не варто думати, що театр ляльок створений тільки для дітей. Часто дорослі приводять малечу на виставу і теж ідуть її дивитися. Іноді старше покоління приходить без дітей, просто для того, щоб згадати дитинство. Крім цього у Чернігівському обласному театрі ляльок є вечірня сцена, де йдуть вистави для старших за мотивами творів Коцюбинського та Довженка.

«Чернігівщина унікальна. Свого часу, дякуючи владі Чернігівської області, депутатському корпусу і обласній раді, було створено дуже цікаву можливість розвитку. Спочатку дитина йде в театр ляльок, дивиться український контент, потім виростає і йде до молодіжного театру, а від молодіжного – до драматичного. Тобто ступневість розвитку передбачена» – зазначає Володимир Приходько.

Чернігівський обласний театр ляльок імені Довженка намагається донести глядачам важливий посил: сім’я – це найголовніше у життя кожного українця. Крім цього у виставах постійно присутня боротьба добра і зла, де перше завжди перемагає.

Володимир Приходько, Фото: Валентина Гавриленко

Лялькар – це насправді дуже важка професія. Директор театру говорить:

«Грати на сцені – це одне, а грати ляльку – це зовсім інше. Там можна подати себе контентом, а тут треба подати ляльку, і це досить складний процес. Багатьом акторам драматичної сцени дуже важко зіграти ляльку. Треба вловити душу, щоб глядач відчув, що це не просто якась лялька Барбі, що вона має емоції, переживає, сміється, плаче.»

Володимир Валентинович каже, що у кожного лялькаря є своя лялька, з якою іноді можна навіть поговорити. Крім цього 90% акторів театру ляльок мають домашніх улюбленців: кішок або собак.

Цього року день лялькаря театр святкує особливим способом – проводить за ініціативи Офісу Президента благодійну акцію «Українським дітям – українську книгу». Які часи – таке й святкування