Гуманітарне розмінування Чернігівщини продовжується – хто і як це робить

Гадаємо, що значна частина чернігівців неодноразово, починаючи з 2022-го року, бачили у місті машини з написом «гуманітарне розмінування FSD». Тож ми вирішили дізнатися, що це таке – «гуманітарне розмінування», чим займається фонд FSD, наскільки безпечно у лісах Чернігівської області та коли наш регіон буде повністю розмінований.

Гуманітарне розмінування – що це?

FSD, або «Fondation suisse de déminage» – це заснована у Швейцарії у 1997-му році неурядова організація з протимінної діяльності.В Україні вона почала діяти у 2015-му році, невдовзі після початку нинішньої україно-російської війни. Раніше головний український офіс FSD розташовувався у Слов’янську на Донеччині, адже розмінування, у першу чергу, потребували Луганська та Донецька області:

-З 2015 та до 2022-го року FSD базувалося у Донецькій області: займалися очищенням деокупованих територій Донецької та Луганської областей. Після початку повномасштабного вторгнення FSD вирішило переміститися у більш безпечне місце. З 2022-го року ми базуємося у Чернігівській області, – каже про появу організації в регіоніДжон Монтгомері, керівник з операцій «FSDUkraine».

Так як організація неурядова, гроші їй надають благодійники:

-Кошти на розмінування, яке ми проводимо в Україні, надходять від міжнародних організацій. Це благодійні кошти. Таким чином ці організації підтримують очищення території України, – говорить пан Джон.

Що означає «гуманітарне розмінування» пан Монтгомері описує так:

-Ціль у ДСНС та нашої організації одна – ми виконуємо однакову роботу. Але, якщо казати про термінологію, ДСНС – це державна установа, а ми – благодійна установа. В цьому й різниця, адже кошти ми отримуємо від іноземних донорів.

Розмінуванням Чернігівської області займаються не тільки ДСНС та FSD, а також інші організації та фонди. Як говорить пан Монтгомері, всі вони діляться між собою не тільки інформацією, а навіть обладнанням.

-Так як ми – неурядова організація, ми не можемо підривати та переміщувати небезпечні предмети. Тому ми співпрацюємо з Державною службою транспорту та ДСНС, які нам з цим допомагають, – каже Джон Монтгомері.

Як готують демінерів

Після вимушеного переїзду 2022-го року, частину персоналу FSDперевіз до Чернігова зі Слов’янська. Решту – добирали вже у нашому регіоні.

-Люди з Чернігова або області, які до цього були представниками будь-яких професій, могли прийти на роботу до FSD, якщо відчували бажання допомагати Україні, – розповідає пан Джон.

Наразі у чернігівському офісі організації працює близько 200 людей, які поділяються на кілька, скажімо так, фахових груп – це демінери, котрі займаються безпосередньо, розмінуванням, спеціалісти з підготовки ґрунту до розмінування, котрі це роблять за допомогою спеціальної броньованої машини на дистанційному керуванні, фахівці, що займаються нетехнічним обстеженням території, що потенційно може бути забруднена вибухо-небезпечними предметами, фахівці з інформування, котрі розповідають про мінну безпеку (зокрема, виступають на підприємствах та у навчальних закладах), фахівці з розбору завалів, на «озброєнні» яких є спеціальна броньована техніка, а також інший персонал (бухгалтери, статисти тощо).

-Якщо людина хоче стати демінером у Чернігівській області, ми приймаємо її на роботу, проводимо тренінг, під час якого вона вивчає як працювати з металодетектором, проводити екскавацію (виокремлення боєприпасу, - прим.) та інструктаж з того, що вона повинні робити, якщо знайде вибухонебезпечні предмети. Також ми проводимо тренінги з безпеки, – зазначає пан Джон.

Навчання базового курсу триває 15 днів. Після чого випускники проходять практику, здають іспити та починають працювати. Згодом проводяться додаткові навчання.

Раніше в якості тренерів запрошували фахівців з-за кордону, але зараз FSD заохочує своїх українських працівників зростати кар’єрною драбиною. Зокрема, вони можуть стати керівниками чи заступниками керівників групи з розмінування.

Погодні обмеження розмінування

Гадаємо, що всім мешканцям Чернігівської області, хотілося б, щоб наш регіон став безпечним якомога скоріше. Але погодні умови все ж впливають на перебіг розмінування:

-В Україні може бути сильна зима та, скажімо так, потужне літо. Взимку, коли багато снігу, ми можемо не побачити: що знаходиться на землі, адже розпізнати форму під снігом дуже важко. Якщо на вулиці мінусова температура – виходити у поля демінерам дуже небезпечно, – говорить пан Джон.

Тому, як правило, з грудня по березень у FSDпроводять тренінги. Проте все залежить від погоди. Цьогоріч організація повернулася до розмінування не з кінця, а з початку березня.

