15:48, 28 червня

Екологічні практики Молдови

Молдова – сусідня держава, з якою Україна має спільний кордон на південному заході. Як і наша країна, вона має пострадянське минуле. А нині так само претендує на членство в Європейському Союзі, хоча остаточно з вектором розвитку власної держави громадяни Молдови мають визначитися на референдумі в жовтні цього року, що відбудеться одночасно з президентськими виборами. Одним із векторів євроінтеграції Молдови на сьогодні є турбота про довкілля, збільшення площ лісів, сільське господарство без шкоди екології. І цей досвід може бути практично корисним для України.

Завдяки участі в SDG Mediacamp, що присвячений визначеним ООН цілям сталого розвитку суспільства, вдалося дізнатися більше про збереження довкілля й органічне землеробство у сусідній країні. Учасники й учасниці з шести країн Європи тиждень жили, працювали, спілкувалися, обмінювалися досвідом в екопоселенні «Молдова» (село Ришкова) поблизу Кишинева.

Екологічне поселення поблизу столиці

Село Ришкова розташоване за 40 км від столиці Молдови чимось нагадує українські «пристоличні» села, що є заможнішими, ніж інші завдяки близькому розташуванню до великого міста. Водночас Ришкова має і свою відмінність – через екологічне поселення, представники якого продовжують змінювати традиційні уявлення про життя в селі і ведення сільського господарства. Екопоселення «Молдова» (EcoVillage Moldova) – це спільнота людей, об'єднаних прагненням до сталого способу життя і водночас простір, що заохочує особистісний розвиток, обмін досвідом й еко-практиками.

Екопоселення займає чималу земельну ділянку на околиці села поблизу лук і лісу, на якій розташовані великий сад, житлові будинки, навчальний центр. Екопоселення постійно приймає відвідувачів, як з Молдови, так і за кордону, продовжує розвиватися.

«Ми прагнемо, щоб такі практики, як збереження води, еко-садівництво, енергоефективність, здорове харчування, природне будівництво та згуртованість громади стали основними, зміцнюючи стійкість нашого регіону», - наголошується на сайті екопоселення. З кожним із цих напрямів за тиждень перебування в Ришкова була можливість ознайомитися.

Ліліана Ботнару

Співзасновниця поселення Ліліана Ботнару розповідає, що давно замислювалася про негативний вплив людської діяльності на довкілля, про вже всім помітні зміни клімату. Коли ж народилися власні діти, то вирішили з чоловіком не просто думати, а й діяти. Щоб потім не отримати претензій від наступного покоління – ви про все знали і нічого не спробували змінити!

«Для мене було важливим завданням поєднати глобальні питання кліматичних змін із нашим звичайним життям, як ми працюємо, живемо, подорожуємо», - зазначає пані Ліліана.

Тому після пошуків села родина переїхала до Ришкова, і тут почали розвивати екологічні практики, обмінюватися досвідом та ідеями із однодумцями, експериментувати і дивитися, що працює. а що ні.

Зараз в екопоселенні практикують роздільний збір сміття, всі органічні відходи, а вони займають ледь не половину сміття, компостують. На будівлях встановлені два типи сонячних батарей: одні використовуються для вироблення електроенергії, інші – для підігріву води. Воду мешканці екопоселення споживають із артезіанської свердловини, а ось для поливу використовують виключно дощову. В екопоселенні взагалі не використовують хімічні речовини, ані для вирощування овочів та фруктів, ані для гігієни (приміром, для миття посуду чи прибирання).

Місцеві жителі спочатку доволі насторожено ставилися до містян, які вирішили господарювати на землі по-новому. Ці люди були ледь не «міськими божевільними», але позитивну роль відіграли медіа, що почали активно розповідати про екопоселення. І побачивши сусідів по телебаченню, місцеві змінювали думку. А з часом деякі з селян отримали грантову підтримку для ведення органічного землеробства, тому нині прислухаються до порад еко активістів і впроваджують у життя те, що для них підходить. У селі, до речі, практикується роздільний збір сміття, встановлені спеціальні контейнери.

Унікальний еко-сад

Екологічний сад, без перебільшення, є окрасою екопоселення – там багато квітів і кущів, поміж них – гармонійно ростуть овочі та зелень. В останній декаді травня сад був особливо пишний. Відразу впадало в очі, що деякі рослини ростуть зміксовано, наприклад, поміж цибулі – буряк, часник – серед полуниці.

Ліліана Ботнару пояснює, що у саду зробили спробу відтворити екосистему лісу, де рослини взаємопов'язані між собою і мають кілька рівнів – вищі, середні та нижчі, і при цьому високорослі рослини захищають низькорослі. Насамперед, привернуло увагу, що сад має терасну систему – це дозволяє затримувати воду. Адже похила земельна ділянка сприяє тому, щоб вода під час дощу просто стікала в низину. Усі ділянки покриті мульчею. Це теж зберігає вологу в грунті. Загалом ділянки суцільно не перекопують під час висаджування насіння і потім не прополюють, як ми традиційно звикли.

