Без гриму та ілюзій: як живе драмтеатр після теракту 19 серпня

Торік на Спаса в центрі Чернігова пролунав вибух. Російський “Іскандер” влучив у драмтеатр: пошкодив дах, вибив практично всі вікна та двері. І найжахливіше – вбив сімох та поранив понад 200 людей. За два дні працівники театру та містяни зібралися, аби прибрати скло, штукатурку та інші наслідки удару. Потім серед руїн репетирували прем’єрну виставу “Гріх” і паралельно рятували будівлю від подальшого руйнування. А за півтора місяці після теракту розпочали 98-й театральний сезон.

Як живе театр: що вдалося відновити, над чим працюють зараз і що потрібно зробити ще, – розповів директор Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Шевченка Сергій Мойсієнко.

19 серпня

“19 серпня я був у офіційній відпустці. Але попри це приїхав перевірити господарство, адже у нас планувався захід (зібрання розробників дронів “Люті пташки”. – Авт.). Все йшло за планом, зауважень від організаторів не було”, – пригадує день теракту Сергій Мойсієнко.

Далі були реєстрація учасників, гімн, хвилина мовчання, сирена. Переконавшись, що гості покинули зали і більшість спустилася в укриття, Сергій Мойсієнко дочекався дружину і автівкою виїхав з нею на ринок. Але від входу з боку П’ятницької церкви чоловік встиг дістатися лише “пішоходки” біля апеляційного суду. Пролунав вибух. Темряву від попелу розігнав вогняний стовп, який пронісся вниз проспектом Миру.

Авто сплющило. Уламки застрягли в салоні. Подружжя дивом залишилося неушкодженим і вибралося звідти. Поліція намагалася якомога швидше прибрати людей з вулиць, бо існувала загроза повторного удару.

Директор Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Шевченка Сергій Мойсієнко

“Я потрапив у театр після відбою. Тут кругом було страхіття: вікна повилітали, всюди скло. 90% дверей всередині викорчувало… Я зазирнув у глядацьку залу і побачив над головою небо. Зрозумів, що даху немає… Потім почала горіти покрівля, туди вже прямували працівники ДСНС. Відтак я забрав важливі документи і покинув приміщення”, – пригадує Сергій.

Толоки і репетиції

21 серпня в театрі зібралося понад сотня людей: колектив, волонтери, просто небайдужі містяни. Вони прийшли розгрібати завали. А наступного дня Мойсієнко разом з художнім керівником Андрієм Бакіровим вирішили відновити творчі репетиції. І з того часу частина людей “проганяла” вистави серед руїн, а інші працювали.

Частина російського “Іскандера”, який влучив у театр 19 серпня 2023 року, зберігається в кабінеті Сергія Мойсієнка. Під час удару вікна в кабінеті директора вилетіли, акваріум дивом не постраждав

Колектив театру – це 186 людей. Абсолютна більшість – творчі: актори, балет, музиканти, фахівці по звуку та світлу… Але тоді фізично працювали всі. Із перших днів теракту на допомогу прийшли благодійники: пиломатеріали передали БФ “Рокада”, Єдиний мистецький простір, голова Новгород-Сіверської РВА Сергій Сергієнко, ТОВ “ЖИЛКОМУНСЕРВІС” та інші.

“Загалом допомагало багато людей, компаній. Ми одразу відкрили благодійний рахунок. Я не рахував точно, але туди надійшло понад 200 тисяч гривень. Ми все вклали в дах. Закрити його було вкрай важливо, щоб захистити будівлю від опадів. Також інвестували власні кошти, які були на рахунках”, – каже Мойсієнко.

Роботи з аварійного перекриття покрівлі стартували за тиждень після теракту. Працівники зробили облегшену стропильну систему, накрили все брезентом та плівкою. Так само затулили вікна. Відновили й пошкоджену систему опалення. Побита уламками частина труби досі лежить в кабінеті директора, як нагадування.

