Троїцький монастир та Спасо-Преображенський собор Чернігова: справа затягується, комісія почала роботу

У середу, 17 травня, у Господарському суді Чернігівської області відбулися засідання щодо позовів Чернігівської єпархії УПЦ Московського патріархату (нагадаємо, згідно з висновками Держслужби з етнополітики, УПЦ досі є структурним підрозділом РПЦ МП) до національного заповідника «Чернігів стародавній» щодо Троїцького монастиря та Спасо-Преображенського собору.

Нагадаємо, УПЦ МП, які раніше користувалися Троїцьким монастирем, Спасо-Преображенським собором, а також Єлецьким монастирем Чернігова на умовах безоплатного користування, мали, після закінчення договору, виїхати з цих трьох пам’яток архітектури, що належать державі, ще наприкінці березня 2023-го року. Проте не зробили цього, та, натомість, подали на «Чернігів стародавній» до суду з метою й надалі безкоштовно користуватися цьому трьома пам’ятками.

Напередодні, 16 травня, у тому ж Господарському суді була розглянута справа щодо Єлецького монастиря. Провадження було призупинене через те, що сторони вирішили домовитися з залученням медіатора (про перипетії засідання можна прочитати у нашому репортажі з залу суду).

Про долю Троїцького монастиря та Спасо-Преображенського собору

На засідання, що відбулися 17 травня, не з’явився адвокат «Чернігова стародавнього» Микола Скумін, який подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, так як він мав бути у цей день задіяним в інший справі. Тим не менш, пан Скумін подав також і клопотання щодо вирішення справ навколо Троїцького та Спасо-Преображенського собору за допомогою медіатора.

Аналогічні клопотання надав суду адвокат Чернігівської єпархії УПЦ МП Олександр Шамко.

Тут варто нагадати, що, як напередодні пояснив пан Шамко, медіатор – це фахова людина, яка допомагає сторонам суперечки дійти консенсусу на який би погодилися всі учасники. Причому, додав пан Шамко вже під час розгляду справи Троїцького монастиря, представники УПЦ МП не виключають досягнення мирової угоди за результатами медіації:

-На даному етапі сторони знаходяться у процесі перемовин. За результатами проведення медіації може бути укладена, у тому числі, й мирова угода, - заявив 17 травня, під час засідання, Олександр Шамко. – Зараз ми з’ясовуємо та напрацьовуємо ті питання, які будуть обговорюватися, здійснюємо пошук шляхів компромісу. Й вже за результатам цього, у випадку досягнення компромісу, буде вирішено питання яким чином це врегулювати. Не виключаю, що може бути мирова угода.

Так як клопотання про проведення медіації надійшли до суду лише напередодні засідань, суддя не стала ухвалювати рішення одразу й оголосила й в справі Троїцького монастиря, й в справі Спасо-Преображенського собору перерву до 31-го травня.

Третя сторона, якій не вдалося

Як знають наші читачі, до справи щодо Єлецького монастиря в якості третіх сторін залучені Свято-Успенський жіночий монастир Чернігівської Єпархії Української Православної Церкви (ця юридична особа керує Єлецьким монастирем як представник УПЦ МП), а також Чернігівська ОВА, міністерство культури та інформаційної політики України й регіональне відділення Фонду держмайна.

А ось до справ Троїцького монастиря та Спасо-Преображенського собору треті сторони раніше залучені не були.

Проте на засіданні, що відбулося 17 травня, стати такою третьою стороною з боку Чернігівської єпархії УПЦ МП, висловила бажання «Релігійна організація релігійна громада Спасо-Преображенської парафії міста Чернігова Української православної церкви» (тобто організація, яка користується Спасо-Преображенським собором як представник УПЦ МП), яку у суді представляв адвокат Володимир Іванов.

Суддя Марія Демидова біля 20 хвилин намагалася отримати від представника парафії пояснення: чому та у чому права парафіян можуть бути порушені. Але, складалося враження, адвокат Іванов «плавав» у темі:

-Якщо буде договір припинений (насправді, термін безкоштовного користування представниками УПЦ МП Спасо-Преображенським собором сплив ще у вересні 2021-го року, - прим.) між позивачем та відповідачем, то відповідна релігійна організація не зможе реалізовувати свої права щодо богослужіння, обрядів на території Спасо-Преображенського собору, - заявив Володимир Іванов.

На уточнення судді хто саме забороняє віруючим проводити богослужіння й чи є цьому якісь докази, пан Іванов відповів так:

-У разі вирішення відповідного питання, у зв’язку з прийняттям відповідного судового рішення у даній справі, може бути таке, що ми, як третя сторона, будемо наділені новими правами та на нас будуть покладені нові обов’язки, або змінені наявні, - сказав Володимир Іванов.

