Хто і чим отруїв воду в Сеймі та Десні — досліджуємо і розповідаємо

Це питання вже вже понад два тижні турбує всіх українців. Про те, що сталося та про наслідки отруєння водойм ми розповідали та показували у попередніх матеріалах. Нині у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів повідомляють, що замор риби через забруднення річок вже перевищив позначку в 30 тонн. Майже 19 з них — на Чернігівщині. Лише за попередніми розрахунками збитки сягають понад 415 мільйонів гривень. 

Як зазначають фахівці, причина масового мору риби в річках —  брак кисню. Але що його спричинило? Якими речовинами могли отруїти річки? Чи отруйна сама риба? Журналісти Чернігівської Медіа Групи спробували у всьому розібратися.

Чому в річках почала гинути риба

Нагадаємо, перші ознаки мору риби на річці Сейм в сусідній Сумській області помітили 14-15 серпня цього року. Чорну поверхню води встелила мертва риба. До колись найчистішої водойми не було можливо пробратися крізь уїдливий сморід гнилі та аміаку. До того у Сеймі населення мило продукти та кип’ятило воду для приготування їжі, а потім там стали гинути качки та навіть бобри.

«Не можно ні дверей, ні вікон відкрити. Сморід пішов такий, ніби сіркою тхне — ні ходити, ні спати» — скаржилисямешканці села Чумакове, що на Сумщині, журналістам Суспільне Суми.

А вже 26 серпня екологічна катастрофа спустилася вниз за течією і дісталася Десни. Від чого ж вмирала риба? 

Риба гинула внаслідок нестачі кисню. Такого висновку дійшли в лабораторії екологічної інспекції  Сумської області, це підтвердила Держпродспоживслужба. Таким чином не підтвердилася теза про те, що вода була отруєна пестицидами.

«Було встановлено залишки хімічних речовин з числа заборонених пестицидів. Але результат відповідає вимогам максимально допустимих рівнів цих забруднюючих речовин. Та кількість пестицидів, яка була виявлена, не є причиною загибелі риби»,  — розповіла керівниця управління держнагляду за дотриманням санітарного законодавства Держпродспоживслужби Валентина Тищенко.

Та якщо риба гинула від задухи і не є отруйною — тоді чому до неї забороняють наближатися? Це пояснив фахівець мережі захисту національних інтересів «АНТС» та еколог Олег Листопад.

«Високий вміст органіки провокує збільшення кількості мікроорганізмів. В тому числі, кишкової палички, яка може потрапити до організму. Тому і заборонено підходити до узбережжя».

Нестача кисню у воді вбиває не тільки рибу, страждають майже всі живі організми у річках. Наприклад, масовий мор равликів відбувся через те, що ці організми є найбільш чутливими до якості води, — каже гідробіолог та біохімік Олександр Смольський.

ФОТО: Валентин Бобир

Скиди російського цукрозаводу

Що з водою не так — взялися розбиратися у Департаменті захисту довкілля та природних ресурсів Сумської ОДА. Порадилися з науковцями Українського гідрометеорологічного інституту, ДСНС України та НАН. І хронологічно проаналізували космічні знімки та відзвітували, що стічні води скинули саме з бардонакопичувачів Тьоткінського цукрового заводу.

«Повне випорожнення басейну для накопичення стічних вод цукрового виробництва відбулося у другій декаді серпня. При цьому у другій декаді липня басейн був повністю заповнений відходами і щільно покритий рослинністю. Територія басейну, на другу декаду серпня, ідентифікувалася як відкритий ґрунт без рослинності. Видимих пошкоджень басейну не прослідковувалось».

Припущення, що причиною мору риби в українських річках могли бути скиди з російської території, підтвердили й офіційні українські особи. Сейм та Десну забруднили викиди з цукрового заводу російського Тьоткіно, що на Курщині— про це 10 вересня на пресконференції про результати роботи уряду заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. 

«За нашими даними, на стороні рф, в місті Тьоткіно цукровий завод скинув у річку нечистоти. Це призвело до забруднення органічними речовинами річки Сейм. Там впав рівень кисню і саме це призвело до масового мору риби».

Щоби детально оцінити джерела надходження невідомих речовин — Український гідрометеорологічний інститут «підняв на вуха» весь відділ, який займається супутниковою метеорологією. Про це на пресконференції щодо ситуації з якістю води у річках Сейм та Десна розповів директор УкрГМІ ДСНС України та НАН України Володимир Осадчий.

«Ми кількісно оцінили надходження продуктів переробки Тьоткінського цукрового заводу. Це мінімум 5700 тонн. Характер надходження не стаціонарний. Він відбувався протягом 7-8, а може і 9 діб. Після того ми оцінили характер продуктів, які надійшли в річку Сейм. Це продукти переробки з різною молекулярною масою розподілу. За кілька годин вони знищили кисень. Але це виключно органіка»

Які речовини отруїли воду

То що ж могло бути у складі цих нечистот Тьоткінського цукрозаводу? По коментар щодо особливостей виробництва цукрового буряку ми звернулися до фахівця. Віктор Волошин 15 років очолював «Згурівський цукровий завод». З власного досвіду розповідає, що якщо технологічний процес правильний — нічого шкідливого до очисних споруд потрапити не може. 

