«Боляче дивитись, як росіяни нищать будинки, порти та історичний центр» – інтервʼю з редактором з Одеси

Нещодавні обстріли Одеси викликають велике обурення і гнів, як в українців загалом, так і в чернігівців зокрема. Адже ми це відчули на власному досвіді у лютому-березні 2022-го. Багато-хто з чернігівців до повномасштабної війни відвідували Одесу задля відпочинку, з приємністю згадують та люблять це місто. Тому ми, звісно, переживаємо і хвилюємося за Одесу. Про ситуацію в Одесі сьогодні говоримо з нашим колегою – керівником і шеф-редактором газети та інтернет-сайту «Одесская жизнь» – Геннадієм Чабановим.

«ТИХИЙ ЦЕНТР НА ПОЧАТКУ ПРЕОБРАЖЕНСЬКОЇ ЗАРАЗ НЕ ВПІЗНАТИ – ЗОВСІМ ІНШИЙ СВІТ, ЦЕ ЯК ПОПАДАЄШ В ЯКИЙСЬ ФІЛЬМ КАТАСТРОФ»

Іван Матвєєв:

- Вітаю вас, пане Генадію! Ви є шеф-редактором порталу і газети «Одеське життя», Ви знаєте про Одесу зараз всі новини, і новини доволі шокуючі. Чернігівці пережили подібне в лютому-березні 2022 року, тому трохи розуміють що це таке і дуже хвилюються за Одесу. Тим більше, думаю що наші люди частенько до Одеси їздили відпочивати. Тож, думаю, всіх цікавить, що ж зараз відбувається в Одесі?

Генадій Чабанов:

- Дивіться, я б сказав, що ці прильоти, які були останні, вони були найбільш резонансні, хоча це ж не перші. І ми можемо згадати, що були прильоти в житловий комплекс «Тірас», де загинула сім’я і декілька людей. В торговий центр «Рів’єра», теж були з жертвами. В Сергіївці, це вже Одеська область, нещодавно впало на бізнес-центр і житловий комплекс. На Канатній, буквально декілька днів тому. А зараз поцілили в історичний квартал міста, було декілька прильотів, і звісно це викликало досить великий резонанс.

Тут просто невідомо, можливо цілили в порт, не поцілили, або спеціально, але на цих трьох локаціях, де прилетіло в історичний центр, пошкоджено більше 25-ти, історичних будинків і десь біля 50-ти взагалі будинків в центрі Одеси. Всі знають, це Соборна площа, сам Собор, це місце біля Будинку вчених, це Гоголя, Сабанєєв міст, школа Столярського, початок вулиці Преображенської, який упирається в бульвар Жванецького, там де стоїть пам’ятник апельсину, якщо ходили на екскурсію, знаєте. Поруч на цій вулиці Економічний університет. Це все такий тихий-тихий і дуже спокійний класний центр Одеси. Загинула одна людина, по офіційній інформації, більше 20-ти поранених, але я ж кажу слава Богу, головне, що люди… могло би бути більше жертв – я б так сказав.

Куди цілили? Говорять, що може й спеціально цілили в собор, наприклад. Я не знаю, це військові вже повинні говорити, чи це технічні похибки у ракет, якщо цілили в порт? В принципі, в Одесу летить постійно і це досить такі резонансні прильоти, будемо так говорити.

Іван Матвєєв:

- Ви на початку розмови казали, що скоріш за все це були прильоти-спроби по порту, але схибили. Тобто відчувається, що вони саме хочуть знищувати портову інфраструктуру Одеси? Це воно і є чи вони просто хочуть Одесу кошмарити?

Генадій Чабанов:

- Я не військовий експерт, мені важко судити, але відслідковуючи ці події, ми бачимо, що були також прильоти по портовій інфраструктурі в Рені, це південь Одеської області. Рені, Ізмаїл там також порт, хаб зерна. У військових зведеннях фігурує ще порт Чорноморська, куди прильоти йдуть, і також в ці дні були прильоти і туди, ми це також знаємо. Я кажу, що прильоти зараз по центру Одеси найбільш резонансні, але ми бачимо тенденцію, що летить в усі порти, як великої Одеси, так і Одеської області, як Рені, наприклад.

«ЯКЩО Б ВОНИ ПРОЙШЛИ ВОЗНЕСЕНСЬК, НЕ ДАЙ БОЖЕ, ТО ВСЯ ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ БУЛА Б У КІЛЬЦІ»

Іван Матвєєв:

- Якщо згадувати весь час повномасштабного вторгнення, то на Вашу думку який момент був найкритичнішим для Одеси?

Генадій Чабанов:

- Тут мабуть самий початок треба згадати, коли одесити бачили на рейді руські кораблі військові, коли заходили вже ДРГ. Досить відома ситуація, коли біля Коблева висадився десант. Коли готувався десант на Одесу і коли був бунт на російських десантних кораблях. І в цей же час, десь кінець лютого, і початок березня, і до середини березня з іншого боку Одеси відбувалася сухопутна операція, захист Миколаєва. Миколаїв встояв, і ми дуже Миколаєву і миколаївцям, і військам, які захищали, дуже вдячні за це. Тоді російські війська вже обійшли Миколаїв, дійшли до Вознесенська, і там вони були зупинені.

