Живуть тарантули, з'являються богомоли, зростає кількість змій: як глобальне потепління впливає на клімат Чернігівщини

Жителі Чернігівщини та й України загалом вже не перший рік спостерігають зміни клімату. Весна починається раніше, а синоптики частіше повідомляють про нові температурні рекорди. Причиною зміни клімату є глобальне потепління. Які наслідки вже відчули на собі жителі Чернігівщини, та як пересічні громадяни можуть вплинути на уповільнення потепління, дізнавалися журналісти Чернігівської Медіа Групи і сайту 0462.ua.

Вчені з усього світу вже давно б’ють на сполох, та намагаються попередити про страшні наслідки. Основною причиною глобального потепління є викид парникових газів, які спричинені людською діяльністю. У травні середня глобальна температура досягла рекордного значення для цього місяця та була на 1,5˚С вище середньої за доіндустріальної доби.

Сосна почувається гірше, а маки цвітуть раніше

Як і увесь світ, жителі Чернігівщини відчувають на собі зміну клімату. Представник ГО «Екологічний клуб Еремурус», експерт Конвенції ООН по боротьбі з опустелюванням Олег Царук говорить:

Олег Царук, Фото з особистого архіву

- Якщо ще 5-6 років тому у квітні все садили, у травні йшли дощі й усе добре лізло із землі, то зараз травень сухий. Вже десь у перший, чи другий тиждень місяця починають цвісти маки. Цвітіння маків – це індикатор ґрунтової посухи. Раніше вони цвіли в кінці травня, чи на початку червня. Це найбільш наочний показник того, що у землі немає води. Як результат, в травні потрібно поливати городи, а в річках не вистачає води. В умовах нестачі атмосферних опадів ми створюємо перенавантаження на наші річки.

Як ми вже писали раніше, внаслідок зміни клімату в Україні все частіше можна побачити такі явища як торнадо, великий град, чи сильні шквали. А пилові вихри вже давно стали звичним явищем для Полісся. Весняний паводок також є результатом глобального потепління, і в надалі це явище буде лише повторюватися.

Внаслідок глобального потепління поширену на Чернігівщині сосну незабаром можуть замінити іншими дерева, а на полях і надалі з’являтимуться нові культури.

- Вже через кілька років замість звичних посадок лісівники будуть садити все більше дуба і щось подібне до нього. Сосна потроху відступає на Північ, замість хвойних будуть листяні породи. Ще один наслідок, котрий можна почути від фахівців сільського господарства – це те, що до нас приходять нові культури, більш теплолюбні, більш стійкі до посух, а традиційні культури починають почувати себе трішечки гірше. Наприклад, ще років 7-8 на Чернігівщині ніхто не чув про спаржу, а зараз регіон мало не лідер в Україні з вирощування спаржі. Раніше це була екзотика, а зараз у нас цілі фермерські господарства, котрі вирощують спаржу, – розповідає Олег Царук.

Не лише до України прийшли нові культури. Ще 12 років тому Білорусь купувала насіння кукурудзи в нашої країни. Проте внаслідок зміни клімату білоруси згодом заснували три власні насіннєві станції, і вже сьогодні успішно конкурують з Україною у вирощуванні сортового насіння кукурудзи.

На жаль, ліси Чернігівщини не можуть глобально вплинути на уповільнення потепління, адже вони займають лише маленьку територію на нашій великій планеті. Однак вони впливають на клімат сусідніх областей.

- Якщо говорити про Полісся, то наявність дерев трішечки буде рятувати, але парадокс полягає в тому, що на клімат Чернігівщини будуть впливати не стільки власні ліси, а скоріше масиви західного Полісся, – пояснює Олег Царук. – А ваші ліси прикривають Сумщину, десь Полтавщину, і можливо Харківщину. Завдяки глобальній циркуляції повітря, ліси, які знаходяться західніше, прикривають територію зі сходу. Температура стрімко зростає, але зміна клімату у нас повільніша, ніж на півночі Євразії, де вже місцями починає зникати вічна мерзлота, але водночас набагато швидша ніж в Африці, чи Індії. Це залежить від розташування території, та відстані до океану, адже чим далі від нього – тим гірша ситуація.

