09:10, 8 листопада

Телефонні шахрайства: від «ваш родич у біді» до заміни SIM-карти – як їм протидіяти

Вашим рідним телефонують вночі і говорять, що син чи донька потрапили до поліції. Маєте кілька пропущених дзвінків з невідомого номера. Вам телефонують із служби безпеки банку і говорять про атаку на картку… Ймовірно, ви неодноразово вже чули про ці історії. Вони різні, проте їх обʼєднує одне — за кожною з них ховаються шахраї, які хочуть отримати доступ до ваших коштів.

Масове поширення мобільного звʼязку спричиняє урізноманітнення шахрайських схем. І якщо наразі маємо чимало схем шахрайств через месенжери, про які ми вже розповідали, то телефонні дзвінки, аби виманити гроші, теж працюють.

З чернігівським правоохоронцем та психологинею розбираємо поширені схеми шахрайств через телефон.

«Ваш син - у поліції! Та він там уже 15 років!»

Олексій Любенко

«Схема «Ваш родич – у біді», коли шахраї телефонують старшим людям із проханням дати гроші для вирішення питань чи допомоги, має місце, але не так поширена, як була раніше», – розповідає старший оперуповноважений відділу протидії кіберзлочинам в Чернігівській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Олексій Любенко.

За його словами, кількість таких злочинів зараз, порівняно з іншими роками зменшилася. Водночас за обсягами шахрайства нині лідирує недоставка товару, коли громадяни роблять повну чи часткову передоплату й не отримують товар. Особливо зростає кількість таких шахрайств напередодні свят. Перед новорічними святами, як прогнозують правоохоронці, будуть оплачені й недоставлені подарунки та ялинки. Про цю схему ми вже також розповіли. Але на зайвим вважаємо нагадати про післяплату, коли безпечніше оплачувати будь-який товар після його отримання.

А згадана схема «ваш родич у біді» орієнтована на людей старшого віку і часто здійснюється з використанням стаціонарного телефону. Телефонують незнайомці, здебільшого в нічний час, називаються лікарями, правоохоронцями і навіть рідними та повідомляють про проблеми, які ніби можна вирішити лише передавши гроші на лікування чи для хабаря. Шахраї добре обізнані з психологією і просять не класти слухавку, щоб тримати літню людину «на гачку».

Як зазначають правоохоронці, у багатьох випадках шахраї перебувають на окупованих територіях чи в місцях позбавлення волі. За коштами приїздять «курʼєри», які потім перераховують кошти зловмисникам.

Що робити?

Не виконувати прохань і наказів зловмисників.
Телефонувати рідним і зʼясовувати обставини.
Звертатися до поліції.

Олексій Любенко зауважує, що один із заявників – хто постраждав від шахрайства – хотів зʼясувати обставини і зателефонував на номер, з якого отримував дзвінки перед цим. Над чоловіком просто покепкували, сказавши, що його обдурили перебуваючи у вʼязниці.

А загалом, ніхто не застрахований від таких дзвінків. Одного пізнього вечора зателефонували і батькові пана Олексія та повідомили, що син у поліції. Чоловік відповів, що це не новина, бо син у поліції вже 15 років... працює.

«Дзвінки з банку»

Телефонні шахрайства: від «ваш родич у біді» до заміни SIM-карти – як їм протидіяти, фото-2

Як зазначає чернігівський правоохоронець, часто шахраї телефонують до громадян під масками працівників банку чи представників мобільного оператора.

З банку зазвичай «повідомляють» про підозрілі транзакції, спроби атаки на вашу картку, уточнення даних чи навіть блокування карти.

Пропонують перевести кошти на іншу картку, що, звісно, належить шахраям, просять назвати CVV-код та SMS-код, що надійде на телефон.

Не сумнівайтеся — у цьому випадку з вами контактують шахраї! Працівник банку ніколи не буде запитувати у вас PIN-код і CVV-код, а також не змушуватиме вас йти до найближчого банкомату, щоб ввести спеціальну комбінацію та SMS-код, який прийде вам на номер.

До речі, цього літа стався не один випадок шахрайства через «блокування» карток і дзвінки «з банку».

