Законопроєкт про мобілізацію та військовий облік: які зміни чекають на Українців

До Верховної Ради України внесли законопроєкт №10378 про удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби.

У тексті цього законопроєкту йдеться про зміну призовного віку з 27 до 25 років, та уточнення щодо осіб, які мають право на відстрочку.

У пояснювальній записці законопроєкту вказано, що право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають особи з інвалідністю І чи ІІ групи, або особи, які тимчасово не придатні.

• особи, дружина (чоловік) яких з числа осіб з інвалідністю I або II групи та/або одного зі своїх батьків або батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I або II групи за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов'язаного для здійснення за ними догляду;
• жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю не більше домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
• вагітні жінки.

Окрім цього, право на відстрочку отримують чинні народні депутати України та депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Також, законопроект пропонує звільнити від призову наступні категорії громадян:

• здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти та здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий за однією спеціальністю (професією), а також докторанти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти;
• наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової вищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, та педагогічні працівники вищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової вищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти за умови, що вони працюють відповідно в закладах вищої або фахової вищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах фахової (професійно-технічної) або загальної середньої освіти за основним місцем роботи на повну ставку.

Не підлягають призову чоловіки і жінки, близькі родичі яких загинули або зникли безвісти під час антитерористичної операції.

Законопроєкт встановлює, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом двох років з дня звільнення з військової служби військовозобов'язані, які проходили військову службу під час дії правового режиму воєнного стану та були звільнені зі служби в запас. Також не підлягають призову військовозобов'язані, які проходили військову службу і були звільнені в запас у зв'язку зі звільненням з полону. Ці категорії осіб можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.

У законопроєкті йдеться й про низку заходів, які можуть бути застосовані до військовозобов'язаних за відмову з'являтися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки .

«Повістка про виклик до ТЦК та СП може бути надіслана громадянину через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста або на електронну пошту», - йдеться у тексті законопроєкту.

Зазначається, що за порушення законодавства, можуть бути застосовані такі обмеження:

• заборона на виїзд за кордон;
• заборона на проведення операцій з рухомим і нерухомим майном;
• обмеження у праві керувати транспортним засобом та отримання водійського посвідчення;
• обмеження прав розпоряджатися коштами та іншими цінностями;
• відмова у підписанні кредитних договорів;
• зупинка отримання пільг і послуг від держави.

Окрім цього, відповідно до законопроєкту, людям, що перебувають за кордоном та є ухилянтами, припинять надавати консульскі послугм у закордонних дипломатичних установах України, якщо вони не будуть мати з собою військово-облікових документів.

Журналіст Андрій Цаплієгко з посиланням на народного депутата Олександра Горенюка, пише:

• голосування в першому читанні ймовірно 10-12 січня 2024
• подання правок та робота в комітеті (+2-3 тижні)
• розгляд в Раді у другому читанні разом з усіма правками (кінець січня, якщо все піде по маслу)
• підпис президента (у разі вето буде третє читання)
• законопроєкт вступає в силу через один місяць після його опублікування