Коли ж на вулиці більше 29 градусів по Цельсію, у демінерів скорочується робота та подовжуються перерви:

-Все робиться задля того, щоб зберегти життя та здоров’я персоналу. Якщо демінер виснажений, йому пече у голову, він може втратити свідомість, впасти і наткнутися на вибухонебезпечні предмети, що може призвести до непоправного, – підкреслює Джон Монтгомері.

Й все ж, фахівцям з розмінування доводиться працювати за не дуже сприятливих умов, зокрема, у сезон мошок та комарів.

Розмінування лісів

На жаль, повномасштабне вторгнення російсько-білоруських окупантів в Україну триває вже третій рік. На питання про те, чи змінювався за цей час характер гуманітарного розмінування нашого регіону у FSD говорять так:

-У 2022-му було дуже багато вибухо-небезпечних залишків, тому і ДСНС працювало якомога оперативніше, щоб прибрати ці залишки. Звичайно, що 2022 і 2024-й рік відрізняються лише кількістювибухо-небезпечних предметів. Але сама робота – лишилася тією самою, – каже пан Монтгомері.

У минулому році FSD акцентувало свою увагу на сільськогосподарських угіддях, у майбутньому ж планує перейти до лісів:

-Після того, як буде очищене сільське господарство, ми переходимо до лісів, – говорить представник FSD.

Офіційно з 2022-го року у Чернігівській області заборонено відвідувати ліси. Адже там можуть бути як снаряди, що не розірвалися, так й міни чи розтяжки.

Тож щодо того, чи безпечно зараз у лісі, фахівець відповідає наступне:

-В нас вже є перша ділянка у лісі, очисткою якої ми займаємося. Що ж до безпеки лісів, то вони не є повністю безпечними. Особливо ті, які були у зоні окупації. Тому ми не рекомендуємо людям туди заходити: там дуже багато розтяжок, там є міни, там є залишки складів. Тому це дуже небезпечно, – підкреслює пан Монтгомері.

При цьому стан лісів у тій частині Чернігівщини, що не потрапляла під окупацію чи ворожі обстріли, фахівець оцінює як безпечні на 80%. Однак пан Монтгомері підкреслює, що краще все ж втриматися від походу по гриби до лісу:

-Якщо населений пункт знаходиться поблизу лісу, який ще не був очищений, наша команда з інформування перед початком сезону грибів та ягід, інформують як дітей, так і дорослих про небезпеку походів до лісу.

Розмінування міста і області

FSD брало участь у розмінуванні околиць та передмість Чернігова та сіл Чернігівського району: фахівці працювали у районі Бобровиці, а також селах Вознесенському, Ягідному, Зайцях, Лукашівці.

Щодо того наскільки безпечна зараз територія Чернігова, зокрема, лісопаркові зоні, на кшталт Ялівщини, у FSD кажуть так:

-Ми не сфокусовані на місті, тому не можемо бути на 100% впевнені, що Чернігів повністю безпечний. Але у тій же Ялівщині люди гуляють (я бачив там багато родин, відпочивальників). Якщо вони щось знайдуть – то звернуться до ДСНС, – говорить Джон Монтгомері.

Хоча прикордоння нашого регіону майже щодня обстрілюють окупанти, та і україно-російська війна, здається, ще далека від завершення, все-одно серед чернігівців часто виникає питання: «Коли ж Чернігівську область повністю розмінують?»

У цій ситуації є багато складових. Які включають як, власне, триваючу війну, так і, наприклад, рештки слідів війни попередньої – Другої світової:

-Якби я міг відповісти на питання коли Чернігівську область повністю розмінують – я б був дуже багатою людиною. Дуже важко називати конкретні дати щодо розмінування: різне забруднення, на різні предмети металодетектори по-різному реагують, а це сповільнює процес розмінування. Як приклад – можу навести Другу світову війну: навіть зараз, під час очищення, ми знаходимо дуже багато залишків тих часів, серед яких можна знайти ті, які і зараз можуть становити небезпеку. Тому конкретних термінів немає, – говорить пан Монтгомері.

Кількість знайденого демінерами коливається. Наприклад, на одному з полігонів Чернігівської області за тиждень FSD знайшло 146 вибухо-небезпечних предметів.

Плани на цей рік

Наразі FSD обстежує шість ділянок у Чернігівській області. З них три у роботі вже доволі тривалий час (їх обстеження мають закінчити влітку), на інших трьох роботи розпочалися нещодавно й триватимуть близько півроку.

-Чернігівська область дуже забруднена вибухо-небезпечними предметами. Тож роботи дуже багато. У кінці року FSD точно не залишить Чернігівщину – ми лишаємося тут настільки, наскільки це буде потрібно, – наголошує пан Джон.

Він ще раз підкреслює:

-Якщо побачили щось підозріле – обов’язково телефонуйте на 101. Не чіпайте, не переносьте. Навіть якщо вам здається, що це просто шмат заліза. Адже будь-який шматок заліза може нести загрозу життю та здоров’ю людей. Ті місця, де розташовувалися окупанти, можуть бути дуже небезпечними – тож у них краще навіть не заходити.

Сєргєй Карась
Чернігівська Медіа Група