Тільки з сьомої спроби відреставрували гетьманський палац у Батурині

Гетьманський палац у Батурині на Чернігівщині, що належав останньому гетьману України Кирилові Розумовського як історична та архітектурна памʼятка сьогодні приваблює багатьох відвідувачів. Цей унікальний комплекс як музей відкрився 2009 року після успішної сьомої спроби реставрації. Тільки в часи незалежності України вийшло відновити палац, що велично доповнює красу місцевої природи на березі Сейму та є свідком непростої боротьби українців за свою свободу.

Напередодні невеликого ювілею реконструкції палацу ми поспілкувалися з нинішньою генеральною директоркою  заповідника «Гетьманська столиця» Тетяною Кербут та попередньою керівницею закладу Наталією Ребровою. 

Історична довідка:

Палац останнього гетьмана України Кирила Розумовського — це не лише видатна пам'ятка добикласицизму в Україні, а й єдина архітектурна споруда, зведена шотландським архітектором Чарльзом Камероном на території нашої держави. Нині це єдиний збережений гетьманський палац в Україні. 

Його будівництво тривало впродовж 1799—1803 років. Після смерті гетьмана в 1803 році палац перейшов у власність його сина Андрія, який  33 роки володів ним до своєї смерті. У 1824 році пожежа знищила майже всі інтер'єри споруди.

На початку ХХ століття Батурин відвідав правнук Кирила Розумовського — Каміл Розумовський, який виділив кошти на реставрацію палацу, де хотів створити Музей народного мистецтва.

У серпні 1923 року будівля палацу знову постраждала від сильної пожежі. Один із флігелів розібрали. У роки Другої світової війни значних втрат зазнали фасадні стіни та архітектурно-декоративні елементи пам'ятки.

У другій половині ХХ століття розібрали інший флігель та повністю знищили липовий парк. З палацово-паркового ансамблю, що був створений Розумовськими, до сьогодні збережено єдину центральну будівлю всього комплексу — палац. У минулому столітті палац не використовувався, було здійснено декілька спроб його, що підтримали стан споруди, але жодна з них так і не була завершена.

Президент і меценати 

Найважливішу роль у відродженні  памʼяток Батурина, в тому числі гетьманського палацу відіграв Віктор Ющенко. Як розповідає Наталія Реброва, ще під час його перебування на посаді премʼєр-міністра була розроблена спеціальна програма. Новий масштаб реалізації вона отримала під час обрання Віктора Ющенка Президентом України в 2005 році. 

«Наприкінці березня Віктор Андрійович привіз до Батурина два автобуси впливових підприємців України. Проводячи екскурсію, я хвилювалася - стільки було відомих людей  одночасно», - ділиться спогадами пані Наталія. Після років запустіння палац мав на той час не найкращий вигляд — вибиті вікна, відсутність сходів і флігелів, протікаючий дах.

Після екскурсії був створений благодійний фонд «Гетьманська столиця», який очолив екс-голова Чернігівської ОДА Микола Бутко. Замовником робіт виступало управління капітального будівництва ОДА. 

Наталія Реброва припускає, що визначальне значення мала індивідуальна робота президента з підприємцями-меценатами. Хтось із них робив одноразові внески, як Віктор Пінчук чи Рінат  Ахметов, приміром, а хтось, як Сергій Тарута чи Олександр Слободян, Сергій Блощаневич, залишалися із Батурином роками. 

Меценати підтримували палац і на стадії його реконструкції, і потім під час формування колекцій. Зокрема, була проведена акція «Подаруй заповіднику експонат». Родина Ющенків придбала частину робіт українських художників із пленеру «Україна від Трипілля до сьогодення», що був організований Олександром Мельником і присвячений Батурину, та подарувала «Гетьманській столиці». Ще частину робіт викупило міністерство культури і теж передало до  заповідника.

Найкращі майстри та матеріали

Реставрація власне гетьманського палацу тривала шість років. За словами Тетяни Кербут, найбільшою складністю було те, що не збереглися жодні креслення та матеріали про інтерʼєри палацу. Тому колектив архітекторів інституту «УкрНДІпроєктреставрація», яких  очолювали Володимир Касьяненко та Петро Макаренко  виконали неймовірно складне завдання — відновити зовнішній вигляд історичної памʼятки та її інтерʼєри. Зокрема, для відтворення розписів стін палацу використовували книгу Чарльза Камерона «Терми римлян» для створення аналогів робіт автора. Ліпнину в залах через її крихкість виготовляли і монтували на місці.

Попередні спроби відновлення палацу хоч і не увінчувалися успіхом, однак загалом мали позитивне значення, адже не дозволили споруді зруйнуватися. Між тим, були внесені суттєві зміни в планування. Під час однієї з реконструкцій зроблено в двох залах перекриття. Під час фінальної реставрації це перекриття прибрали, аби повернути первісне планування і надати залам більше простору й урочистості.

Пані Тетяна підкреслює, що гордістю палацу є розкішний, неймовірної краси, художній паркет, виготовлений майстрами чернігівського підприємства «Укрінекспаркет». Багато деревʼяних деталей для паркету зроблено вручну.

Також у палаці виконане якісне освітлення, для кожної зали ексклюзивно підбирали люстри та бра. Здебільшого їх замовляли в Італії. Водночас найбільші люстри виготовлені в Україні. Люстри з «Гетьманської» та «Античної» зал  мають вагу по 600 кг і теж ексклюзивні.

Окрема увага була приділена благоустрою території навколо парку. Цим займався Олександр Біляков і його відділ, він прагнув зробити парк таким, як його хотів бачити власник палацу. Сучасний парк приваблює відвідувачів будь-якої пори року. Тут полюбляють проводити фотосесії молодята, а також випускники хочуть мати світлини на згадку саме з парку біля гетьманського палацу.