Зона лісостепу змістилася на межу Чернігова, Мени, Сосниці

На Чернігівщині внаслідок зміни клімату почали зникати певні види рослин, а на заміну їм приходять нові. Завідувач кафедри екології та охорони природи НУ «Чернігівського колегіуму» Юрій Карпенко розповідає:

Юрій Карпенко, Фото: сайт 0462.ua

- Внаслідок кліматичних змін в регіоні почали зникати й комахоїдні рослини, такі як росички, і рідкісні види, такі як шейхцерія болотяна, деякі види пухівок. Тобто ми спостерігаємо такі явища. З’являються степові види рослин. Серед павуків можна бачити тарантулів, вони фактично підіймаються піщаними терасами по заплаві Десни. Щодо комах, з’являються періодично й богомоли. Фіксуємо і деякі південні види шкідників. От ми зараз зіткнулися з хворобами каштана від мінуючої молі, також з'явилася самшитова вогнівка.

Зміна клімату призвела до зсування природних зон. Якщо раніше зона лісостепу проходила на межі Козельця, Батурина та Глухова, то зараз вона змістилася на межу Чернігова, Мени, Сосниці. Температура зростає, вологи стає менше, і переваг вже набувають більш сухостійні види.

Глобальне потепління, теплі зими та рання весна вплинули й на спосіб існування птахів Чернігівщини.

- Частина птахів, яких ми звикли називати перелітні, стали просто кочовими. Вони не відлітають, а залишаються поряд з людиною, харчуються за рахунок міста. В Чернігові ми бачимо популяції й качок, і граків, і сірих ворон, і галки. Деякі види комахоїдних переходять взимку на харчування насінням, зерном, тобто з тваринної їжі на рослину, такі тенденції спостерігаються, – говорить Юрій Карпенко.

Підвищення температури позитивно впливає на розмноження плазунів. Тож наразі на Чернігівщині спостерігається позитивна динаміка зростання чисельності змій, вужів, гадюк, та інших видів.

Вплив війни на зміну клімату

На жаль, війна несе негативні наслідки не лише для людини, а й для природи. Палають посадки, ліси, постійні вибухи, пересування техніки – все це лише пришвидшує глобальне потепління та всі негативні наслідки. Олег Царук пояснює:

- Для прикладу, один постріл і вибух «Граду» – це виділення значної кількості вуглекислого та інших газів, які можна віднести до парникових. А це лише один постріл. Але тут знову ж таки спрацьовує ефект перенесення глобальних повітряних мас, і те, що зараз ідуть інтенсивні бої на Донеччині, на наше щастя найбільше впливає на Росію, тобто зносить на Ростовську область і Кубань. Але і в інших регіонах країни горять ліси, трави, а це вже скоріше впливає на територію України. Думаю чернігівці пам'ятають, коли йшли бої в Чорнобильській зоні, то у вас дихати було нічим. Це безпосередньо вплив на клімат.

Більша частина того, що виділяється з парникових газів, повертається назад в екосистему у вигляді рослинності. Але цю екосистему у часи війни легко розвалити, наприклад, для степу достатньо проїхатися 10 разів важкою технікою, а для лісів – влаштувати локальні пожежі.

Оскільки бойові дії лише пришвидшують глобальне потепління, делегація України намагалася порушити це питання на останній конференції ООН зі зміни клімату. Проте прийняти якісь дієві рішення не вдалося.

В майбутньому прогнозуються тропічні зливи та поява тропічних хвороб

Зміна клімату відбувається доволі активно. То чого ж очікувати надалі?

- Можна вважати безсумнівним зростання температури загалом, зростання літніх та зимових температур, і подальше зміщення опадів. Тобто якщо зараз тільки кінець квітня і травень у нас сухий, то надалі можна очікувати, що бездощовий період буде продовжуватись і збільшуватися з квітня по червень, а можливо і до липня, але це не найближчим часом. Буде зростати частота таких неприємних явищ як град, урагани, торнадо, і скоріш за все, як це уже чітко видно у Середній Азії, концентрація дощів. Тобто якщо раніше міг пройти дрібненький дощик на 3-5 днів, то у майбутньому вони будуть збиратись мало не в тропічні зливи, але на 20-30 хв. Як наслідок – загроза повені, змив родючого ґрунту, та інше, – говорить Олег Царук.

