• Головна
  • Громадські активісти перевірили, як витрачаються кошти на відновлення обʼєктів Чернігова
12:27, 13 липня

Громадські активісти перевірили, як витрачаються кошти на відновлення обʼєктів Чернігова

Громадські активісти перевірили, як витрачаються кошти на відновлення обʼєктів Чернігова

З 24 лютого 2022 року й до сьогодні Чернігів та область зазнають руйнувань від сусіда-агресора. Як просувається відбудова обєктів, пошкоджених росіянами під час повномасштабного вторгнення? Та чи ефективно витрачаються кошти, призначені для відбудови?

Цим суспільно важливим питанням було присвячено проект “Контроль витрат на відновлення”, який реалізувала ГО “Агенція громадських ініціатив”. 12 липня про результати моніторингових досліджень відзвітували керівниця ГО Тетяна Романова та експертка проекту Анастасія Моцак.

До переліку об'єктів, що проходили перевірку, увійшли Чернігівський драмтеатр, Господарський суд, Апеляційний суд, загальноосвітні школи № 24, 13, 19, 6, 33, 15, Бібліотека Коцюбинського, Бібліотека Русових, Чернігівське вище професійне училище та Іванівський ліцей. Експерти працювали з інформацією, яка знаходилася у мережі в публічному доступі, обходили об'єкти з перевіркою а також зверталися з запитами до органів місцевого самоврядування.

Тетяна Романова зауважила, що Чернігівська обласна військова адміністрація надала дозволи на відвідування об'єктів перевірки та відповіла на частину запитів на отримання публічної інформації. Натомість Чернігівська міська рада відмовила в усьому, пояснюючи це безпековими міркуваннями військового часу та стратегічною важливістю об'єктів, що відбудовуються.

Щодо фінансування, повністю профінансованими наразі є незначна частина об'єктів, що потрапили до моніторингу: бібліотека Коцюбинського та школа №24. Решта навчальних закладів з переліку профінансовані лише частково, а Драмтеатр, обидва суди та бібліотека Русових взагалі “заморожені” чи не мають фінансування на відновлення.

Велику увагу під час дослідження приділяли принципу “Відбудувати краще, ніж було”. Дивилися, чи передбачалися документами безбар'єрність, енергоефективність. З енергоефективністю ситуація виявилася позитивною: на 6 з 13 об'єктів енергоефективність врахована, встановлюються якісні вікна, старі батареї замінюються на сучасні радіатори, школа №33 встановила сонячні панелей.

Натомість найбільшою проблемою, за спостереженням експертів, виявилася безбар'єрність простору. Точніше, її імітація або повне ігнорування. Ахіллесовою п'ятою стала відсутність тактильної навігації для малозрячих та незрячих людей, відсутність паркомісць для людей з інвалідністю, а також пандуси, які хоч і є на більшості об'єктів, але не допрацьовані або взагалі мало придатні для використання.

З 13 об'єктів моніторингу тактильна навігація є лише в бібліотеці Коцюбинського. Основною проблемою пандусів є відсутність навісів над ними, відсутність, недостатня кількість або незручне розташування поручнів, неправильний кут нахилу, відсутність кнопки виклику та простору для розвороту візка. Проблеми з безбар'єрністю мають й відбудовані укриття. За спостереженнями експертів, наприклад, в укриття школи №13 та №6 маломобільній людині буде проблемно потрапити.

Гроші на відбудову пошкоджених чи зруйнованих обʼєктів у Чернігові виділялися з різних джерел. Наприклад, відновлення драмтеатру відбувалося за кошти міжнародних донорських організацій. Будівлі Апеляційного та Господарського судів на Красній площі ремонтувалися за кошти з державного бюджету. А бібліотека Коцюбинського – вже за гроші міського бюджету Чернігова. Відбудова навчальних закладів проводиться з місцевого бюджету й за підтримки міжнародних донорів та благодійних фондів, а бібліотеку Русових, окрім обласного бюджету, профінансував український благодійник.

Ольга Мелашенко
Чернігівська Медіа Група

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#відбудова #Чернігів #моніторинг #енергоефективність #безбар'єрність
Оголошення
live comments feed...