Якщо подивитись на карту, то можна легко помітити, що якщо б вони пройшли Вознесенськ, не дай Боже, то вся Одеса і Одеська область була б в такому кільці. Була б перерізана траса на Київ. І ми встояли, завдяки тому, що наша 28-ма бригада імені Лицарів Зимового Походу в тому числі тоді стояла під Одесою і захищала якраз південь. Завдяки нашим військовим, ці російські сили сухопутно не замкнули кільце. Тому що, по суті з одного боку лишалося ще Придністров’я, і якщо б замикалось сухопутне кільце, то я думаю, росіяни б уже ризикнули атакувати і з моря. А так тільки одесити бачили кораблі, були обстріли, і це був такий час вичікування, і дуже напружений час.

Іван Матвєєв:

- Думаю не секрет, що московити розраховували на Одесу, вони постійно кажуть, що це «русскій город», і певно що було якесь в Одесі проросійське лоббі. Як зараз ситуація? Чи змінилася думка людей з початком повномасштабної, і в загалі чи є якісь настрої нехороші в Одесі?

Генадій Чабанов:

- Я би сказав, що ще в 14-му році одесити показали, що тут «русскому міру» нема місця в Одесі. Пам’ятаєте ці події початку 14-го року і відпір, який дали одесити? Звичайно від цього моменту можна відслідковувати ситуацію. Я часто буваю в Києві, у Львові, я б не сказав, що настрої людей в Одесі відрізняються від настроїв на заході України, або навіть мова: зараз української багато в Одесі, а є переселенці зі сходу і півдня у Львові, і також російська звучить і нормально це там сприймається… Ну, не завжди нормально, але ж хтось не хоче переходити, хтось переходить.

Настрої в Одесі... Звичайно, це Путін і росіяни так вважали, а Одеса показала, що це українське місто, і ми бачимо, навіть проводячи опитування людей, спілкуючись на вулиці з сусідами, що ніхто тут не хоче, більшість не хоче «русского міра». Але є й інші настрої, я думаю, що такі настрої є і в інших містах.

Іван Матвєєв:

- До речі, щодо храму, потрапляння в храм: яка ситуація з церквами в Одесі, чи переходять віряни до української церкви? Чи залишаються все ж таки при колишньому МП?

Генадій Чабанов:

- Я статистику не дивився, але з того, що я читав, то Одеса і Одеська область мабуть одна із тих областей, де найменше, або і не було переходів зовсім до Православної Церкви України. Чи за допомогою такого терору росіяни змусять одеських вірян зробити такий крок, я не знаю. Є заява вже Агафангела з приводу того, що відбувається. І треба сказати, що в його заяві досить змінились акценти, і деякі речі вже називаються своїми іменами, що Росія – агресор. Чи будуть віряни переходити, чи будуть громади пришвидшувати цю дію, не знаю. Мені важко сказати, я не експерт в цьому, але мабуть Одеса одна з найменш динамічних в цій царині областей.

Іван Матвєєв:

- Як настрої в Одесі зараз, чи є люди, які покидають місто, чи життя продовжується так, як воно і було?

Генадій Чабанов:

- В принципі, Одесу обстрілюють постійно. Звичайно, центр, який зруйнований, там намагаються розчистити завали, звичайно не впізнати тихий центр на початку Преображенської зараз. Зовсім інший світ. Це як попадаєш в якийсь фільм катастроф, але ж магазини працюють, кав’ярні працюють, люди працюють, транспорт працює, життя не зупинилося.

Іван Матвєєв:

- Люди не покидають місто?

Генадій Чабанов:

- Я думаю, що ті, хто хотів виїхати, вони вже виїхали, хтось повернувся. Дуже багато переселенців у нас зараз із Миколаєва, із Херсона, Миколаївської і Херсонської областей, тому Одеса не пуста.

«ЗАГРОЗА ПРИДНІСТРОВ’Я БУЛА, АЛЕ ВОНИ ЗАРАЗ НАС БОЯТЬСЯ БІЛЬШЕ, НІЖ МИ ЇХ»

Іван Матвєєв:

- Ми згадували, що у Одеси під боком Придністров’я. Дуже мало інформації про цей регіон. Що Ви знаєте про це? Чи дійсно це такий криміналізований регіон, чи дійсно там контрабанда процвітає, і чи становить загрозу наразі Придністров’я для Одеси?