Оскільки Молдова розташована південніше, то сільське господарство тут майже неможливе без поливу. Але вода зі свердловин мінералізована та засолює грунти, а тому найкраще поливати рослини дощовою водою. Для цього в екопоселенні є спеціальні багатотонні ємності, закопані в землю. Ліліана поділилася, що одного року зима була малосніжною, а весна – малодощовою, і вона побоювалася, що води для поливу буде недостатньо. Як же вона здивувалася, коли ємності виявилися майже заповненими. Ймовірно, внаслідок перепадів температур в землі однаково була волога, що заповнила ємності.

Важливу роль для рослин відіграють комахи, тому в еко-саду є спеціальний «готель» для комах. Це непримітна споруда, де складено і невеликі колоди, і стебла очерету, інші сухі рослини, в яких можуть оселитися і жити комахи, підтримуючи екосистему.

«Готель» для комах

Важливою складовою екологічного садівництва та землеробства є компостування. Це питання особливо актуальне і для українських сільських територій, де восени настає сезон спалювання сухої трави, листя тощо. Як свідчить успішна практика наших сусідів, ці всі відходи можна складати в одному місці, додаючи органічні відходи з господарства. За два-три роки відходи перетворюються на корисне для грунту добриво. Крім цього, існують спеціальні біо-добавки бактерій, що можуть прискорити процес перетворення органічних залишків.

Ліліана також зауважила, що кожного року навесні ретельно планує свої ділянки, що і де буде рости, які частини саду «відпочиватимуть». Зараз це зручно робити і з використанням сучасних технологій за допомогою комп'ютера.

Навчальний центр: знання - не лише для себе

У 2016 році в партнерстві з громадською організацією EcoVisio з Кишинева представники економного розпочали будівництво Навчального центру EcoVisio (ETC), який має стати регіональним центром практичної освіти в сферах органічного сільського господарства, енергоефективності, екобудівництва, розвитку громад, громадської активності, сільського розвитку та соціального підприємництва.

Ліліана Ботнару, яка вивчала і бачила досвід європейських екопоселень, переконана, що знання про збереження довкілля, заощадливе споживання ресурсів потрібно поширювати. Саме тому в навчальному центрі EcoVisio проводять тренінги на різноманітні теми: від органічного землеробства і компостування, до вегетаріанської кухні та магії травʼяних чаїв, від енергоефективності та екобудівництва, вибіркового поводження з відходами – до посадки дерев та сушіння фруктів, овочів у природних умовах.

Будинки в екопоселенні «Молдова» зведені з урахуванням давніх традицій та з екологічних матеріалів. В одному з них навіть є відкрита частина стіни, щоб продемонструвати – для будівництва використані глина і солома, конструкції з дерева. Дах у цій будівлі з соломи і має вигляд гриба – повторює форму традиційних сільських будівель. Ліліана розповіла журналістам, що місцеві жителі якось із недовірою ставилися до екологічного будівництва. Яким же було здивування, коли взимку сусід доторкнувся до стіни, а вона виявилася теплою без підігріву. Бо нагрілася від сонця. До речі, практики екологічного будівництва з екопоселення «Молдова» зараз викладають в одному з університетів Кишинева. Під час тренінгу з екобудівництва в навчальному центрі розповідають про переваги природного будівництва, пасивного сонячного дизайну та зелених дахів.

А ще представники екопоселення часто проводять заняття для дітей у місцевій школі Ришкова про вплив людини на довкілля і збереження нашої планети. Адже формування екологічної свідомості має починатися з дитинства.

Екологічне землеробство замість математики

У селі Ришкова є господарі, які займаються органічним сільським господарством. Один із них – це Обайда Ассаад (Obayda Assaad), він приїхав до Ришкова із Франції, за походженням молодий чоловік наполовину француз і палестинець. У Франції, де познайомився з майбутньою дружиною Фелічією, чоловік займався науковою діяльністю. Має кандидатський ступінь із математики. Він зауважує, що викладання йому подобалося, а ось університетську систему в цілому не сприймає.

Обайда Ассаад і його дружина

Кохання та одруження привели молоду сімʼю до Молдови, зараз у них підростає син. Обайда займався землеробством, спочатку як хобі, зараз ця справа стала родинним бізнесом. Він говорить, що в Молдові бути фермером дешевше, ніж у Франції, хоча і тут не має підтримки від держави. Проте землю орендує у друзів на пільгових умовах.

Чоловік проводить міні-екскурсію журналістам і показує, як вирощує овочі просто неба та в теплиці. Його маленький син бігає поряд з батьком і куштує полуницю просто з грядки.

