16:15, Вчора

Чверть століття на сторожі прав людини в Чернігівській області

Ірина Бірюк, Фото: Анастасія Улюшева

Чернігівський громадський комітет захисту прав людини – одна з громадських організацій області, що має вагомий авторитет та значний досвід діяльності.

Історія ГО розпочалася 25 років тому як правозахисної організації. Основний фокус роботи колективу був спрямований на захист прав людини, надання безкоштовної правової допомоги, що тоді було якраз на часі. За ці роки організація реалізувала понад 70 проєктів, кожен із яких був важливим, вирішував актуальні завдання. В останні роки вони стосувалися, приміром, викликів, повʼязаних із війною, ковідом, ВПО тощо. До речі, саме адвокат Чернігівського громадського комітету захисту прав людини супроводжував одну з перших справ у регіоні до Європейського суду з прав людини, за якою чернігівцю держава через порушення його прав виплатила 30 тис. євро.

Розповідаємо більш детально про діяльність відомої в Чернігові правозахисної організації.

Фото з Facebook-сторінки правозахисної організації

Понад 1000 юридичних консультацій щороку

Як зазначає керівниця програм ГО Наталія Кулікова, з 2014 року в Чернігівському громадському комітеті захисту прав людини виокремилися напрями діяльності, що повʼязані з протидією гендерно обумовленому насильству та торгівлі людьми. Зараз жінки стали частіше звертатися за допомогою й організація упродовж року надає 1000-1200 юридичних консультацій. Найчастіше – жінкам, які вирішують розірвати коло домашнього насильства та розпочати інше життя.

«Ми надаємо комплексну допомогу. Насамперед, це юридична підтримка, психологічний супровід. Часто і грошова допомога, або забезпечення нагальних потреб, для когось – це одяг, а для когось – планшет для дитини. Це комплексна допомога й індивідуальний підхід», - розповідає вона.

Фото: Анастасія Улюшева

Між тим, юристка організації Ірина Бірюк зауважує, що багато жінок, особливо у невеликих населених пунктах, схильні замовчувати проблеми в родині, відштовхуючись від стереотипів: «якщо бʼє, то любить», «всі так живуть», «усі терплять», «комусь ще гірше»... Насправді це шкідливі стереотипи і думки, які ламають життя не лише жінок, але й дітей. Тому Чернігівський комітет захисту прав людини реалізовує й просвітницькі кампанії, аби якомога більше людей були обізнані, що насильство в сімʼї – це зовсім не ок.

«Звісно, наважитися змінити життя, розпочати все з «нуля» непросто, особливо у невеликому населеному пункті. Але це можливо», - підкреслює вона. Ірина Бірюк пояснює, що насильство буває не лише фізичним, сексуальним, а й психологічним, економічним. І важливо не тільки розпізнати його, але й прийняти для себе рішення, що з цим робити і як жити далі.

Рішення, що повністю змінюють життя

Ірина Бірюк розповідає історію однієї жінки, яка наважилася кардинально змінити життя. Однак в абʼюзивних стосунках вона прожила понад 10 років. Все почалося з того, що після одруження чоловік сказав, що дружині не варто працювати, слід бути вдома і дбати про родину. Потім у пари народилися двоє дітей, і весь час жінці доводилося чути претензії та негативні висловлювання на свою адресу, що вона не працює, що тільки витрачає зароблені гроші, що нікому не потрібна і нічого не варта. Як зазначають фахівчині правозахисної організації, це суміш психологічного і економічного насильства, спрямованого на знецінення жінки, зниження її самооцінки, і загалом нівелювання її особистості.

У цій історії останньою краплею став випадок, коли чоловік підняв руку. Більше жінка вирішила не терпіти і піти від нього.

«Вона прийшла до нас із проханням про юридичну підтримку під час шлюборозлучного процесу і ми допомогли. Потім вона забрала дітей і переїхала в інше місто, влаштувалася на роботу. Працює, дбає про дітей і почувається щасливою. Дивується, чому не наважилася на це раніше», - ділиться щасливим завершенням історії своєї клієнтки Ірина Бірюк.

Фото з Facebook-сторінки правозахисної організації

Наталія Кулікова підкреслює, що ситуація з домашнім насильством, на жаль, є циклічною. Абʼюзер після чергового скандалу чи побиття просить вибачення, обіцяє, що це не повториться і жінка пробачає. Якщо правоохоронці з'являються з часом - у родині вже панує мир і спокій. Однак так триває лише до наступного разу. І фахівчиня підкреслює, що в багатьох випадках жінці може здаватися, що насильство чоловіка щодо неї на дітей це не впливає.