Генадій Чабанов:

- Давайте почнемо якраз із загрози. Одеська область розтягнута з півдня на північ на 500 км, Одесса посередині знаходиться. Ми нещодавно були у відряджені в північних регіонах, це кордон з Придністров’ям якраз, він досить довгий. Ми запитували у людей, задавали це питання, і у місцевої влади, і дуже цікава відповідь була, вони зараз нас бояться більше, ніж ми їх. Загроза з Придністров’я була, і вона була комплексна. Я не військовий експерт, але можу судити логічно: коли була загроза з моря десантної операції, коли була сухопутна загроза з боку Вознесенська і Миколаєва, тоді – так. Зараз ця загроза мінімізована, але звичайно якась частина наших військ закриває цю ділянку, і цей відрізок кордону з Придністров’ям – він досить не малий.

Іван Матвєєв:

- Ще одне питання щодо професійної діяльності. Як зараз працюють медійники в цей воєнний час в Одесі? Чи є якась специфіка роботи, чи є ризики, і звідки люди зараз інформацію дістають?

Генадій Чабанов:

- Ситуація з медіа змінилася з початком широкомасштабного вторгнення, і вона постійно якось динамічно змінюється. По-перше, Одеса була відома тим, що саме в Одесі, в нашому регіоні було найбільше телеканалів, більше 30-ти телеканалів місцевих тільки. І з початком вторгнення більшість з них закрилися, частина тільки виходила в інформаційному режимі, буквально два канали. А потім почали відроджуватися, відродилися ще в аналітичних програмах декілька каналів, а багато так і не виходить. Це ми можемо робити висновки, що ці медіа були або медіа впливу, або політичні медіа, що не виключає і того і іншого. Тобто, це не комерційні проекти, будемо так говорити.

Що стосується інших медіа, одесити звичайно черпають інформацію і в онлайн медіа, і в друкованих медіа. Ми видаєм зараз три друкованих медіа: одне локальне - газета «Одеське життя», і сайт, і фейсбук сторінка, є ще газета «На пенсії», «Пенсійна телепрограма». Три медіа друковані – це вже про щось говорить, так?

Інші медіа, онлайн-сайти, є звичайно. Вже протягом півтора року, розвиваються дуже активно телеграм-канали. Але ту, інформацію, яка надходить з телеграм-каналів дійсно треба фільтрувати, треба перевіряти, хоча телеграм-канали за своєю технологією дійсно дають дуже оперативну інформацію, тому багато людей звідти і черпають інформацію звідти.

«ЯКЩО БУЛА Б МОЖЛИВІСТЬ КУПИТИ PАTRIOT, Я ДУМАЮ, ЩО ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД БАЛІСТИКИ ОДЕСИТИ ВЖЕ Б СКИНУЛИСЯ»

Іван Матвєєв:

- І останнє питання традиційне: на Вашу думку, що потрібно для перемоги, якою вона буде, і коли?

Генадій Чабанов:

- Це важке питання, на нього всі хочуть отримати відповідь, всі, хто живе в Україні і хто виїхав з України і чекають нашої перемоги. Ми побачили, що ця війна не швидка, вона швидко не закінчиться, і я розумію, що треба згуртуватися, як суспільству, так і владі. Наприклад, мені здається, якщо вирішувати, чи фільми фінансувати по декілька десятків мільйонів, чи робити ракети або військові дрони, то тут вибір однозначний, і треба дійсно переходити на військові рейки. Тільки таким чином ми можемо вибороти собі перемогу.

Я думаю, що багато чого робиться в даній сфері, ми багато чого не знаємо, це секретна інформація. А те, що суспільство згуртоване, що суспільство донатить, що суспільство допомагає, ми це бачимо. Бачимо на прикладі нашої такої популярної організації Каті Кожевнікової, яка вже мільйони зібрала для збройних сил, для жителів Одеси: і квадрокоптери, і все, що завгодно. Хіба що тільки не Петріоти, хоча якщо була б можливість купити Pаtriot, я думаю, що для захисту від балістики одесити вже б скинулися на ці 15 млн.

Дійсно боляче дивитись на те, як руйнуються багаторічні надбання, історичні будинки, ті туристичні маршрути, які знають не тільки жителі Одеси, а й багатьох регіонів України, жителі інших країн. Я думаю, що треба згуртуватися і все-таки більше робити для того, щоб допомагати ЗСУ. І таким чином тільки ми можемо перемогти.

Іван Матвєєв:

- Будемо триматися, будемо гуртуватися, будемо наближати перемогу. Одесо, тримайся! Чернігів з вами! Підтримуємо! Дякую за таку гарну розмову.

Генадій Чабанов:

- Дякую Вам. Чернігівцям привіт! І велика подяка, що вболіваєте і переживаєте за Одесу. Ми також дивилися, як обстрілювали Чернігів, і це було дуже боляче. Я знаю не тільки з медіа про це, я спілкувався журналістами, з видавцями. Дуже боляче було дивитися, і я знаю, що тоді ми чернігівцям теж допомагали.

Люди гуртуються і люди допомагають один одному, допомагають громадам, і це дійсно дуже класно! Дякую Вам.

Спілкувався Іван Матвєєв

Чернігівська медіа група