• Головна
  • Реставрацію «будинку з крабами» у Чернігові офіційно завершено (ФОТОРЕПОРТАЖ)
13:30, 29 липня 2023 р.

Реставрацію «будинку з крабами» у Чернігові офіційно завершено (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Реставрацію «будинку з крабами» у Чернігові офіційно завершено (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Чернігівські волонтери з обʼєднання Деревʼяне мереживо Чернігова, не втомлюють нас дивувати все новими і новими відреставрованими дерев’яними будинками в місті. Вже більше 5 років вони самотужки займаються систематизацією, описом, документуванням, а головне – відновленням старовинних будинків з дерев’яним різьбленням у Чернігові.

Черговим оновленим красенем, до реставрації якого долучилися волонтери, став старовинний будинок на вулиці Музейній, 2Б. Він розташований у підніжжі Валу за історичним музеєм – на дорозі, яка йде від Валу до міського пляжу. 29 липня команда Деревʼяного мережива Чернігова разом із гостями і партнерами урочисто відзвітували про закінчення робіт над цим будинком. Раніше ми вже доволі детально розповідали про проєкт Деревʼяного мережива у великому інтервʼю з його керівником і драйвером Стасом Іващенко. А сьогодні ми розпитали його саме про реставрацію цього унікального будинку, який став справжнім красенем та черговим туристичним магнітом.

Відкриття-презентація будинку на Музейній, 2БВідкриття-презентація будинку на Музейній, 2БВідкриття-презентація будинку на Музейній, 2БВідкриття-презентація будинку на Музейній, 2БВідкриття-презентація будинку на Музейній, 2БВідкриття-презентація будинку на Музейній, 2БВідкриття-презентація будинку на Музейній, 2Б

- Стас, розкажи історію реставрації цього будинку? Як все почалося?

- Це цікава історія. В жовтні-листопаді 2022 року ми знімали серію відео про членів нашої команди. Кожен обирав локацію – на фоні якого будинку зніматись. Я обрав саме цей будинок, і підчас зйомок з вікна визирнула власниця Зоя Володимирівна. Ми познайомились, і вона розповіла, що це її родовий будинок. Ми дуже швидко порозумілися і домовилися, що ми до неї ще повернемося, але тільки вже з інструментами.

Так склалося, що на початок цьогорічного сезону у нас назбиралося кілька будинків для відновлення. Спочатку ми вирішили взятися за Земську 1, адже це був суттєво менший та легший проект. Так би мовити, для розігріву та жвавого старту. А будинок на Музейній поставили наступним у черзі.

- Хто безпосередньо займався відновленням будинку, хто допомагав? Які ресурси пішли на цю роботу?

- Над цим будинком зійшлися зірки. Спочатку Сергій Безбородько запропонував підтягнути на об'єкт своїх нових друзів з проекту Толокар. Вони якраз приїжджали в Чернігів у ті ж числа, коли ми мали розпочати роботи. Толокарівці запропонували нам взяти на себе вирізання деяких елементів мережива та покрили витрати на відповідний матеріал.

Тоді ж Вадим Свистун, директор чернігівської філії компанії Polysan, запропонував підтримати нас фарбою, на що ми радо погодилися. Вони повністю забезпечили нас коричневою фарбою, яка є основною фарбою фасаду, розчинником та пензлями. Більш того, пізніше Вадим та двоє його колег з Сум долучилися до однієї з толок на цьому будинку.

Одночасно з цими двома історіями до нас звернулася представниця польської фундації EID, яка зараз підтримує різні проекти з відбудови у різних куточках України. Вона заохотила податися на грант у тисячу доларів США, який ми успішно виграли. І хоча більша частина тих грошей пішла на Земську, близько 13500 грн було витрачено на Музейну 2Б.

