Чернігівщина – лідер з проведення позачергових виборів

Вибори… Напевно, у кожного читача своя асоціація, пов’язана з цим поняттям. Комусь спаде на думку постійна політична реклама на телебаченні та обличчя різноманітних достойників на білбордах і звичайних стовпах, хтось згадає «простирадла» бюлетенів із прізвищами кандидатів. А дехто, можливо, ностальгує за безкоштовною гречкою та кількома сотнями гривень, отриманих тихцем за проданий голос. Зараз, в умовах війни, тема виборів не на часі, хоча розмови про них періодично циркулюють у публічному просторі. Проте після закінчення війни вони точно відбудуться. Про особливості виборів саме в нашому регіоні (а за минулі 10–12 років їх було чимало) сьогодні й розповімо нашим читачам.

Усе починається з низової ланки

Почнемо з виборів місцевих, де обирають міських, селищних та сільських голів, а також депутатів обласної, районних та інших місцевих рад. Їх кілька видів. Відповідно до ст. 14 діючого Закону України «Про місцеві вибори» (У редакції від 10.07.2022), чергові вибори проводяться одночасно на всій території України в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень рад, голів, старост, обраних на попередніх чергових місцевих виборах. Починаючи з 2010 року в нашій країні відбулися три кампанії (2010, 2015 та 2020 роки).

Окрім чергових, місцеві вибори бувають позачерговими, повторними, проміжними, додатковими або першими. Позачергові вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень певної ради чи її голови не пізніше ніж у 90-денний строк з дня дострокового припинення цих повноважень. Повторні вибори депутатів (депутата) чи голови ради призначаються відповідною територіальною виборчою комісією у разі визнання виборів такими, що не відбулися. Підстави визначені вищезгаданим Законом або якщо особа, обрана депутатом чи головою, відмовилася від депутатського мандата чи посади голови. Проміжні вибори депутата сільської, селищної ради призначаються територіальною виборчою комісією у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного у відповідному виборчому окрузі. Додаткові вибори депутатів проводяться у разі приєднання нової територіальної одиниці до складу вже існуючої територіальної громади. А перші – у разі створення такої громади (ця нова сторінка для Чернігівщині розпочалася паралельно із черговими місцевими виборами 25 жовтня 2015 року, коли було вперше обрано голів і депутатів 5 новоутворених територіальних громад).

Рекордсмен з проведення виборів нардепів

Відповідно до статистики від ЦВК, стає зрозуміло, що крім виборів народних депутатів України, які проводилися в загальнодержавному масштабі у 1998, 2002, 2006, 2007, 2012, 2014 та 2019 роках, на Чернігівщині тривав виборчий процес, коли ми обирали нардепів за мажоритарними одномандатними виборчими округами.

Уперше в серпні вже далекого 1998 року повторні вибори відбулися по округу № 208. Пізніше, у червні 2003 року, – проміжні, коли по Чернігівському округу № 206 перемогу здобув харківський олігарх Олександр Ярославський. Вочевидь, чернігівські старожили ще пам’ятають ці вибори завдяки «гастролям» тоді активної фанатки «русського міра» та «борчині проти ЄС і НАТО» Наталії Вітренко, котра очолювала нині заборонену Прогресивну соціалістичну партію України.

Якщо взяти останнє десятиліття, то в нашому регіоні відбулися аж троє проміжних виборів нардепів, причому одні в буквальному сенсі прогриміли на всю країну. Мова про вибори 26 липня 2015 року по чернігівському 205-му округу, коли переможцем став кандидат від тодішньої партії влади «Блок Петра Порошенка» Сергій Березенко. Також запам’яталися вибори 17 липня 2016 року на 206-му окрузі, коли переміг столичний забудовник Максим Микитась. Діючий нардеп Анатолій Гунько був обраний на виборах 25 жовтня 2020 року по 208-му округу, який територіально розташований у центральній частині регіону. А вибори, заплановані на 27 березня 2022 року по 206-му округу, що став вакантним після смерті депутата Антона Полякова, не відбулися через широкомасштабне вторгнення російських військ.

Сергій Березенко. Фото з відкритих джерел

Вибори-2014: дебют новачка, що закінчився фіаско

Нагадаємо читачам найбільш пам’ятні вибори, що відбувалися в Чернігові та області впродовж останнього десятиліття.