У підсумку представник Спасо-Преображенської парафії прийшов до висновку, що вірні УПЦ МП самі не захочуть молитися у Спасо-Преображенському соборі не тільки, якщо він перейде до іншої релігійної організації (наприклад, до Православної церкви України), а навіть якщо собор просто буде повернутий державі:

-Є релігійні настанови, що ми не можемо проводити свої обряди та богослужіння з іншими громадами, які не визнаються Українською православною церквою (Московського патріархату, - прим.). Припустимо, якщо це буде Православна церква України – вона не визнається Українською православною церквою (Московського патріархату, - прим.), ми не зможемо з ними проводити… - заявив Володимир Іванов.

На уточнення судді: «Ви вважаєте, що вам будуть перешкоджати у доступі вірян, чи віряни самі не ходитимуть?», - пан Іванов заявив:

-У разі ймовірного припинення договору оренди (тут треба знову нагадати, що термін дії угоди щодо безкоштовного користування представниками УПЦ МП Спасо-Преображенським собором сплив ще у вересні 2021-го року, - прим.), більшість вірян, на мою думку, не підуть. Самі, - відповів Володимир Іванов.

Виправити ситуацію за колегу намагався Олександр Шамко:

-На питання чи є якісь перешкоди у користування Спасо-Преображенською парафією собором, я відповідаю однозначно, й стверджую, що так, є. Оскільки лист («Чернігова стародавнього» до УПЦ МП з вимогою повернути Спасо-Преображенський собор, - прим.), який ми надали у матеріалах справи, чітко визначає, що Управління Чернігівської єпархії зобов’язано повернути «Чернігову стародавньому» пам’ятку архітектури Спасо-Преображенський собор, - пояснив Олександр Шамко.

Тим не менш, суддя відмовила Спасо-Преображенській парафії у залученні в якості третьої сторони через необґрунтованість її позиції. Тож у справі так й залишаються лише позивач – Чернігівська єпархія УПЦ МП та відповідач – «Чернігів стародавній».

Позиція «Чернігова стародавнього»

Так як позиція «Чернігова стародавнього» не була представлена на засіданнях по Троїцькому монастирю та Спасо-Преображенському собору, та і після засідання по Єлецькому монастирю адвокат заповідника не спілкувався з представниками медіа, у громадськості залишалися питання: чому «Чернігів стародавній» пішов на медіацію з УПЦ МП? В. о. гендиректора «Чернігова стародавнього» Андрій Лісовий відповів на це наступне:

-Перш за все, йдеться про те, що медіація – це процес, визначений законодавством. Для того, щоб отримати відповідні результати, отримати позитивні результати (поставлена була задача повернути культові будівлі, духовні святині, державі), мають бути додержані певні вимоги законодавства. Я вважаю, що рішення щодо медіації відносно Єлецького монастиря: те, що УПЦ МП погодилося на цей механізм – є певним здобутком «Чернігова стародавнього», Чернігівської ОВА, а також міністерства культури та інформаційної політики. Звісно, щоб запустити цей процес, відповідне подання мало бути від усіх учасників процесу. Ми отримали потрібне нам рішення, - зазначив Андрій Лісовий.

Також в.о. гендиректора розповів, що з 9 травня триває робота комісії, яка досліджує стан усіх трьох пам’яток: Спасо-Преображенського собору, Троїцького та Єлецького монастирів:

-9 травня зайшла комісія, учасниками якої є не тільки фахівці заповідника, а також міністерства культури та інформаційної політики України, є незалежні експерти, яких ми залучаємо, щоб отримати максимально об’єктивну картину по стану пам’яток. Мова йде не тільки про нерухомі об’єкти: є ще рухомі: іконостаси, мощі (святих, - прим.), тож вивчається і стан рухомих пам’яток, - каже пан Лісовий. – Коментувати проміжні підсумки роботи комісії, я вважаю, наразі зарано.

Комісія має працювати місяць-півтора й, як обіцяє пан Лісовий, у середині червня представить громадськості попередні результати:

-Для себе на роботу комісії я відводжу не більше 1,5 місяців. Але в даному випадку усе з формулюванням «можливо». Чому? Бо невідомо з якими проблемами ми ще зіткнемося. На Спасо-Преображенському соборі (де комісія працює наразі, - прим.) буде відпрацьований алгоритм (який допоможе комісії у роботі у Єлецькому та Троїцьому монастирях, - прим.), - зазначає в.о. гендиректора «Чернігова стародавнього».

Ми будемо слідкувати за ситуацією навколо Спасо-Преображенського собору, Єлецького і Троїцького монастирів.

Нагадаємо, раніше епіскоп Куйкула Андрій (Хім’як) розповів чи готова Українська греко-католицька церква взяти в оренду Троїцький або Єлецький монастирі чи Спасо-Преображенську церкву.