«До відстійників потрапляє брудна вода після промивки буряка. Зазвичай, це чотири ємності. Тут залишається земляний осад, і далі вода йде до полів фільтрації. За кілька років ці відстійники відкривають, і всю землю розвозять полями. Вона не шкідлива. Єдине, що може туди потрапити — сірка і вапно. Але і це до водойм потрапити не може. Це хіба спеціально треба було відкрити ті відстійники і ціленаправлено пустити воду до річки».

Своє припущення щодо того, які саме речовини могли потрапити до Сейму висунув також гідробіолог та біохімік Олександр Смольський.

«Коли обробляють цукровий буряк — при високих температурах там розмножується багато патогенних бактерій та побічних органічних сполук: пектини, альгінати. Вони можуть оброблятися препаратами. Наприклад, хлорованою водою. Все це могло опинитися в Сеймі».

На запит Чернігівської Медіа Групи, у Деснянському басейновому управлінні водних ресурсів повідомили, що забруднення органічне. Однак, там провели дослідження і виявили, що вміст азоту амонійного, хімічного споживання кисню, який оцінює ступінь забруднення води органічними речовинами, а також заліза та марганцю в Сеймі та Десні значно перевищений. А також у воді бракує розчиненого кисню. 

КП  «Чернігівводоканал», який за власної ініціативи тричі на добу відбирає проби води у Десні пояснив, що розчиненого кисню у воді бракує через те, що забруднюючі речовини швидко окислюються. А от хімічне споживання кисню підтверджує те, що вода брудна від органічних сполук. Тоді як перевищення у річках заліза та марганцю є типовим для осені. 

У свою чергу, у Деснянському басейновому управлінні водних ресурсів заспокоюють, що хлориди, фосфати, нітрити, пестициди, поліароматичні вуглеводні, леткі органічні сполуки та важкі метали у Сеймі та Десні — в межах норми.

Скільки ще тієї органіки у водоймах достеменно не відомо. Однак, заступник голови ДержводагентстваІгор Гопчак на пресконференції щодо ситуації з якістю води у річках Сейм та Десна розповів як цю проблему нині відстежують.

«Найбільше уваги ми звертаємо на показники хімічного споживання кисню і на вміст розчиненого кисню у воді. Оскільки це дає найбільш гарну картину про те, скільки там тієї органіки ще лишилося. Чим більше її там є — тим більше кисню використовується на її окислення. Якщо показник хімічного споживання кисню зростає — це вказує на те, що кількість забруднення збільшується, відтак зменшується кількість розчиненого кисню».

Результати проб у річках Десна та Снов

10 вересня КП  «Чернігівводоканал», відібрало проби води одразу в трьох точках. Спершу поїхали до річки Снов. Потім у місце, де він поєднується з Десною — села Брусилів. А далі рушили до району міської «Переправи». За результатами лабораторних досліджень повідомили, що концентрація розчиненого кисню у воді підвищилася з 2,64 мг/дм³ до 4,2 мг/дм³, тоді як хімічного споживання — знизилася. Замість 70,7 мг/дм³ тепер становить 46,0 мг/дм³. Кажуть, що це свідчить про те, стан води там суттєво покращився. 

Та забруднення вже сягнуло с. Ладинка, що на Чернігівщині. Щоправда, точково і однорідного характеру не має —повідомляють у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України. 

У Деснянському басейновому управлінні водних ресурсів кажуть, що напрямок руху бруду постійно змінюється. на це впливає звивистість русла річки та рельєф дна. Нині ж осередок забруднення фіксують у Десні від сіл Салтикова Дівиця та Авдіївка до села Количівка, що на Чернігівщині. А от вище ситуація покращилася: вода посвітлішала, чорний осад спостерігається лише на дні, неприємний запах та мор риби відсутні, а показники розчиненого кисню значно підвищилися.

Гідробіолог та біохімік Олександр Смольський стверджує, що кисень розчиняється у воді краще, коли температура повітря знижується. Тобто, допомогти впоратися з екологічним злочином водоймам допоможе похолодання.

ФОТО: Валентин Бобир

Ліквідація наслідків

Куликівська громада — це остання точка на Десні, де гине риба. Там встановили 4 станції аерації, аби вона не рухалася вниз течією. Про це у відповідь на запит Чернігівської Медіа Групи повідомили у Державному Агентстві України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм. За добу такий компресор подає орієнтовно 6 тисяч метрів кубічних повітря. Аби максимально збагачувати воду киснем, ще кілька таких станцій встановлять на річці ближче до Києва. Адже якщо мешканці Сум та Чернігова п'ють воду з артезіанських свердловин, то кияни напуваються з Десни.

Екологи пояснюють, що Десна ширша за Сейм, тож забруднену воду розбавляє швидше. А спостереження засвідчили, що скидання органічних сполук у річку припинилося.

Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області розповіло нашим журналістам, що спеціалісти вже відібрали зразки мертвої риби, аби виключити ризики інфекційних захворювань. Однак, результатів лабораторних досліджень поки не мають. І запевнили, що рибу з Сейму, Десни, Снову чи Стрижня ніхто не продає. 

Марина Дубина
Чернігівська Медіа Група