Осінь 2014 року стала часом проведення позачергових виборів народних депутатів України. Відбувалися вони і по міському округу № 205, що включає Деснянський та невелику частину Новозаводського району Чернігова. Участь у перегонах на той час взяв абсолютний дебютант – бізнесмен Анатолій Долеско. Кандидат був недосвідчений у політичному плані, але фінансово спроможний, тому проводив виставки військової техніки, обіцяв реанімувати виробництво на потужному колись заводі «Чезара». Характерним прийомом виборчого штабу Долеска було використання величезної кількості зовнішньої реклами, яка часто розміщувалася навіть за межами 205-го округу, щоб, можливо, підвищити впізнаваність кандидата.

Утім активна виборча кампанія не допомогла підприємцю виграти вибори. За результатами голосування, він не ввійшов навіть до трійки лідерів. А перемогу в окрузі без надзусиль здобув Валерій Куліч – бізнес-партнер на той момент ще народного депутата Владислава Атрошенка.

Виборчий трилер зі смаком гречки

Проте вже за кілька місяців нардеп Куліч склав свій мандат, оскільки отримав пропозицію щодо посади в органах виконавчої влади – стати головою Чернігівської ОДА. У зв’язку з цим на вакантному 205-му окрузі були призначені проміжні вибори. От тоді на виборчому полі з’явилися два кандидати-важковаговики – Сергій Березенко, що представляв партію тодішнього президента Петра Порошенка і був доволі наближеною до нього особою та політичний діяч із Дніпра Геннадій Корбан, який на той час ще мав гарні взаємини з відомим олігархом Ігорем Коломойським. У штабах обох статусних кандидатів не гребували використовувати сумнівні методи політичної боротьби. Так, по всій Україні прогриміла інформація про факти скупки голосів виборців командою Березенка, а також про масову роздачу населенню Чернігова гречки, консервів та інших продуктів харчування в агітаційних наметах Корбана.

У результаті дуже спекотної кампанії перемогу в липні 2015 року здобув Сергій Березенко (до речі, де він зараз і чим займається, варто дослідити окремо, бо зі сторінок ЗМІ зник ще до 2020 року. – Ред.). І цей результат був закономірним, оскільки вирішальну роль зіграв адміністративний ресурс, а також участь уже підзабутого чернігівцями одіозного Антона Шевцова, який на той час очолював міський відділ поліції та фактично забезпечував підстраховку виборчого процесу з боку силовиків. Пізніше Шевцов покинув межі України та зараз є підозрюваним у справі щодо державної зради. Але це вже зовсім інша історія…

Явлення Микитася народу

Буквально через рік відбулися ще одні проміжні вибори народного депутата, цього разу на сусідньому 206-му окрузі, який включає територію Новозаводського району Чернігова та колишніх Чернігівського і Ріпкинського районів (до створення укрупненого Чернігівського району). Округ став вакантним після того, як нардеп-мажоритарник Владислав Атрошенко був обраний чернігівським міським головою. Це сталося після виборчої дуелі з попереднім мером Олександром Соколовим восени 2015 року.

Максим Микитась. Фото з відкритих джерел

Так званим кандидатом-парашутистом на окрузі став столичний забудовник Максим Микитась, який використав можливості благодійного фонду його попередника «Поліський оберіг», що працював на території округу вже доволі тривалий час. Вибори 17 липня 2016 року Микитась зміг виграти без якихось особливих зусиль, оскільки інших потужних кандидатів на горизонті не було. Єдине, про що варто ще раз згадати, так це про дещо епатажну кампанію кандидатки Марини Рейко (нині вона носить прізвище Семененко), яка використовувала слоган «Йду драконити Раду!». Але протистояння рівня Березенко – Корбан на 206-му не було і близько.

До слова, колишній нардеп і колишній очільник «Укрбуду» Максим Микитась нині перебуває під домашнім арештом за рішенням Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Його зобов’язали носити електронний браслет. Про це Центр протидії корупції (ЦПК) повідомляв на початку листопада.

«Слідчий суддя ВАКС Олег Ткаченко відмовився застосовувати СІЗО для підозрюваного екснардепа Максима Микитася. Прокурор САП просив взяти екснардепа під варту з альтернативною заставою у 134 млн грн», – повідомили у ЦПК.

На це рішення ще може бути подана скарга до Апеляційної палати ВАКС. Микитася та ще п’ятьох осіб підозрюють у заволодінні 307 млн грн Міноборони під час виконання підряду на будівництво складів.

Нові обличчя – 2019

Обрання поточного депутатського корпусу нинішньої каденції Верховної Ради у 2019 році головним чином характеризувалося появою великої кількості нових кандидатів, які до цього часу були невідомі виборцям. Усі вони були висуванцями політичної партії «Слуга народу», і у значній кількості мажоритарних округів учорашні «ноунейми» (людина, ім’я якої невідоме громадськості) змогли перемогти потужних політичних важковаговиків. Такому успіху «слуг» сприяли головним чином дуже позитивний рейтинг новообраного на той час президента Володимира Зеленського та суспільний запит на «нові обличчя» у владі.