Так, за інформацією відділу комунікації ГУНП в Чернігівській області, 47-річна чернігівка втратила 80 тис. грн зі своєї банківської картки. Жінці зателефонувала невідома, назвавшись працівницею банку, повідомила, що картка чернігівки заблокована та попросила продиктувати останні 4 цифри банківської картки та PIN-код.

Потерпіла виконала прохання, а також продиктувала коди з SMS-повідомлень, які надійшли на телефон. Коли ж розмова закінчилась, заявниця зайшла до онлайн-застосунку банку і виявила зникнення з її банківських карток грошових коштів у сумі майже 80 тис. грн. Жінка звернулася до поліції. За даним фактом слідчий відкрив кримінальне провадження за ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство).

До речі, дзвінок від служби безпеки НБУ отримала й авторка матеріалу. Це звучало так пафосно – впевненим голосом хтось називав номер жетона. А я перепитала, якого банку і що за жетон? Ще й подумала, яке відношення має Нацбанк до моєї карти? Тому попросила більше не телефонувати.

Памʼятайте – служби безпеки Національного банку просто не існує, хоча саме так представляються шахраї. НБУ – регулятор банківському ринку, і його співробітники не телефонують фізичним особам з фінансових питань!

Небезпека заміни SIM-карти

Телефонні шахрайства: від «ваш родич у біді» до заміни SIM-карти – як їм протидіяти, фото-3

Як повідомляють у поліції, ще одним із різновидів телефонного шахрайства є заміна SIM-карти. Зараз оператори мобільного звʼязку пропонують опцію віддаленого відновлення SIM-картки. Це зручна послуга, якщо телефон загубився чи його вкрали, чи власне SIM-картка зламалася, пошкодилася або загубилася. Однак ця функція може бути небезпечною, якщо йдеться про телефонний номер, прив'язаний до банківських карток.

Правоохоронці попереджають, що зловмисники можуть спробувати дистанційно відновити SIM-картку в оператора, без відома справжнього власника. У такий спосіб вони отримають доступ до номера телефону. Потім використовуватимуть його для доступу до онлайн-банкінгу чи для злому профілів у соцмережах тощо.

Варто звернути увагу, якщо:

невідомі вам поповнюють телефон на несуттєві суми;
телефонують із невідомих номерів.

Не телефонуйте, якщо пропустили дзвінок із невідомого номера. Зазвичай для відновлення номера оператор мобільного звʼязку уточнює інформацію про останні вхідні й вихідні дзвінки та дату поповнення. Тож, маючи ці дані, шахраї легко можуть «викрасти» ваш номер.

Свій номер можна захистити, якщо заборонити чи обмежити можливість віддаленої заміни SIM-карти у мобільного оператора. Також можна стати персоніфікованим абонентом, зареєструвавши свій номер в оператора (це можна зробити як офлайн, так і онлайн). Тоді будь-які процедури із SIM-карткою можна буде виконувати лише після підтвердження особи за допомогою паспорта.

Також варто дбати про безпеку свого фінансового номера. Не викладати його у відкритий доступ на будь-яких вебсторінках, не використовувати для онлайн-шопінгу, не повідомляти незнайомцям.

«Душевні» дорогі розмови з «давніми знайомими» та псевдоакції

Телефонні шахрайства: від «ваш родич у біді» до заміни SIM-карти – як їм протидіяти, фото-4

Олексій Любенко розповів і про такий тип шахрайства, коли зловмисники починають розмовляти з людиною, вдаючись до уточнень і діалогу з недомовок.

«Вам телефонують, вітаються ніби знайомі. Коли ви перепитуєте, хто це, відповідають - а хіба не памʼятаєш? Людина відповідає, що ні, а їй – згадай, з ким не спілкувалася упродовж двох років. Ви намагаєтеся згадати і кажете імʼя когось із знайомих. Вам якраз відповідають, що так і є. Потім просять позичити кошти. Якщо ви ставите уточнюючі питання, то відповідають, що немає часу і перетелефонують пізніше», – розповідає правоохоронець.

Як підкреслює Олексій Любенко, цей різновид шахрайства особливо спрацьовує серед жінок. Також правоохоронець зауважує, що за його спостереженнями, люди можуть без застережень витрачати суму до 100 тис. грн. Якщо фігурує більша сума, то включається критичне мислення і виникають питання.

