Автомобілі FORD, FIAT і MERSEDES з’явилися на вулицях Чернігова 100 і більше років тому

Останніми роками чернігівці спостерігають на вулицях міста значне збільшення автомобілів. Вони стали невід’ємним атрибутом життя не тільки заможних людей, а й представників середнього класу. Цікаво, коли ж у Чернігові з’явився перший автомобіль? І хто були його перші власники? Про це нашим читачам розповідає молодший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності НАІЗ «Чернігів стародавній» Данило Рига.

Пасажирів перевозили диліжанси

Це сьогодні, коли існує широкий вибір транспортних засобів, дістатися будь-якої точки Чернігова можна швидко і комфортно. А на початку XX століття міський транспорт був набагато примітивніший. Як же пересувались містом наші прадіди?

Чернігів XІX століття – центр губернії, тож на початку XX-го це повноцінне губернське місто. Тут жили близько 32 тисяч містян, і транспортне сполучення було вкрай важливим. Саме тому 1847 року вирішили побудувати шосе Санкт-Петербург – Одеса. Воно проходило через Чернігів. Дерев’яний міст збудували ще 1859-го. Із появою дороги Петербург – Одеса та будівництвом у 1861 році Старокиївського мосту стало можливим шосейне сполучення в Чернігові. Тут за встановленим маршрутом курсували диліжанси, які перевозили пасажирів.

Контора диліжансів розташовувалася на перетині вулиць Сіверянської та Шосейної (нині близько перехрестя вулиці Коцюбинского та проспекту Миру). Швидкість цього транспорту була не дуже високою і, звісно, поступалася залізничному та судноплавному сполученню. Ціна квитків для першого класу – 1,5 рубля, для третього – 1 рубль.

Візники їздили «за правилами»

На початку XX століття транспортні потреби 30-тисячного населення Чернігова забезпечували візники. Вони об’єднувалися в організацію, якою керував обраний староста. Регламентувала її роботу міська Дума. Згідно з її постановою, займатися цим промислом могли фізично здорові люди віком від 17 років, які пройшли «техогляд» транспортного засобу та отримали спеціальні дозвільні документи. Візнича біржа містилася на Богоявленській (колишня вулиця Попудренка).

Візник у Чернігові

Уже тоді існували певні правила дорожнього руху, яких необхідно було суворо дотримуватись, інакше візника могли позбавити дозволу на перевезення пасажирів. Цікавий факт: під час керування екіпажем «водієві» заборонялося курити та некоректно поводитися з клієнтом. Речі, які забував пасажир, необхідно було негайно повернути до поліцейської дільниці.

Вартість проїзду встановлювали не самі перевізники, а Дума. На початку минулого століття година використання парокінного екіпажу коштувала клієнтові 40 копійок, однокінного – на 15 дешевше. Наприклад, доїхати від Троїцького монастиря до центру міста можна було за 30 чи, відповідно, 20 копійок. На Різдво, Новий рік і Великдень вартість за проїзд зростала удвічі. Вищим був тариф і в нічний час.

Отже констатуємо, що більше ніж століття тому міський транспорт Чернігова складали винятково візники, які тягнули на своїх конях увесь вантаж внутрішніх пасажирських сполучень губернського центру. Але це вже не відповідало вимогам нового часу – і на зміну коням приходили автомобілі.

Перший автомобіль – невстановленої марки

Власний транспортний засіб мали в той час лише деякі городяни. Зрідка містом проїжджали в каретах архієпископ Чернігівський і Ніжинський та єпископ Новгород-Сіверський. Іноді на власному екіпажі в супроводі двох лакеїв містом проїжджала в кареті дружина Григорія Глібова – поміщика та політичного діяча. Губернатор роз’їжджав зазвичай парокінним екіпажем, а в «особливі» дні їздив у кареті. Деяким службовцям, наприклад начальнику поліцейської управи, та деяким лікарям за посадою належав казенний екіпаж.

Перші авто

Коли ж у Чернігові з’явився перший автомобіль? Є твердження, що першу легкову автомашину на вулицях міста помітили влітку 1900 року. Вона була схожа на самохідну карету, розрахована на вісім місць і не відрізнялася великою швидкістю. Автомобіль мав дерев’яні колеса. Кому він належав, достовірно невідомо. Можливо, був у Чернігові тільки проїздом. Але за іншими даними, перший автомобіль у місті з’явився 1906 року. Він мав незвичайну конструкцію: нагадував двомісний диван із надто високою спинкою. Під час руху неймовірно скрипів та випускав їдкий запах бензину. Про власника цього транспорту сучасники згадували так: «Владельцем был некий Измайлов, отставной полицмейстер г. Владивостока». Спочатку чернігівці з недовірою та осторогою ставилися до цього технічного винаходу. Але невдовзі боролися за право покататися на ньому. За 5–10 хвилин такого задоволення колишній чиновник брав по 50 копійок із особи.

Відколи з’явилися перші легкові автомашини, виникла потреба в загальних правилах руху. Це питання вирішувала міська Дума, і вона ж запровадила щорічні огляди технічного стану наявних автомобілів.

