На Чернігівщині проводять екскурсії чорничними маршрутами

На Чернігівщині чимало місць, де можна «вполювати» цю смачну й корисну ягідку. «Ягідники вкривають ґрунт суцільними килимами у вологих соснових борах. Підліску зазвичай тут немає. Лише сосни, чорниця та зелені мохи», - розповідає науковець, гід у дику природу, засновник природничого центру «Міжрічинська пуща» Андрій Сагайдак.

В природничому центрі «Міжрічинська пуща» нині коригують маршрути прогулянок таким чином, аби гості могли побувати у справжньому сосняку-чорничнику та поласувати лісовими ягодами.

На жаль, площа чорничників в Україні неухильно скорочується через зміну клімату (зменшення кількості опадів) та суцільні рубки. Найбільш продуктивні ягідники чорниці у Поліссі - у старих вологих соснових лісах. Цей тип лісу характерний для Північних (бореальних або тайгових) лісів - від Полісся до Скандинавії. Його так і називають «сосняк зеленомохово-чорницевий».

- На освітлених сонцем вирубках чорничник «вигорає». Звісно, сумлінні лісівники дбають про лісовідновлення. Але не росте ягідник у перегущених молодих посадках. До того ж, розповсюджується чорниця переважно вегетативно. Ось і виходить, що на відновлення продуктивного чорничника після суцільної рубки треба не менше 60 років, - пояснює засновник природничого центру «Міжрічинська пуща» Андрій Сагайдак.

Рішення проблеми таке: відновлення осушених боліт та частковий перехід лісового господарства від суцільних до вибіркових та поступових рубок. Але поки це скоріше мрії.

За словами нашого співрозмовника, чорниця – важливий компонент екосистеми. Її споживають усі лісові мешканці: комахи, птахи, ссавці, навіть такі рідкісні види, як тетерук, сірий журавель, ведмідь. І люди цінують чорницю.

В минулі вихідні на центральному ринку в Чернігові за стакан чорниці (за обсягом менший, ніж на 200г) просили 20-25 гривень.

Вікторія Сидорова,

Фото надані Андрієм Сагайдаком