У Чернігівській області 100 гектарів засіють екзотичною культурою

Дослідне господарство «Деснянське», яке підпорядковується Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, цьогоріч планує засіяти амарантом 100 га площ.

Сьогодні «Деснянське» не демонструє активності у селективному чи дослідницькому напрямку. Відсутні демонстраційні ділянки. Натомість, тут займаються рослинницьким агровиробництвом.

У користуванні підприємства перебуває 990 га площ, але його фінансовий стан оцінюється як невтішний. Так, за 2019 рік господарства отримало лише 1 тисячу гривень прибутку.

«У поточному році ДП «Деснянське» вже засіяло вівсом 510 га. До початку червня планують посіяти ще 100 га амаранту. Цей вид культури є економічно привабливим.

Амарант відрізняється високою цінністю зерна і зеленої маси. При цьому рослина невибаглива – стійка до несприятливих погодних умов і нестачі вологи. Отже, цього року підприємство має реальну можливість спрацювати ефективніше», – йдеться у повідомленні.

Довідка

Амарант або Щириця вважається перспективною білковою культурою. Його білок за амінокислотним складом унікальний – він містить до 35 % незамінних амінокислот, а лізину в ній у 3–3,5 рази більше, ніж у білку пшениці. Жирнокислотний склад культури близький до складу обліпихової олії, до того ж щириця багата на вітаміни та важливі мікроелементи – кремній, цинк, мідь, магній. 

Продукти із щирицею здатні зменшувати токсичний ефект радіоактивного опромінення організму.

На Кавказі та у Середній Азії зелена частина амаранту йде на приготування борщів, юшок, окрошки. З зерна виготовляють крупи, з яких потім варять різні каші. Пюре з варених стебел та листя заміняє шпинат. Молоде зілля до початку цвітіння йдуть на приготування прісних салатів.

Листки щириці використовують у консервуванні. Вони надають хрусткості огіркам чи кабачкам.

Щирицю культивують у гірських районах Центральної Америки як борошняну та круп'яну рослину. Її зрідка вирощують у Південному Китаї та Індії.