Обойда Ассаад займається екологічним землеробством. Це означає, що на всіх етапах росту овочів та фруктів не використовуються хімікати. Спеціальне екологічне насіння, що сертифіковане, закуповує в Європі. Навіть солома на ділянці фермера екологічна: він не використовує солому місцевого походження, оскільки інші аграрії обробляють зернові хімікатами.

Дружина Обайди – Фелічія працює ІТ-спеціалісткою віддалено. Також допомагає з просуванням виробленої продукції через соціальні мережі. Вона підкреслює, що у Молдові лише дві компанії займаються сертифікацією органічної продукції. Їхнє маленьке підприємство цей сертифікат уже має. Вони продають екологічні овочі та фрукти через соцмережі і на ринку в Кишиневі. Коштує екологічна продукція вдвічі дорожче, ніж звичайна. Екологічним землеробством у Молдові Обайда Ассаад займається три роки, більшість зароблених коштів інвестує у розвиток свого господарства.

Від екологічного городництва - до міського садівництва

Ауріки Бугняк

Під час перебування в Ришково мали нагоду відвідати і садибу місцевої жительки Ауріки Бугняк. Вона – серед тих, хто допомагає Ліліані в екопоселенні доглядати за садом. Вдома жінка з чоловіком обробляє город, а також має теплиці, в яких вирощує помідори й огірки. Вони теж надають перевагу органічному землеробству. На городі вирощують картоплю трьох сортів — «Ірга», «Агата», «Американка». Жодних хімічних добрив не використовують, так само як і засобів для обробітку рослин. Приміром, колорадського жука просто збирають з рослин. Маючи невелику ділянку, це реально зробити. Грунт збагачують поживними речовинами з компосту, а також через дотримання сівозмін. Так само, як і в екопоселенні, використовують переваги симбіозу рослин, коли поряд ростуть буряк та цибуля, часник і полуниця, взаємозбагачуючи та захищаючи один одного.

Завдяки впровадженню екологічного землеробства родина Ауріки отримала грант на систему поливу. Увесь невеликий город покритий шлангами, що забезпечують полив до конкретних рослин. Воду для поливу беруть зі ставка, що викопаний у кінці городу. За спостереженнями, багато місцевих господарів мають невеликі ставки, воду з яких використовують для поливу рослин в саду чи на городі.

Кліматичні умови в Молдові дозволяють вирощувати два врожаї. Екологічну продукцію зі свого городу Ауріка Бугняк теж продає на ринку в Кишиневі.

До речі, робота в екопоселенні спонукає жінку до збереження традицій. Зокрема, вони з чоловіком відновили старий будинок, де жили його батьки. Зараз це традиційна молдавська оселя, відвідати яку цікаво гостям екопоселення. Нам Ауріка показує старовинну Біблію румунською мовою початку ХХ століття, яку нещодавно виявила на горищі. Ймовірно, ціннісне ставлення до довкілля мотивує берегти і власні традиції та досліджувати їх.

Цікавим був візит до Кишинева, де учасники медіакемпу мали змогу на вибір відвідати різні місцеві організації. Ми обрали urban garden - «міський сад», думаючи що це щось на кшталт маленького парку чи навіть городу в міських умовах. Як виявилося, це приватний будинок жительки Кишинева Світлани Бурки. Однак він виглядає квітучою оазою. Світлана розповіла, що раніше працювала нянею в різних родинах, зараз – на пенсії і має достатньо часу, аби займатися екологічним садівництвом. На даху гаража в неї облаштовані грядки, де жінка вирощує екологічні зелень та овочі для потреб власної родини. Вона ділиться, що це все не вимагає великих зусиль в умовах міста і є можливим, як в приватному будинку, так і в квартирі – приміром, на балконі.

Головне – це використовувати «здоровий» грунт, який збагатити компостом, та поливати рослини. Вона також компостує органічні відходи. А ще навесні разом із донькою вирощують розсаду овочів на продаж.

Світлана Бурка впевнена, що екологічне садівництво покращує якість і смак життя. Жінка ділиться, що зранку на сніданок готувала смажені квіти цукіні, а нас пригощає квасом із суцвіть бузини та компотом із кизилу. А ще скуштували гідратовані горіхи. Як відомо, для тривалого зберігання горіхи підсушують, але перед споживанням їх можуть кілька годин вимочувати в воді. Від цього вони стають смачними ніби тільки-но зібрані, і втрачають гіркоту, що може зʼявитися від зберігання.

Міський сад

А загалом міський сад базується на концепції пермакультури. Це передбачає грамотне проектування різних компонентів, включаючи будівлі, дерева, живоплоти, для посилення їхньої взаємодії та зменшення зусиль на підтримку системи.

Під час війни в Україні екологічний порядок денний відступив на другий план. Хоча в глобальному сенсі безпечне довкілля є так само необхідним для нашого майбутнього виживання і відновлення. Ймовірно, після завершення війни в Україні в нас буде більше шансів і можливостей впорядковувати довкілля. Тож, досвід сусідів, які торують цей шлях, може стати в нагоді і нам.