Будівництво електростанції, стратегія розвитку, програма «Питна вода»: як проходить процедура СЕО на Чернігівщині

Будь-які проєкти, що стосуються сільського, лісового чи рибного господарства, а також енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, містобудування тощо, мають пройти процедуру стратегічної екологічної оцінки (СЕО). Навіщо вона потрібна і як працює, розповіла начальниця відділу оцінки впливу на довкілля Департаменту екології та природних ресурсів ОДА Валентина Ганжа.

В Україні у 2018 році прийняли закон про стратегічну екологічну оцінку. Процедура передбачає аналіз документів державного планування, які приймаються на рівні регіону, району, чи громади на відповідність екологічному законодавству і впливу на довкілля. Тобто, простіше кажучи, йде перевірка, аби майбутній проєкт, який хоча втілити та чи інша громада, не шкодив довкіллю та здоров’ю людей.

- Це містобудівна документація всіх рівнів, така як схеми планування, комплексні плани просторового розвитку, генеральні плани населених пунктів, плани зонування та детальні плани території, якщо на ній буде здійснювати діяльність, яка потребує оцінки впливу на територію, – пояснює Валентина Ганжа.

Окрім цього СЕО потребують всі стратегічні документи з розвитку громади чи регіону. Наприклад, на Чернігівщині цю процедуру проходила стратегія розвитку нашої області до 2027 року, програма «Питна вода Чернігівської області на 2022 – 2026 роки», програма соціально-економічного розвитку регіону тощо. Під час СЕО передбачаються й транскордонні консультації, однак, наразі Чернігівщина їх не здійснює.

Замовником СЕО може бути лише орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування. Процедура здійснюється через Єдиний реєстр стратегічної екологічної оцінки. Якщо це проєкт державного планування, то громадськість може подавати через електронний сервіс свої пропозиції чи зауваження. Потім протягом 30 днів проводяться консультації з громадськістю, місцевою й регіональною владою, Департаментом екології та природних ресурсів, обласним управлінням охорони здоров'я, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, і Міністерством охорони здоров'я. Останній етап – моніторинг виконання проєкту з урахуванням впливу на довкілля та здоров'я людей.

В Україні лише у 2023 році встановили відповідальність за не здійснення СЕО. На Чернігівщині вже траплялися порушення. Як наслідок – скасування рішення виконавчих комітетів громад про прийняття документів державного планування.

Загалом на Чернігівщині із 16 стратегій розвитку громад 12 пройшли СЕО. Нараз в області триває процес стратегічної екологічної оцінки трьох містобудівних документацій.

- Один із них – це детальний план для будівництва та експлуатації сонячної електростанції орієнтованою потужністю 65 МВт на території Неданчицької сільської ради. Другий - це детальний план для зміни судового призначення земельної ділянки із сільськогосподарської на будівництво офісно-складського центру. І третій – це генеральний план та план зонування села Березанка Киселівської сільської ради, – інформує Валентина Ганжа.

Валентина Ганжа наголосила, що наразі на Чернігівщині є попит на підготовку СЕО. 35 із 57 громад активно працюють над містобудівною документацією.