Саме критичне мислення є основою уникнення обману, а відтак, збереження власних нервів і коштів.

За інформацією одного з провідних операторів мобільного звʼязку України шахраї часто пропонують участь у різних акціях. Їх мета однакова – отримати додаткову персональну інформацію чи доступ до онлайн банкінгу.

Псевдоакції зазвичай виглядають так:

Ви отримуєте повідомлення або телефонний дзвінок із такою інформацією:
Надішліть SMS на короткий номер та отримайте подарунок.
Надішліть номер банківської картки та отримайте подарунок.
Зателефонуйте на номер та отримайте подарунок.
Зв'яжіться з нами та візьміть участь у розіграші.

Що робити в цьому випадку?

Перевірте джерело. Інформацію про всі акції мобільних операторів завжди можна знайти на їхніх сайтах або на офіційних сторінках у соцмережах.

Зловмисники грають на емоціях та людських вразливостях

Психолог Чернігівського районного управління поліції Аліна Богдан говорить, що шахраї дуже добре розуміють емоції інших людей та передбачають поведінку в різних критичних ситуаціях, про які вони розповідають. Зазвичай більшість із нас схильні довіряти людям, допомагати друзям і рідним, підтримувати один одного. Саме цим і користуються зловмисники. «З одного боку, вони мають високий рівень емпатії - розуміються емоції, доволі точно прогнозують людську поведінку. З іншого, їхня домінуюча риса характеру – психопатія, коли людина сприймає соціум лише для власних потреб, з позиції – «як я можу його використати для себе»? Тому ті, хто обманюють літніх людей, не мають співчуття і жалю до них», – пояснює вона.

Аліна Богдан

Аліна Богдан підкреслює, що в цифровому світі про кожного з нас можна знайти багато інформації – від номера телефону до адреси. Зламавши чийсь аккаунт, зловмисники одразу бачать соціальні звʼязки людини і цим користуються. «Тому основний наш інструмент захисту – це критичне мислення, а не емоції. Отримали дзвінок про допомогу від когось із рідних – сконтактуйте з людиною чи з кимось ще, не виконуйте того, що просять незнайомці. Якщо в родині є старші родичі, проговоріть з ними алгоритми дій у таких ситуаціях», – наголошує психологиня. За статистикою скоєних шахрайств, літні люди особливо часто виявляють довіру до ситуацій «ваш родич у біді», бо вони самі прагнуть комунікації, і це використовують зловмисники. Достатньо доброзичливого тону, аби розговорити старшу людину. А потім цю ж інформацію можна використати проти неї.

У разі шокуючих повідомлень про операції, аварії, психологиня радить ставити уточнюючі питання, зʼясовувати всі деталі - часом є випадки, що шахраї «здаються» від питань і просто кидають слухавку. Адже їхні схеми розраховані на швидку розмову: в стресі людина перекаже кошти на картку, яку їй надішлють, чи віддасть гроші курʼєру, який приїде до неї.

Ще важливою має стати звичка не відповідати на незнайомі номери. Якщо людина бере слухавку, це вже сигнал для зловмисників – з нею можна працювати, вона відкрита, має вищий рівень довіри, аніж ті, хто не відповідає на невідомі дзвінки.

Зловмисники адаптуються під кожну людину і її емоції, і відповідно діють. Ще варто зрозуміти, що ці навички вони натренують на постійному спілкуванні з людьми. «Ймовірно з кількох десятків спроб спрацюють 10, і ми дізнаємося про ці випадки з повідомлень поліції. Але шахраї робили значно більше спроб, оскільки є випадки, коли телефонують і і говорять жінці, що її син в поліції, а в неї лише доньки. Або донька потрапила в аварію, а в жінки немає доньки. Тому в цих ситуаціях краще проявляти критичне мислення і бути у тій частині списку, що не спрацьовує, аніж у зведеннях поліції», – говорить психологиня.

*** * ***

Матеріал підготовлений завдяки фінансовій підтримці Української Асоціації Медіа Бізнесу за гроші «Німецького Фонду Маршалла з США» та «Українського Медіа Фонду».