Не можу не згадати і наш чернігіський політех, який завжди радо підтримує нашу діяльність. Опосередковано долучилися і вони, адже у нас в загашнику залишилося мереживо, яке політех вирізав для будинку на Станіславського 11 у 2021 році. А на Музейній 2Б два основних види декоративних деталей такі самі)

Таким чином, завдяки нашим старим та новим друзям ми змогли скоротити наші витрати з бюджету проекту до мінімуму. Грантові кошти від EID пішли, у першу чергу, на оплату роботи столяра, який виготовив для нас віконниці для лівого вікна головного фасаду, відтворив кілька копій так званого діамантового русту (це такі пірамідки внизу пілястр) та рамки для них, а також зробив точну копію одного віконного сандрика, який був втрачений за 120+ років життя будинку. Також ці гроші були витрачені на жовту та білу фарбу, якої теж пішло багато.

- Чи допомагала з реставрацією міська влада чи місцевий бізнес?

З місцевою владою ми ще жодного разу не співпрацювали, і цей будинок не став винятком. А от місцеві бізнесмени допомагали і суттєво. Окрім вже згаданої компанії Polysan, з великою вдячністю хочу також сказати про ще одних благодійників, які дуже допомогли нам у роботі саме над цим будинком. Мова йде про ТОВ «Інвестклімат інжиніринг» (в особі Ясочка Дмитра Миколайовича та Середи Богдана Васильовича), які безкоштовно надали нам у тривале користування якісні будівельні ліси необхідної висоти. А для такого будинку, як Музейна 2Б, така допомога на вагу золота.

- Скільки, за твоїми оцінками, загалом долучилося людей до відновлення будинку на Музейній?

- Якщо рахувати всіх людей, які на тому чи іншому етапі безпосередньо долучилися до робіт над цим об'єктом на толоках, то це не менше 40. Лише з команди ДМЧ (Деревʼяне мереживо Чернігова – прим.) це людей 30. А ще ж Толокар, Polysan та кілька чернігівців, які активно стежать за нашою діяльністю.

Що ще цікавого? Кожному будинку ми любимо давати якусь свою, "внутрішню" назву. Наприклад, будинок на Зеленій 15 завдяки своїм кольорам отримав назву "шоколадний", будинок на Земській 1 став "будинком з мальвами". А Музейна 2Б завдяки дуже специфічному декоративному елементу у верхній частині пілястр тепер відомий у вузьких колах як "будинок з крабами". :) Цей елемент, до речі, ймовірно, є оберегом з огляду на його дуже специфічний вигляд.

- Чи лишилася задоволеною результатом власниця будинку – Зоя Володимирівна? Вона тепер живе наче у невеличкому музеї, і охочих сфотографуватися поруч з її будинком тепер буде чимало.

- Краще запитати у самих власників, звісно. Але, наскільки я знаю, і Зоя Володимирівна, і її чоловік Валентин дуже задоволені. Для них відновлення цього будинку було мрією. І насправді, завдяки нашому втручанню сама власниця більше дізналася про історію цього будинку і про історію свого роду. Адже вона не знала, що її прапрадід Ксенофонт Денисович Сидоренко був головним полковим лікарем у Чернігові, героєм і учасником кількох воєн, який за свої заслуги удостоївся особистого дворянства. Завдяки тому, що Ксенофонт Сидоренко мав особисте дворянство, його потомки за едиктом 1845 року отримали право належати до стану спадкових Почесних громадян в межах імперії, тобто це станове право (ерзац-дворянство), а не почесний міський титул. І оця вся інформація була досліджена нами і оприлюднена вже під час робіт з реставрації будинку.


Дякуємо всій команді Деревʼяного мережива Чернігова за таку важливу працю  і за такі чудові результати цієї праці. Побачити весь процес відновлення будинку та, як він виглядає зараз ви можете у цьому фоторепортажі. Автор фото: Богдан Жовток.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Деревʼяне мереживо #Чернігів #Стас Іващенко #різьблення
Оголошення
live comments feed...