Побита уламками труба опалення зберігається в кабінеті директора

Відтак до початку зими театр законсервували найпростішим способом, аби зберегти його від подальшого руйнування.

“Ми розуміли, що поки дочекаємося глобального фінансування, то буде зима. А якщо допустити потрапляння опадів всередину, то втратимо приміщення. Зрештою, так воно й сталося б, адже роботи з консервування даху почалися тільки з початком зими”, – каже директор.

За чий рахунок стабілізували приміщення

Наразі в театрі тривають роботи з консервування даху. Їх проводять за кошти французької Агенції Expertise France.

“Вони самі провели тендер за французьким законодавством, самі визначили підрядників. З нами підписали тільки угоду про співпрацю. І от сьогодні працівники проводять відповідні роботи. Маю надію, що до травня дах буде законсервовано”, – каже керівник.

Усі роботи зі стабілізації будівлі провели за кошти європейців. Перший великий транш прийшов від Центру допомоги мистецтву України. Вони виділили 50 тисяч євро. За ці кошти відремонтували вхідні дубові двері, прохідні галереї між колонами та облаштували тимчасову стелю у великій глядацькій залі.

Сцена великої глядацької зали з опущеною пожежною завісою

Потім у жовтні до Чернігова з робочим візитом приїжджав посол Великобританії в Україні Мартін Гарріс. У тому числі, він відвідував і театр, дивився його стан. Після цього візиту Великобританія через Фонд “Партнерство за сильну Україну” оплатила придбання та встановлення усіх вікон та вхідних дверей. На це виділили 93 тисячі фунтів стерлінгів.

Реконструкція почнеться тільки після виготовлення проєкту

За словами Сергія Мойсієнка, в театрі зараз можна проводити тільки аварійні консерваційні роботи, адже будівля має статус пам’ятки архітектури місцевого значення. Аби почати реставрацію, потрібно виготовити проєктно-кошторисну документацію. Вона коштує від 10 млн грн, зі слів фахівців. Тільки після цього можна буде залучати державні чи гроші партнерів і відновлювати фасад та інтер’єр. Тоді ж повернуться на місця знамениті люстри, які прикрашали глядацьку залу та хол театру. Наразі вони розібрані і зберігаються в сховищі. Люстра, яка висіла в холі, потребує реставрації.

“Ми вставили вікна та двері, накрили дах, запустили опалення, стабілізували стелю, щоб нічого нікому на голову не впало. Будівлю частково вже можна використовувати за призначенням. Так, поки немає краси. Але головне, що ми зупинили руйнування театру. Після створення та погодження проєкту можна буде відновлювати ліпнину, системи кондиціонування, вентиляції, реставрувати люстру тощо”, – говорить Сергій Мойсієнко і демонструє занотований список робіт, які потрібно закласти в проєкт.

Доходи, витрати та особливості виробництва вистав

“Ми заробляємо менше, а витрати залишилися ті самі. Утримувати будівлю на 5 тисяч квадратів обходиться щонайменше у понад мільйон гривень на рік. Оскільки ми комунальне підприємство, то зарплату колективу та опалення частково компенсує обласний бюджет. Та все ж цього року нам не вистачає півтора місячного фонду заробітної плати та близько 300 тисяч гривень на опалення”, – каже директор.

За його словами, після теракту доходи театру впали вполовину. Наразі велика глядацька зала на 800 людей зачинена для відвідування: працювати там поки не можна. Відтак вистави грають у двох маленьких залах, які розраховані на 100 глядачів кожна.

Після 19 серпня зникли й гастролери. Раніше вони приносили закладу від 12 до 20 тис. грн за добу оренди. Тепер театр заробляє лише на виставах. 98-й театральний сезон відкрили 6 жовтня 2023 року прем’єрою “Гріх” за п’єсою Володимира Винниченка. Її поставив художній керівник театру Андрій Бакіров. 19 серпня у мить вибуху чоловік був у своєму кабінеті на четвертому поверсі. Почувши шипіння, пірнув за стіл. Це врятувало його від поранення склом, яке полетіло з вікон.

