Чернігівські депутати не затвердили історико-архітектурний план міста

Депутати міської ради під час 40-ої (позачергової) сесії VIII скликання, що відбулася 28 травня, не змогли затвердити історико-архітектурний опорний план міста та визначити межі та режими використання зон охорони пам’яток та історичних ареалів.

Ця історія тягнеться вже не перший рік й пов’язана з судами. А ми намагалися розібратися, чому план не був затверджений та що чим це може загрожувати місту.

«Сесія не прийняття»

Травнева сесія міської ради запам’яталася не тільки тим, що завершити її довелося достроково, через те, що деякі депутати вирішили відправитися по своїх справах ще до закінчення засідання. Також у пам’яті залишиться, що народні обранці не стали приймати одразу кілька рішень: як тих, які були у порядку денному, так й тих, які на розгляд міськради виносили безпосередньо перед голосуванням.

Одним з цих неприйнятих рішень й став історико-архітектурний план. «За» нього проголосував тільки 21 народний обранець, при тому, що мінімально необхідна кількість голосів для прийняття рішення – 22. Тобто депутатам не вистачило буквально одного голосу, не дивлячись на те, що в.о. мера Чернігова Олександр Ломако просив своїх колег підтримати проєкт.

Одним з тих, хто не голосував за це рішення, хоча був присутнім у залі, був очільник міського управління культурита туризму, депутат міської ради Олександр Шевчук. Своє рішення не підтримувати історико-архітектурний план політик пояснив так:

-Його треба доробити. Він дуже важливий, надзвичайно актуальний сьогодні. Але його просто треба доробити. Він на тійстадії, що не готовий, аби його подавати (на мою фахову думку, як людини, яка читала цей історико-архітектурний план): дуже багато технічних питань – невідповідність, застарілаінформація, яку треба оновити. Просто треба зробити повний апгрейд й зробити його відповідним до 2024-го року, а не 2019-го року. За 5 років дуже багато чого змінилося. Я «за» план, за те, щоб він був, але щоб він відповідав всім реаліям, - пояснив Олександр Шевчук.

До чого тут 2019-й рік?

Чому пан Шевчук згадує 2019-й рік? Бо саме тоді, 5 років тому, були проведені громадські слухання щодо історико-архітектурного опорного плану (ІАОП), але затверджений він так й не був. Через що справа пішла у суди:

-На листи Міністерства культури щодо необхідності затвердження ІАОП Чернігова, як історичного населеного пункту, Управлінняархітектури і Чернігівська міська рада просто не відповідали, а відтак прокуратура, діючи від імені держави, в судовому порядку зобов'язала виконавчий комітет Чернігівської міської ради подати на затвердження Чернігівській міській раді історико-архітектурний опорний план. Самостійно вони (міська влада, - прим.) рішення суду не виконали, а тому прокуратура звернулась до виконавчої служби, яка відкрила виконавче провадження, стягнула з Управління архітектури відразу 32 тисячі гривень виконавчого збору і встановила строк, протягом якого має бути виконано рішення суду, – пояснює громадський активіст та учасник слухань 2019-го року Олександр Гашпар.

Дійсно, у судовому реєстрі можна знайти одразу кілька рішень судів, в яких прокуратура, діючи в інтересах Мінкульту та управління містобудування Чернігівської ОВА, вимагала виконком чернігівської міськради подати історико-архітектурний план на затвердження депутатів міської ради. Спочатку, у жовтні 2023-го, таке рішення прийняв Чернігівський окружний адміністративний суд, а у лютому 2024-го рішення встояло в у другій інстанції – у Шостому апеляційному адміністративному суді.

Щоправда у рішеннях судів є «але»: вони зобов’язують не прийняти історико-архітектурний план, а саме подати цей план на затвердження міської ради (що, де-юре, було зроблено на сесії 28 травня).

-Рішення суду, на жаль, не зобов'язувало міську раду затвердити історико-архітектурний план, чим і скористалися депутати. Чи буде вважатися, що рішення суду виконано – буде оцінювати державний виконавець. Ну а прокурор, як стягувач, може звернутися до суду з метою роз'яснення рішення або встановлення порядку його виконання. Адже в рішенні суду, на підставі якого був внесений проєкт рішення, йшлося про те, що саме незатвердження цього плану створює загрозу самовільної, хаотичної або неконтрольованої забудови історичних центрів на території громади, руйнування пам`яток історії та культури, знищення історичної спадщини громади, – підкреслює пан Гашпар.

Ризики

Історики зазначають, що без прийняття історико-архітектурного плану міста, концепція забудови Чернігова має не повний, а такий собі половинчастий характер. Історик та дослідник старого Чернігова Анатолій Новак згадує про концепцію видових перспектив (тобто того, як виглядає та чи інша пам’ятка з різних кутків міста), яку застосовували при забудові міста у 1970-х.

-Останні кілька десятиліть ця концепція не береться до уваги, відтак, ми вже на сьогодні маємо низку будівельних прецедентів, які знищили ці видові перспективи. Це і спотворений вид на церкву Михайла і Федора та комплекс семінарії від Мар’їного Гаю, і видове сприйняття пам’ятки національного значення — П’ятницької церкви, у перспективі від Нижнього Валу на північ, й так далі. Прийняття такого плану мало б убезпечити існуючі пам’ятки та цінні ландшафти від спотворення сучасними новобудовами, а території, цінні з точки зору археології – від знищення та потрапляння у ареали забудови. Тобто такий план є основою основ, запобіжником, що покликаний вберегти історичні території та розташовані на них об’єкти культурної спадщини від спотворення та прямого знищення, – говорить Анатолій Новак.

Історик згадує й інші точки Чернігова, з забудовою яких місто може назавжди втратити панорамний вид на ту чи іншу пам’ятку. Зокрема, мова про будівництво поблизу Центрального ринку – на розі Ремісничої та проспекту Перемоги (через що може втратитися видова перспектива на Свято-Воскресенську церкву), а також долю інших пам’яток, яким може загрожувати зникнення (як будівлі колишньої дитячої стоматології на Княжій):

-Хоча, звісно, можуть бути і зауваження технічного характеру, однак, у будь-якому разі, відсутність такого документу в розрізі будівельного, інфраструктурного та туристичного розвитку Чернігова не несе наразі в собі позитивних чинників, – заключає пан Новак.

Нагадаємо, що під час тієї ж сесії були і рішення, які народні обранці прийняли. Зокрема, депутати надали «Чернігівводоканалу» дозвіл на списання майна.

Сєргєй Карась
Чернігівська Медіа Група