Автомобільний рух між Києвом і Черніговом

Наприкінці 1908 року в Чернігівську земську управу надійшло одразу два прохання про надання дозволу на відкриття автомобільного руху між Києвом і Черніговом від киян І. Полякова та А. Прайса. Дозвіл був отриманий за умови виконання всіх установлених для цього виду послуг інструкцій, які включали обов’язкову технічну перевірку транспортних засобів, дотримання тарифів як на пасажирські місця, так і вантажі, правил дорожнього руху та його розкладу.

Зважаючи на стрімкий розвиток автотранспорту, у цей час з’явилася ідея організувати автосполучення між Черніговом і Києвом. У січні 1909 року перший такий маршрут було відкрито. Цікаво, що автовласники, розуміючи можливості майбутніх прибутків, уже намагалися використовувати не тільки легкові автомобілі, а й автобуси для великої кількості пасажирських перевезень.

1913 року в Чернігові зафіксували автобусне сполучення між Києвом і Гомелем через наше місто. Вартість квитка на відрізку Чернігів – Київ дорівнювала 8 рублям, що не так уже й мало. Пасажирів приваблювала більш низька ціна та комфорт пароплавного сполучення між Черніговом і Києвом, вони сплачували за квиток усього 3 рублі, удвічі дешевше, ніж подорож залізницею.

Автопробіг для популяризації автотранспорту

1908 року Чернігів виявився пунктом, через який було здійснено пробіг автомашин з Петербурга до Києва, але ця подія фактично не вплинула на розвиток у Чернігові автомобільного транспорту.

Улітку 1910 року був організований новий автопробіг Санкт-Петербург – Київ – Москва – Санкт-Петербург. У ньому брало участь близько 50 екіпажів переважно з російськоїй імперії, Німеччини, Франції, Англії на різних автомобільних марках, як-от FORD, FIAT, MERSEDES... Відомо, що киянин Іван Подборський виграв два призи, розвинувши в заїздах фантастичну швидкість 133 версти на годину, це 145 км/год! – на автомобілі французької фірми «Берліє». Чернігівці у цьому ралі участі не брали.

Іван Подборський за кермом "Берліє"

Без штрафних санкцій подолали дистанцію 19 екіпажів, 13 учасників отримали штрафні бали, стільки ж машин зійшли з маршруту з технічних причин. Почесне журі, обговоривши представлені організаційним комітетом результати, визнало переможцем німецького спортсмена – фірмового гонщика команди «Мерседес» Віллі Пеге, який пройшов усю дистанцію без штрафу і показав одні з найкращих результатів у швидкісних заїздах у Києві.

Автомобілізація Чернігова та Чернігівщини

100 років тому кількість автомашин у цілому по Чернігівській губернії була не дуже великою. Статистичні дані свідчать, що на 1914 рік по нашій губернії налічували 95 автомобілів (переважно легкові автомашини) плюс 41 мотоцикл. А в самому Чернігові на той час було офіційно зареєстровано 17 автомобілів і 9 мотоциклів. Звісно, дозволити собі купувати автомашину могли тільки заможні люди, переважно чоловіки.

Більшість автомашин на той час надходили з Америки, Німеччини та Франції. Відомо, що на 1914 рік найстарішим виявилося авто 1897 року виробництва, але що це була за марка машини, наразі нам невідомо. Архівна інформація свідчить, що чернігівський поміщик Григорій Глібовбув власником італійського автомобіля марки FIAT, 1912 року виробництва, до речі, це був найдорожчий автомобіль у місті на той час. Цікаво, що швидкість авто в середньому не перевищувала 15 кілометрів на годину.

Цікаво, що і пожежні Чернігова, розуміючи переваги нового виду транспорту, почали використовувати автомашини для швидкого приїзду на виклик та гасіння пожеж. Першу в Чернігові пожежну машину обладнали у червні 1919 року. Це був автомобіль марки «Берліє». У цьому ж році з’явилася ще одна «Персанау». Дві наступні зайняли місця в гаражі 1921 року.

Масова автомобілізація Чернігова сталася після закінчення Другої світової війни, особливо в 1970–1980-х роках, коли з’явилися нові автозаводи з виробництва авто для широких мас. Щодо легкових автомобілів іноземного виробництва, то їх можна було побачити тільки у великих містах. Винятком ставали вантажівки й автобуси, зокрема, німецького, чеського та угорського виробництва (марки автовиробників IFA, TATRA, IKARUS). Такі автомобілі були потрібні для перевезення вантажів і пасажирів.

Починаючи з 1991 року і до сьогодні автомобілізація розвивається в геометричній прогресії. Згідно з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, станом на 2024 рік у Чернігові зареєстровані 50,2 тис. легкових автомобілів. З них 47,8 тис. машин належать фізичним особам, 2,4 тис. – юридичним.

Довідково

Виробництво автомобілів у невеликих масштабах було розпочато 1888 року Карлом Бенцом у Німеччині і, за ліцензією Бенца, Емілем Роже у Франції. Перший автомобіль в Україні з’явився 1891 року в Одесі, його власником був видавець і редактор «Одеського листка» Василь Васильович Навроцький.

Перший автомобіль у Києві з’явився 10 червня 1897 року. Про це написали в газеті «Кієвлянін». «Большую сенсацию произвело на Подоле появление изящного экипажа, бойко катившего по улицам без лошадей... Это первый в Киеве самодвижущийся экипаж», — ішлося в повідомленні.