Театр живе попри всі складнощі. Під час вибуху пошкоджена звукова та світлова апаратура, також уламками посічені ноутбуки та оргтехніка. За словами Мойсієнка, оновити її планують через залучення грантів. Та поки що позитивних відповідей на заявки не було.

“Попри все у нас іде чимало вистав. Загалом у штаті троє режисерів. Але працює в театрі зараз тільки Андрій Бакіров. Денис Федішов пішов до війська, а Настя Кузик в декреті. Ми знаходимо різні шляхи виходу з ситуації. Наш актор Олексій Трішкін поставив п’єсу “Війна”. Вона мала успіх. Відтак зараз він працює над другою виставою “Вірогідності”, прем'єра відбудеться 21 березня. Перед новим роком була прем’єра режисерки Руслани Рец, вона створила дитячий мюзикл “Різдво. Різдво. Різдво!!!”. Запрошений режиссер Ігор Матіїв поставив виставу “П’ять пісень Полісся”. Тобто ми іноді робимо разові проєкти із запрошеними фахівцями. Але знову ж таки, все впирається у фінансування”, – пояснює директор.

Загалом зробити виставу коштує від 100 тис. до 1,5 млн грн, це тільки вартість декорацій та костюмів. Через обмежений глядацький простір і бюджетну вартість квитків (120 грн коштує дитячий та 200-250 грн дорослий) окупити дорогі вистави важко. Крім того, глядач рідко більше двох разів відвідує постановку…

Грають на малих сценах та збирають донати на ЗСУ

Ввечері в театрі тривають репетиції. На відгородженій пожежною завісою великій сцені 12 акторів репетирують концертний номер – канкан. Серед акторів – Альона Броницька та Олександр Манастирський. У день теракту за дві години вони приїхали до театру, але їх не пропустили. Відтак до будівлі люди потрапили тільки в день толоки.

“Тоді так багато людей прийшло. Бувало, актори зранку прибирали, ввечері репетирували. На толоки постійно приходили ті, хто не задіяний у репетиціях. Звісно, ми переживали, як воно буде, де ми будемо. Але ж це життя, і це війна: щодня десь бувають обстріли, десь гинуть люди”, – кажуть актори.

Наразі афіші театру розписані. Йде чимало нових вистав: “Гріх”, “Війна,”, “ВПО”, “П’ять пісень Полісся”, так само актори грають класику: “Кайдашева сім’я”, “Ніч перед Різдвом”, “За двома зайцями”. Помічниця режисера Анна Сорока розповіла, що аби відновити роботу, довелося переформатувати вистави під маленьку сцену.

“Спочатку ми відновлювали вистави, що йдуть на білій сцені. Потім нам дозволили працювати на великій, але в форматі “глядач на сцені”. Багато вистав довелося переформатовувати. Ми ж готувалися представити “Гріх” на великій сцені, то довелося змінювати декорації”, – ділиться Анна.

Крім робочих вистав колектив проводить інші мистецькі заходи, аби підтримати військових: поетичні вечори, творчі читки. Так, актор Євген Бондар до Дня закоханих ініціював благодійний концерт. Вхід був за донат, а на аукціоні після заходу розіграли кілька лотів. У тому числі завдяки цьому вдалося придбати квадрокоптер для Першої танкової бригади.

Як би там не було, а театр – живе. І як будівля, і що ще головніше – як люди, творчий колектив.

Наталія Найдюк, фото та відео авторки

Хочете швидше дізнаватися про найцікавіші і найважливіші новини?
Приєднуйтесь до наших каналів:
- в TELEGRAM
- у VIBER
- в INSTAGRAM
Тут тільки найактульніші відео, новини та історії Чернігова!