«Піти від чоловіка, який вчиняє насильство, жінкам заважають багато страхів, у тому числі й економічна залежність. Жінка міркує, якщо в моєї дитини було все, а на завтра вона позбудеться цього достатку, то вона вирішує і надалі терпіти. І ось лише коли жінка починає усвідомлювати, що насильство в родині зачіпає дітей, вона наважується розірвати стосунки та почати нове життя», - пояснює представниця Чернігівського комітету захисту прав людини.

Наталія Кулікова та Ірина Бірюк, Фото: Анастасія Улюшева

Під час війни домашнього насильства стає більше

За оцінками представниць Чернігівського громадського комітету захисту прав людини під час війни домашнього насильства стало більше. Між тим, офіційно правоохоронні органи фіксують менше звернень.

За інформацією, розміщеною на сайті організації, з початку 2024 року на Чернігівщині зафіксували 7604 заяви щодо вчинення домашнього насильства. За цей час майже 12 тисяч людей скористалися допомогою служб підтримки таких постраждалих в області. Проте, як стверджують фахівці, приблизно 10% постраждалих відмовляються від допомоги.

Наталія Кулікова зазначає, що час від часу трапляються випадки, коли постраждалі готують пакет документів для звернення до суду, а потім змінюють своє рішення і припиняють процес.

«Під час війни ми ще й маємо випадки насильства, вчинені військовими вдома. Війна оголює нерви, поглиблює проблеми та провокує емоції. І жінки в цих ситуаціях схильні замовчувати скоєне насильство, адже міркують - як же я можу про це заявити, адже для всіх він - герой?», - пояснює представниця правозахисної організації.

Фото з Facebook-сторінки правозахисної організації

До Чернігівського комітету захисту прав людини жінки звертаються як за перенаправленням від різних структур, так і за рекомендаціями знайомих чи подруг.

«Якщо ми допомогли комусь, то потім може прийти подруга, кума чи знайома зі своїми проблемами. Спрацьовує так зване черезтинне радіо. Насправді не так часто хтось приходить просто з вулиці», - говорить Ірина Бірюк.

Наталія Кулікова підкреслює, що система допомоги постраждалим від домашнього насильства і на рівні держави вдосконалюється. У поліції звернення фіксуються і на них є реагування. Жінкам у випадках насильства, загрози їхньому життю і здоровʼю варто викликати поліцію.

«Бо іноді це триває роками і люди вагаються. В одному з наших випадків за допомогою звернулася донька, побоюючись за життя матері. Коли ж почали розбирати ситуацію й уточнювати, коли зверталися до поліції, то виявилося, що це було 5 років тому», - розповідає вона.

Ірина Бірюк, Фото: Анастасія Улюшева

Комплексно допомагають постраждалим від СНПК

Ще одним важливим напрямом діяльності Чернігівського громадського комітету захисту прав людини стала допомога постраждалим від сексуального насильства, повʼязаного з конфліктом (СНПК). Наталія Кулікова говорить, що в області зараз офіційно тривають розслідування у 8 кримінальних провадженнях, однак постраждалих може бути більше. На жаль, люди прагнуть не говорити про такий пережитий досвід, а постраждалими є як жінки, так і чоловіки.

Чернігівський громадський комітет захисту прав людини в цих випадках також дбає про комплексну підтримку. Йдеться про юридичну, психологічну, медичну допомогу, забезпечення базових потреб.

«Ми намагаємося відстоювати те, що громади можуть недопрацьовувати, у тому числі й з громадськими організаціями. Ми не підтримуємо формат, коли психологічна допомога є одноразовою. Приїхали, попрацювали й поїхали. Так це не працює», - наголошує Наталія Кулікова. Вона акцентує увагу, що це має бути системна діяльність - тривалий період супроводу та реабілітації постраждалих.

Фото з Facebook-сторінки правозахисної організації

На початку нового року організація підбиває підсумки попереднього року та визначається з планами на нинішній. А це – нові проєкти, координація існуючих, оновлення стратегії розвитку Чернігівського громадського комітету захисту прав людини. Однак стабільно серед пріоритетів роботи ГО залишаються комплексний юридичний захист, протидія гендерно обумовленому насильству і торгівлі людьми.

Наразі громадська організація активно продовжує працювати з жителями Чернігівщини, надаючи консультації в правових сферах, вибудовує співпрацю з іншими місцевими організаціями та органами влади, заручившись міжнародною підтримкою.

Ярина Мирославська
Чернігівська Медіа Група

Журналістський матеріал підготовлено у співпраці з ГО «Асоціація демократичного розвитку» в межах реалізації проєкту «Активні й спроможні: діяльність жіночих громадських організацій Чернігівщини як реагування на вимоги часу», що підтриманий Українським Жіночим Фондом.
Відповідальність за зміст інформації несе ГО «Асоціація демократичного розвитку». Представлена інформація не завжди відображає погляди УЖФ.