Найголовніше – це удача: чернігівські рибалки розповіли про своє захоплення

Щороку в Україні у другу неділю липня відзначається День рибалки. У 2024-му свято припадає на 14 липня. З цієї нагоди ми поспілкувалися із чернігівськими рибалками й дізналися, за що вони полюбляють цю справу, та які трофеї їм вдалося спіймати.

Вечір п’ятниці. Відпочивальники активно покидають Золотий берег, в той час, як на заплаві, біля входу на пляж, очікує на свою здобич рибалка Андрій. Чернігівець говорить, що ходити на риболовлю розпочав з восьми років, разом із батьком та дідусем. Для Андрія таке заняття – це відпочинок.

Андрій, Фото: Валентина Гавриленко

- Я прийшов, посидів, відпочив морально, відволікся від новин, а там вже й азарт з’являється коли бачиш, як повело поплавок. У нас вдома люблять рибу, але не всі. Найбільше з риболовлі на мене чекає кіт. Він спочатку не розумів куди я ходжу, а потім йому дійшло, що якщо я беру вудку, то можу щось принести. Тому він сидить і чекає. Ну і коли приходжу, то дивиться, чи приніс щось, – ділиться Андрій.

Чоловік виходить на риболовлю раз на два тижні. Андрію найбільш до вподоби займатися своїм хобі на Стрижні біля Ялівщини, та поблизу Красного моста. Також рибалка їздить на водойми в селі Піски.

- Зазвичай ловлю на хробака, – розповідає чоловік. – Виходжу у вечірній час, бо працюю, та і якщо спека, то риба лягає на дно, а якщо не так спекотно на вулиці, то підіймається. Сьогодні нічого не вдалося впіймати, мабуть, через таку температуру, тому буду збиратися додому.

Найбільша здобич, яку впіймав чернігівський рибалка – це півкілограмова щука. Андрій зловив її у бабусиному селі біля Десни на пустий гачок. Чоловік говорить, що у батька також був трофей, яким він пишався, а саме щука на 2 кг, впіймана біля залізничного моста.

Якщо Андрій спіймає занадто маленьку рибинку, то випускає її назад у водойму. На жаль, не всі рибалки роблять так само. Чоловік говорить:

- Нею не наїстися, та й коту поки довезеш, то вже ніяка буде, тож хай краще підросте. А за браконьєрство, за ті електровудки та сітки,я б взагалі садив. Штрафи – це одне, їх заплатять, і далі будуть сітки ставити, і електровудки використовувати.

Багато чернігівців полюбляють ранкову риболовлю, тож на ранок суботи ми вирушили вже до дамби Стрижня. Там нам зустрівся пан Сергій, який уже зібрався додому. Чоловік зазначив, що в таку спеку риба взагалі не клює, тому йому не вдалося нічого впіймати.

- Два-три рази на тиждень можу порибалити. Вчора і сьогодні тут був, ще їжджу на Десну до Новоселівки. Секретних місць немає, де підгодував – там і ловиш. В основному за прикорм у мене пшоно, а ловлю на мастирку, або на опариша, – розповідає рибалка.

Сергій, Фото: Валентина Гавриленко

Пан Сергій займається риболовлею з 15 років. Наразі йому 72, але чоловік досі полюбляє це заняття. Про свої трофеї пенсіонер говорить:

- Всяку рибу ловив. Осінню на спінінг спіймав щуку на 8 кг, а десь років 5 назад на Десні на Білій Кручі зловив рибу на 5,1 кг. Найбільший карась, якого піймав, важив 570 грамів. У нас вдома люблять рибу, та і я сам полюбляю свіжо смажену, це дуже смачно.

Через дорогу від дамби, на березі Стрижня, свого улову чекає одразу 8 рибалок. Майже всі місця, які від сонця захищають сосни, на ранок суботи були зайняті. Як виявилося, за кілька годин до нашого приходу сиділо ще більше людей, проте багатьох прогнала спека.

Анатолій, Фото: Валентина Гавриленко

- Я тут вперше цього року, але бачу, що часто люди сидять і ловлять, – розповідає пан Анатолій. – Зараз багато роботи на городі, тому не так часто виходить рибалити. Я вчора ловив, трішки спіймав, і сьогодні вийшов. Ловлю на манку, хробаків, але щось сьогодні не клює взагалі.

Пан Анатолій зізнається, що в молодому віці дружині не подобалося таке захоплення свого чоловіка, однак згодом жінка звикла.

- Раніше ревнувала, переживала, але потім два хлопці з’явилося, і я вже їх із собою брав, – згадує рибалка. – Зараз такий вік, що вже нормально ставиться до цього, ну а спочатку переживала, куди я йду. Але ж куди я міг ходити, особливо зимою, коли одягаєш ті ватники, бурки, збираєшся як на Північний полюс.

Для пана Анатолія риболовля – це хороший відпочинок. Чоловік полюбляє посидіти біля річки, а рибу ловить більше для інтересу, ніж для споживання.

Як і будь-який рибалка, чоловік ловив здобич, якою він пишається. Серед таких і щуки, і карасі, а навіть сом.

- Колись щуки по 3 кг ловив, і сома впіймав, коли був молодий. На Десні біля Надинівки є ями, і там соми водилися. Ну а зараз уже далеко туди їхати, тому ловлю поблизу. Також їздимо потягом у сторону Количівки. Там вистачає канав, можна впіймати карася, окуня, або щуку. Але треба щось одне ловити, бо якщо смикатися постійно, то можна взагалі нічого не впіймати, – ділиться чоловік.

Через одне місце від пана Анатолія ловить рибу його друг Валерій. За місяць чоловік може вийти на риболовлю близько 10 разів. Якщо мало часу, то йде на Стрижень, але іноді рибалить і на Десні.

Валерій, Фото: Валентина Гавриленко

- Я вже давно ловлю рибу, десь років 60, – розповідає Валерій. – Дуже великих уловів не було, найбільша – 6,5 кг. Сьогодні я ловлю на тісто, а підгодовую кашею, але щось слабо ловиться, бо спека. Ніколи не вгадаєш, чи буде хороший кльош. На риболовлі найголовніше – це удача.

На пана Валерія риболовля діє як заспокійливе. Окрім відпочинку, чоловік так відволікається від негативу. Сім’я з позитивом ставиться до такого хобі чоловіка, оскільки всі в родині займалися риболовлею.

- Коли були молоді, то майже кожні вихідні з дружиною виїжджали на риболовлю, ну а зараз уже сам ходжу. Мені найбільше подобається лящ і сом, а жінка більше любить карасі, – говорить чоловік.

Рибальство – це одне з найстародавніших занять, яке збереглося й до тепер. Проте якщо раніше головною метою була здобич, то зараз – відпочинок. Ми вітаємо усіх причетних до цього свята з Днем рибалки! Бажаємо гарного кльову, і смачного улову.

Читати також:Радянський офіцер, ВПО, карасі: про що розповідають чернігівські рибалки (РЕПОРТАЖ)

Валентина Гавриленко
Чернігівська Медіа Група