Окрім метеорологічних проблем зміна клімату призведе до поширення нових інфекцій в Україні. Однією з таких може стати малярія. Експерт Конвенції ООН по боротьбі з опустелюванням зауважує:

- Малярія повзе Європою досить таки нахабно. Малярійний комар з Італії вже переліз до Франції, і навіть досяг півдня Австрії. У нас малярійні комарі були у дельті Дунаю, а зараз вони вже вилізли звідти, і прямують через Одещину досить впевнено на північ. Але малярія – це ще квіточки, а коли прийдуть геморагічні лихоманки(назва перебігу деяких вірусних хвороб, – ред.), от тоді буде непереливки.

Не варто забувати й про сільське господарство, яке може в майбутньому постраждати від нових шкідників, які прийдуть з Півдня.

Що може зробити звичайна людина

Чернігівці вже на собі відчувають наслідки глобального потепління. Пережити літо у багатоповерхівках, особливо на верхніх поверхах, не так вже й легко через підвищення температур. Проте навіть пересічні громадяни можуть зробити свій вклад в уповільнення глобального потепління.

Найбанальніша дія, яку вже багато років пропагують екоактивісти – це сортування сміття. Сміттєзвалища великих міст – це найсуттєвіші джерела вуглекислого газу. Якщо вважаєте, що у Чернігові неможливо сортувати сміття, то це не так. Керівник ГО «Еко-місто» Сергій Безбородько говорить:

Сергій Безбородько, Фото: сайт 0462.ua

- У Чернігові реально сортувати сміття. Ми приймаємо один раз на місяць у першу суботу пластик HDPE для переробки. Окрім цього ми самі сортуємо сміття, здаємо в пункти переробки макулатуру, ПЕТ-пляшки, метал. У Чернігові діють пункти прийому, вони досі активні, відновилися після повномасштабного вторгнення, і знову приймають вторсировину. Спільнота, якою ми опікувалися, яку ми навчали, досі активна. На жаль, у нас немає більше сортувальної станції, але сортувати сміття можна, і люди це роблять. Суспільство хоче активно це робити, але немає для цього інфраструктури, немає на міському рівні роздільного збору сміття, є тільки комерційні проекти зі збору вторсировини.

Що стосується сільської місцевості, замість спалювання відходів їх можна компостувати. Це не лише безпечно, а й корисно, адже компост підвищує родючість ґрунту.

Зменшити кількість викидів парникових газів допоможе використання велосипедів, самокатів, моноколес, чи тролейбусів, які доволі безпечні для довкілля. Але це лише допоміжний захід, оскільки у погану погоду на велосипеді не поїздиш.

Велику роль у кліматичних змінах відіграє влада, яка розробляє план із розвитку регіону. На жаль, економічні питання переважають над проблемою потепління, і замість зелених насаджень все частіше з’являються забудови. Необхідно берегти дорослі дерева, збільшувати зелені зони, та максимально створювати водопроникні поверхні. Сергій Безбородько пояснює:

- Найбільший фактор, який впливає на температуру повітря у місті - це кількість бетону, забудови, асфальтних поверхонь, які влітку вдень нагріваються, і дуже повільно охолоджуються. Тому у містах температура на 3-4˚С вища, ніж за містом.

Звичайна людина також може зробити свій внесок в озеленення міста, і уповільнити кліматичні зміни. Цікавим рішенням є вертикальне озеленення фасадів будинків, яке до речі практикують у Чернігові.

З кожним роком температура стає вищою, а зміни клімату більш помітні. Рання та суха весна, незвичні природні явища, заміна рослинності, нові шкідники – все це є наслідками глобального потепління. На жаль, звичайна людина не може масштабно вплинути на ситуацію, проте кожен здатний зробити свій внесок.

Валентина Гавриленко
Чернігівська Медіа Група