17:30, 16 травня 2024 р.

«Це був перший день, як ми повернулися з відпустки»: жителька Сновська про обстріл міста та життя в прикордонній громаді Чернігівщини

Для 39-річної Юлії Каліннікової-Жук прикордонний з РФ Сновськ на Чернігівщині є рідним містом. Його 13 травня 2024 року вперше з початку повномасштабного вторгнення обстріляла армія РФ, та ще й касетними боєприпасами. В той день отримали поранення чотири людини, та понад 50 будинків були пошкоджені. Жінка каже: це якраз був перший день, як вона повернулася з відпустки та вийшла на роботу. Як жити у прикордонному місті та що для неї змінилося від початку повномасштабного вторгнення — читайте далі.

Про російський обстріл

- Я прийшла і готувалася зустріти клієнта (Юлія працює в б’юті-сфері, — ред.). Якраз розмовляла по телефону і почула гучний вибух, дуже гучний вибух. У нас приміщення розташоване в центрі. А тут такий вибух, що я розмовляю по телефону і чую, що там у трубці теж гучно. Ми всі й присіли. Недалеко воно вдарило. В нас містечко невелике, тому, де б воно не було, все одно чутно.

Першому, кому Юлія подзвонила, був її чоловік Олександр. Він військовий.

- Вже згодом я дізналася, що по Сновську росіяни вдарили касетними снарядами, які розриваються в повітрі, і маленькі частинки розлітаються на землю. Це страшно.

Постраждале внаслідок обстрілів місто Сновськ

Зі слів жінки, такий обстріл Сновська був вперше, а ось вибухи на прикордонні вони чують постійно.

- Це з таких прикордонних сіл як: Хрінівка, Клюси, Сеньківка. Чуємо вибухи, вночі особливо, коли тихо.

Як змінився Сновськ

«З однієї сторони, переселенців, звісно, стало більше, тому що переселяються люди з навколишніх сіл, де зараз взагалі жити неможливо. Люди шукають житло. А так зміни помітні і не тільки під впливом війни. У нас закрилося відділення банку, міграційна служба, скорочуються робочі місця в лікарні. Залізничний транспорт ходить, але ж не так, як раніше», — розповіла Юлія.

Щодо роботи у своїй сфері, то жінка каже, що клієнтська база зменшилась, але за рахунок переселенців тримається на певному рівні.

- Приходять також нові клієнти. З навколишні сіл — Хотуничі, Стара Рудня, Боровичі.

Місто Сновськ

Про повномасштабне вторгнення

Сама Юлія з прикордонного Сновська виїжджати не думає. Каже: це її рідне місто, і тут вона з родиною зустріла перші дні російського повномасштабного вторгнення.

- 24 лютого 2022 року у мене в планах було поїхати в Чернігів. Я прокинулася від того, що подзвонив чоловік, і сказав, що почалася війна. Побачивши його дзвінок, я зрозуміла, що щось сталося, адже якщо він на службі, то він не користується мобільним зв'язком. Я залишилася вдома, тому що у мене тут мама, яка майже не ходить, вона на милицях. А я не могла її залишити.

Юлія Каліннікова-Жук

В ті дні, розповіла жінка, складність була в тому, що всі магазини, аптеки були пусті. У Сновськ тоді не завозили майже нічого.

- Сашко мій в той час був в Чернігові, захищав. І з ним не було зв'язку. В цьому плані теж було дуже важко. Я чекала дзвінка, щоб дізнатися чи взагалі живий: як він, чи поїв, чи спав.

Фото з особистого архіву Юлії

- Коли почалася війна, було важко, тому що всі були перелякані. Я не працювала, мабуть, лише місяць. А потім дівчата почали казати: «Та давайте вже щось будемо робити». Хотілося спілкування, не хотілося сидіти вдома, бо коли ти сидиш тільки вдома і думаєш про весь цей негатив, то тяжкувато. Десь через місяць я вже почала потрошку виходити на роботу, поки в мене були якісь матеріали, і я працювала.

Зі слів жінки, наразі в Сновську працюють певні магазини, пошта, кафе, аптеки, лікарня.