Чернігівщина в цьому процесі не залишилася осторонь. На 205-му та 206-му округах «слуги» Олег Семінський та Антон Поляков перемогли ресурсних кандидатів Валерія Куліча та Максима Микитася, 207-й та 209-й округи також взяли кандидати від «СН» Максим Зуєв та Валерій Зуб (детальніше про законотворчу діяльність і заробітні плати всіх чернігівських нардепів ми розповідали в попередніх номерах тижневика «Сім днів». – Ред.).

Напевно, найбільш запекла боротьба велася на 210-му окрузі з центром у Прилуках, де в результаті кількох раундів судової тяганини та процесу перерахунку голосів переможцем виборів був визнаний самовисуванець Борис Приходько.

Перемога Гунька, фіаско Ляшка

Вочевидь, на Чернігівщині не було би більше виборів до кінця діючого скликання Верховної Ради, якби не раптова смерть депутата від 208-го округу Валерія Давиденка у травні 2020 року. Після цього на 25 жовтня того ж року було призначено проміжні вибори, і в змагання за мандат вступили кілька доволі статусних кандидатів. Перш за все, це лідер Радикальної партії Олег Ляшко, що не зміг обратися до парламенту в попередньому році. До участі в перегонах долучилися київський юрист Анатолій Гунько та вдова померлого Давиденка Людмила.

Анатолій Гунько. Фото з відкритих джерел

У результаті доволі активної кампанії перемогу здобув Гунько, який висувався як кандидат від правлячої партії «СН». А Олег Ляшко, що у 2012 році вже перемагав саме на цьому окрузі та й загалом був доволі популярною політичною фігурою на Чернігівщині, зазнав фіаско. Ця невдача лідера значно знизила загальний рейтинг радикалів.

До слова, у серпні цього року НАБУ та СБУ спіймали нардепа Анатолія Гунька та його спільників на отриманні хабара за виділення землі, коли вони отримували перший транш – 85 тис. доларів. За даними слідства, за гроші Гунько обіцяв бізнесмену допомогти отримати в оренду державні землі, що належать Національній академії аграрних наук. Як стверджував прокурор, за кожен гектар землі необхідно було сплатити 130 доларів. Загалом ішлося про 1700 га за 221 тис. доларів.

8 серпня нардепу повідомили про підозру за статтею про одержання неправомірної вигоди (ч. 4 ст. 368 ККУ), а вже 9 серпня Гунька посадили в СІЗО на два місяці з можливістю вийти під заставу 30 млн грн. За отримання хабаря йому загрожує до 12 років в’язниці з конфіскацією. 10 серпня голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив про виключення Гунька з фракції. Утім нардепом він залишився…

Наразі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні. 4 жовтня суд продовжив строк дії запобіжного заходу Гуньку у вигляді тримання під вартою. Утім розмір застави зменшили до 10 млн грн.

Вибори, що не відбулися

На завершення варто згадати ті вибори, що були зірвані ворожою збройною навалою навесні 2022 року. Мова про виборчий процес на 206-му окрузі, який був вакантним після смерті депутата Антона Полякова. Кампанія поступово набирала хід, мала явного фаворита – представника партії «УДАР» секретаря Чернігівської міськради Олександра Ломака, і на горизонті навіть не спостерігалося такого потужного кандидата від пропрезидентської політичної сили.

Але заплановані на 27 березня 2022 року вибори так і не відбулися. Буквально за місяць до їхнього проведення сталося широкомасштабне вторгнення російських агресорів на територію України…

Отже, Чернігівщина – лідер з проведення позачергових виборів? Насправді далеко не кожний регіон України має такий політичний досвід. Ба більше, кожна з виборчих кампаній, про які ми тут згадували, може сміливо претендувати на окреме дослідження та висвітлення.

Який ще висновок напрошується після аналізу цієї «виборчої мозаїки»? Нам з вами варто бути набагато прискіпливішими, перестати вірити красивим обіцянкам-цяцянкам кандидатів і оцінювати політиків не за розмірами їхніх статків чи масштабом політичної агітації, а за конкретними діями, вагомими досягненнями та результатами. Причому не на власну користь чи користь своєї родини, а на користь певної громади чи суспільства загалом.

Андрій Подвербний, політичний аналітик
На фото: депутати-«парашутисти», яким чернігівці довірили свої голоси