«Була проведена колосальна робота з відновлення палацу і території навколо нього. Я вважаю, що сучасний палац його засновнику Кирилу Розумовського на 100% би сподобався», - зазначає Тетяна Кербут. 

Урочисте відкриття палацу відбулося 22 серпня 2009 року за участю перших осіб держави та нащадка останнього гетьмана України Грегора Розумовського, який завітав до Батурина із дружиною і доньками. 

«Для мене особисто це був важливий день. Адже мала відчуття дотичності до історичної події, розуміння того, що живу в час відновлення і відкриття палацу, над яким працювали найкращі архітектори, фахівці», - говорить Тетяна Кербут. 

Друг Батурина й України 

Грегор Розумовський, який є прямим нащадком останнього гетьмана України по чоловічій лінії у восьмому поколінні, мешкає у Відні (Австрія), але Батурин та Україну відвідує регулярно.

У день урочистого відкриття палацу подарував заповіднику оригінальний експонат — палаш гетьмана Розумовського, що є різновидом холодної зброї, схожий на шаблю. Тетяна Кербут зазначає, що це оригінальна річ, що зберігалася в родині. І її Грегор на знак пошани до держави Україна передав у руки чинного на той час президента країни. 

На думку Наталії Ребрової, цей оригінальний зразок зброї чи не єдиний у музейному фонді України, що належав гетьману. Інший подарунок Батуринському заповіднику від нащадка козацької еліти - універсал гетьмана Розумовського 1763 року, що має хорошу збереженість. На документі - автентичний підпис гетьмана та печатка Війська Запорозького. 

«Для нас важливо було отримувати до колекції оригінальні речі гетьманської родини. Грегор за освітою історик, але історію України він знає не лише із книг, писемних джерел, а й з родинних розповідей. Адже його дід виймав універсал і розповідав онукам про козаків, Україну. А тому Грегор Розумовський має проукраїнські погляди, і розділяє наш погляд, що Кирило Розумовський був теж проукраїнським», - говорить пані Наталія. Адже і свій палац він побудував у Батурині, який свого часу 53 роки був гетьманською столицею, але після знищення російськими  військами Меньшикова занепав. Останній гетьман відроджував Батурин як європейське місто і навіть хотів там відкрити університет.

Грегор Розумовський передав заповіднику «Гетьманська столиця» ще й 14 оригінальних світлин, що розповідають про першу реставрацію гетьманського палацу Камілом Розумовським і датовані 1911 роком. До речі, син Каміла - граф Лев Розумовський  загинув у роки Першої світової війни під час боїв із росіянами в Карпатах. 

З 1997 року Грегор Розумовський регулярно приїздить до України. І навіть під час коротких візитів намагається відвідати Батурин. Він бере участь в історичних проєктах, до яких часом залучений в якості наукового керівника. 

«Грегор - справжній друг Батурина та України. Він приїздив на Батьківщину своїх предків навіть під час війни. І торік втілив власну мрію та придбав квартиру в Києві, щоб продемонструвати європейським друзям свою віру в ЗСУ і державу Україна», - розповідає Наталія Реброва. 

Місце сили і козацького духу 

Батурин пережив велич козацької столиці і буденність українського села в радянські часи. Про злочини російського війська, яке в 1708 році просто знищило все населення міста, тривалий час було не прийнято згадувати. 

«І відновлення памʼяток Батурина, повернення йому статусу міста відкриває шлях до правдивої історії України, пізнання свого минулого», - вважає Наталія Реброва.

До реконструкції гетьманського палацу в Батурині були залучені сотні різних фахівців, і багато з них потім поверталися на екскурсії родинами та пишалися своєю причетністю до великої справи. Часом до заповідника була черга з відвідувачів.

«До ковіду гетьманський палац у Батурині був найпопулярнішим музейним обʼєктом Чернігівщини серед відвідувачів. За роки його функціонування там побував десь 1 млн гостей. З моєї точки зору, це не просто палац — це простір, що формує нашу гідність і відчуття приналежності до української державності. Ми співаємо в гімні України, що «ми,  браття, козацького роду», а ось Батурин дозволяє повністю осягнути смисл цих слів, - наголошує Наталія Реброва, яка очолювала заповідник «Гетьманська столиця» понад 20 років. 

Під час війни заповідника не полишає і свою екскурсійну, і наукову роботу, шість  співробітників заповідника - в лавах ЗСУ. Для військовослужбовців нині відвідування обʼєктів «Гетьманської столиці» безкоштовне.

Тетяна Кербут розповідає, що колектив заповідника окремі активності проводить онлайн, як приміром, лекції. Попри воєнний час не полишають організацію двох мистецьких заходів - музичного фестивалю імені Андрія Розумовського та конкурс «РОЗУМфест», що проводиться для дітей у номінаціях «пластичне мистецтво» і «слово». Цьогоріч фестиваль дистанційно обʼєднав дітей із восьми регіонів України. 

Нинішня керівниця заповідника «Гетьманська столиця» переконана, що кожен українець має хоч раз у житті побувати в Батурині, щоб краще усвідомити національну історію.  

«Багато хто відкриває для себе події української історії 17-18 століття, усвідомлює Росію як одвічного ворога українців, який завжди підступно ховався за висловами про «братів» та «один народ». Батурин наочно демонструє неприховану жорстокість нашого сусіда», - зазначає Тетяна Кербут. І нинішня війна вкотре це доводить. 

Ірина Синельник

Чернігівська Медіа Група